Судове рішення #307600
УКРАЇНА

 

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

                      ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

9 листопада 2006року

      Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Парапана В.Ф.

Суддів:  Панасенкова В.О.,  Громіка Р.Д.

При секретарі: Яні Н.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 1 вересня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі і гідності та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА   :

У березні 2006р, ОСОБА_2, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про захист честі і гідності та відшкодування моральної шкоди в розмірі  1500  грн.

Позивач зазначав, що у зв'язку з виникненням між його батьками спору з приводу розподілу майна, в нього з батьком з квітня 2004р. встановилися неприязнені стосунки і батько почав надсилати у різні інстанції та за місцем його роботи скарги, в яких розповсюджує щодо нього відомості, які не відповідають дійсності та порочать його честь   і  гідність,   як  громадянина  так  І  працівника міліції.

Так, на початку цього року батько надіслав на ім'я начальника Котовського міськрайвідділу міліції та в вищу інстанцію скарги, в яких клевеще на нього, повідомляє відомості, що не відповідають дійсності, а саме те, що він начебто скоїв крадіжку його майна, побив його  та погрожував-вбивством.

В результаті цих протиправних дій відповідача, він, позивач, був  вимушений змінити місце роботи та йому завдана моральна шкода.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив про задоволення позову.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням суду від 1.09.2006р. позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати як незаконне та необґрунтоване, а справу направити на новий розгляд до  того ж суду першої  інстанції.

Справа №22-5773/2006р.                            Головуючий у 1 інстанції:  Фабіжевський С.А.

Категорія -                 25                                                                   Доповідач: Парапан В.Ф.

 

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позов, міськрайонний суд виходив з того, що відповідач постійно звертався до різних інстанцій з необґрунтованими скаргами на дії позивача, які не відповідають дійсності, про що свідчать постанови органів дізнання від 15.02.2006р. та від 30.06.2006р. про відозву у порушенні кримінальної справи щодо позивача за відсутністю в його діях складу злочину.

Проте з таким висновком міськрайонного суду колегія суддів погодитися не може з наступних мотивів.

Відповідно до ст.277 ЦПК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім*ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Недостовірна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист гідності та честі.

Згідно з п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990р. № 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" (далі - Постанова Пленуму). При розгляді цивільних справ, порушених у порядку ст.7 ЦК УРСР, суди повинні з'ясувати, чи поширені відомості,  про спростування яких пред'явлений позов, чи порочать вони честь, гідність або ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності. Поширення відомостей слід розуміти як опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладених в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному колу осіб або хоча б одній людині.

Виходячи з цього ОСОБА_2. - мав повідомити в позовній заяві та в судовому засіданні, а суд - перевірити та зазначити в рішенні, які саме неправдиві відомості щодо позивача, в якій спосіб і коли були поширені відповідачем, а також з'ясувати, чи порочать вони його честь та гідність.

Проте суд, прийнявши від ОСОБА_2 позовну заяву, яка за змістом не відповідала у повній мірі вимогам ст.1.19 ЦПК України та роз'ясненням, що містяться в п.16 постанови Пленуму, не усунув у судовому засіданні її недоліків і не з'ясував зазначених обставин.

Суд в рішенні зазначив, що відповідач надсилав в різні інстанції необґрунтовані скарги щодо позивача, тобто установив лише спосіб поширення інформації, не з'ясувавши які саме відомості містяться в цих скаргах та чи порочать вони честь і гідність позивача.

До того ж, в матеріалах справи є тільки одна скарга ОСОБА_1 від 11.01.2005р., яка не знайшла свого відображення в рішенні, а інша - на яку послався суд в рішенні, надіслана від імені іншої особи - ОСОБА_3

Між тим відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що він звертався зі скаргами до правоохоронних органів за захистом своїх прав від неправомірних дій позивача, що відповідно до вимог зазначеної постанови Пленуму та рішення Конституційного Суду України від 10.04.2003р. не є розповсюдженням неправдивої інформації.

Задовольняючи частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд не з'ясував і не зазначив у рішенні, в чому полягає ця шкода, чим підтверджено факт її заподіяння, яких моральних чи фізичних страждань зазнав позивач. У рішенні суду першої інстанції не наведено розрахунків, на підставі яких визначено розмір відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, коли суд першої інстанції фактично не розглянув позовні вимоги позивача і ці недоліки судового рішення не можуть бути усунені

 

апеляційним судом, колегія суддів вважає, що ухвалене рішення на підставі п.5 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.5, 311 п.5, 313-315, 319 ЦПК України,   колегія суддів,   -

УХВАЛИЛА   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 1 вересня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції, іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація