АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2006 р. судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого судді   Косогор Г.О.,

Суддів: Ісаєвої Н.В., Ткачук О.О.,

при секретарі Зелінському О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2006 року у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Моноліт» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зобов'язання припинення зловживання правом, визнання розірвання шлюбу фіктивним та виселення з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення,-

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2006 року Приватне підприємство «Моноліт» звернулося до суду з зазначеним позовними вимогами до ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав.

Треті особи, які не заявляли вимог щодо предмету позову на стороні позивача - виконком Одеської міської ради та на стороні відповідачів - Перший відділ РАГСу Малиновського районного управління юстиції м. Одеси в судове засідання не з'явились, просили розгялнути справу у відсутність їх представників.

Відповідачі, які належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Від ОСОБА_2 не надійшло повідомлення про причини неявки. Від ОСОБА_1 в день розгляду справи до суду надійшла заява, в якій вона просить перенести слухання справи в зв'язку з її хворобою. До заяви не додано документів, які б підтверджували наявність хвороби у ОСОБА_1. Тому суд причину зазначену в заяві ОСОБА_1 не визнав неповажною.

Заперечень проти позову відповідачі суду не надали. Рішенням суду позов задоволено.

Справа№ 22-5886/2006 рік

Головуючий у суді 1-й інстанції Лічман Л.і

Суддя-доповідач Ісаєва Н.В.

Нa  рішення суду відповідачі! принесли апеляційну скаргу в який просять рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким у позові MM « Моноліт » відмовити.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обгрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

У  судовому засіданні встановлено наступне.

Відповідно до рішень виконавчого комітету Одеської міської ради НОМЕР_1 затверджені списки сімей, що потребують позачергового відселення з квартир та споруд, загрошуючих обрушенням. До таких осіб була включена ОСОБА_1, що проживає в однокімнатній неблагоустроеній квартирі жилою площею 17. кв. м. в будинку АДРЕСА_1. Ця кваритра відноситься до державного житлового фонду і перебуває у віданні Одеської міської ради.

На підставі рішень виконавчого комітету Одеської міської ради та   Одеської міської ради від 15.01.04 р.та 15.06.2004 р. ПП «Моноліт» надана земельна ділянка загальною площею 1,8325 га. за адресою м. Одеса (квартал в межах вулиць Старицького, Гастелло, Щорса, Вертольотної) для проектування і будівництва групи жилих будинків. ПП «Моноліт» визнано забудовником кварталу в межах вказаних вулиць.

В додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради НОМЕР_2 на ПП «Моноліт» покладено обов'язок надати громадянам, які підлягають відселенню з будинків, що підлягають знесенню, інше облаштоване житло. Цим додатком в пункті № 16 значиться ОСОБА_1.

ОСОБА_2 був зареєстрований (прописаний) в двохкімнатній квартирі площею 48,9 кв. м. АДРЕСА_2, яка належала йому на праві приватної власності. 17.11.2004 року ОСОБА_2 продав цю квартиру. Ці обставини підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 29 квітня 2003 року, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 4.03.2004 року та договором купівлі-продажу від 17.11.2004 року.

08.06.2005 року ОСОБА_2 зареєструвався (прописався) в квартирі НОМЕР_3 будинку АДРЕСА_1. 27.12.2005 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний. З цього часу вони вимагають від ПП «Моноліт» надання кожному з них окремої однокімнатної квартири.

В силу ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. А при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідачі при здійсненні своїх прав навмисно вчинили комплекс дій направлених на завдання майнової шкоди ПП «Моноліт» шляхом отримання від нього двох однокімнатних квартир.

і Іісля проведення в 2004 році зборів мешканців вказаного кварталу, на яких до жильців, в тому числі до відома подружжя ІІаиькових було доведено рішення виконавчого комітету Одеської міської ради НОМЕР_2 ОСОБА_2 продав свою квартиру, знявся з реєстрації та зареєструвався в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_4 всупереч п. 6 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради НОМЕР_2.

22.11. 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Першого відділу РАГСу Малиновського районного управління юстиції м. Одеси з заявою про розірвання шлюбу, в якій просили за взаємною згодою розірвати шлюб. Постановою начальника зазначеного відділу НОМЕР_4 відповідно до ст.ст. 106 та 114 Сімейного кодексу України   шлюб між ними припинений шляхом розірвання. При прийнятті цієї постанови посадова особа не перевіряла дійсні підстави для подачі заяви про розірвання шлюбу.

В силу ст. 108 Сімейного кодексу України за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 та пункту 3 частини першої статті 107 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.

Суд вірно дійшов до висновку та визнав розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 фіктивним тому, що судом встановлено, що названі особи продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. Цей висновок суду грунтується на підставі вказаних вище фактичних обставин, а також на підставі показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, письмових пояснень ОСОБА_5, ОСОБА_6, сусідів ОСОБА_1, ОСОБА_2. Названі свідки, які тривалий час були сусідами відповідачів, безпосередньо спілкувалися з ними, суду показали, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не припиняли подружніх відносин, продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини, а збералися переселитися в кв. АДРЕСА_3.

ПП «Моноліт» є заінтересованою особою в зв'язку з тим, що в залежності від результату вирішення позову про визнання розірвання шлюбу фіктивним у позивача виникають певні обов'язки відносно надання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однієї або двох квартир відповідно до вимог ст. ст. 50 і 113 Житлового кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Цивільного кодексу України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою-п'ятою цієї стаїті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. На переконання суду відповідачі зазначеними діями зловживали своїми правами, тому суд визнаючи розірвання шлюбу фіктивним, виселяє їх в однокімнатну квартиру відповідно до вимог ст. ст. ПО - 112 ЖК України з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення відповідно до вимог ст. ст. 113 і 47, 48, 50 ЖК України. В зв'язку з тим, що відповідачі проживають в будинку, що загрожує обвалом і цей будинок: підлягає знесенню. Таким жилим приміщенням є однокімнатна квартиру НОМЕР_6 загальною площею 44,39 кв. м., що розташована на першому поверсі у знов збудованому багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відповідність цієї квартири технічним та санітарним нормам, її благоустроєність підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 21 грудня 2005 року, затверджений розпорядженням Малиновської районної адміністрації НОМЕР_7.

Крім того, суд врахував, що ОСОБА_2 вже реалізовував своє право на отримання і приватизацію державного житла. ( ст. 48 ЖК України)

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, ч.І п. 1 ст. 307, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити . Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2006 року залишити без зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців.