Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2006 року Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Парапана В.Ф.
Суддів: Панасенкова В.О., Громіка Р.Д.
При секретарі: Яні Н.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Одесаобленерго"' про визнання дій неправомірними та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2006р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ "Одесаобленерго" про визнання дій неправомірними та стягнення матеріальної шкоди на суму 1180 грн. і моральної шкоди на суму 3.000.000 грн.
Позивач зазначив, що на підставі договорів він з 1985р. є абонентом та споживачем електричної енергії. У період з 2000р. по червень 2004р. відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання по постачанню електричної енергії в його житловий будинок, внаслідок чого завдав йому матеріальну та моральну шкоду.
Посилаючись на ці обставини, позивач на підставі "Правил користування електричною енергією для населення", ЦК України та Закону України "Про захист прав споживачів" просив про задоволення позову.
У стадії попереднього судового засідання суддя встановив, що до червня 2004р. позивач особисто не укладав з відповідачем договір про користування електричною енергією, а тому спірні правовідносини, які склалися між сторонами і регулюються не Законом України "Про захист прав споживачів", а загальними положеннями про відшкодування шкоди і ухвалою від 5.07.2006р. запропонував ОСОБА_1 в строк до 12.07.200 6р. оплатити судовий збір та збір на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а позовна заява залишена без руху.
Проте недоліки позовної заяви усунуто не було, тому ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2006р. позовна заява ОСОБА_1 на підставі п.8 ст.207 ЦПК України залишена без розгляду.
Справа №22-5769/2006р. - Головуючий у 1 інстанції: Єщенко О.В.
Категорія - 23 Доповідач: Парапан В.Ф.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвали суду від 5 та 13 липня 200 6 року як незаконні та необґрунтовані, а справу направити для розгляду по суті до того ж суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини, які склалися між ОСОБА_1 та ВАТ "Одесаобленерго", регулюються загальними положеннями ЦК України про відшкодування шкоди, а не Законом України "Про захист прав споживачів", є передчасним та не ґрунтується на матеріалах справи.
Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України в п.п.1,2 Постанови від 12 квітня 1996р. №5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбає, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування) доручення, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 1995р. є бітовим абонентом НОМЕР_1, використовував електролічильники НОМЕР_2 та є споживачем електричної енергії за об'єктом - житловий будинок АДРЕСА_1, (а/с. 5, 13-14, 44).
За таких обставин суддя безпідставно дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є споживачем електричної енергії.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, пов'язаними з порушеннями їх прав.
Тому висновок суду про те, що позивач зобов'язаний оплатити судовий збір не ґрунтується на законі.
Разом з тим, відповідно до ст.81 ЦПК України та Постанов Кабінету Міністрів від 21 грудня 2005р. №1258, від 27 квітня 2006р. №590 ОСОБА_1 не звільняється від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі ЗО грн.
Проте на порушення ст.ст. 121, 210 ЦПК України суддя в ухвалах не зазначив розмір та рахунок на який необхідно було оплатити витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, унаслідок чого позбавив позивача усунути цей недолік.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвали суду на підставі п.З ст.212 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307 ч.2 п.4, 312 п.З, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвали Котовського міськрайонного суду Одеської області від 5 та 13 липня 2006 року скасувати і передати питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.