УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2006 року листопада 29 дня. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області
в складі: Головуючого - судді Косогор Г.О. Суддів: Ткачук 0.0. Ісаевої Н.В. При секретарі Ісаєвої Ю.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Маліновського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, за участю третьої особи - ОСОБА_2, - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2006 року позивачі звернулись до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дитини. Вони просили стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини - відповідача ОСОБА_4, посилаючись на наступне. Позивачка ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_1. Від шлюбу є дитина - син ОСОБА_4. Після розірвання шлюбу дитина продовжила прояцивати з позивачкою. ОСОБА_4 є студентом 2-го курсу Одеського обласного базового медичного училища, навчається на денному відділенні на контрактній формі навчання. Відповідач уникає надання матеріальної допомоги у добровільному порядку, хоча є працездатним. У зв'язку з цим, позивачі просили стягнути на користь ОСОБА_4 аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги позивачів не визнав, пояснив судові, що він не може надавати матеріальну допомогу на оплату навчання сина, бо віг сам є інвалідом її групи, крім того, на його утриманні знаходиться непрацездатна мати, ОСОБА_5, дружину ОСОБА_2, з якою він перебуває у шлюбі з 31.09.1991 року, яка є інвалідом 3 групи безстроково, а також Двоє неповнолітніх дітей: дочка ОСОБА_6, інвалід з дитинства діагнозом - дитячий церебральний параліч, лівосторонній геміпарез, та дочка ОСОБА_7, яка також є інвалідом з дитинства з діагнозом - дитячий церебральний параліч, олігофренія у стадії імбецильності.
Третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала.
Справа № 22 - 6123/2006 р. Головуючий 1 - ої інстанції
Доповідач: Ткачук О.О. Погрібний CO.
Рішенням Маліновського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 були задоволені частково.
З ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на його утримання у розмірі 1/8 частині всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 25 червня 2006 року та до досягання ним двадцятитрирічного віку, тобто до 25 травня 2008 року, за умовк продовження навчання.
На вищеназване рішення принесені апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в яких ставляться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у позовних вимогах ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляв апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстаїщії без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п. З ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.П п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи справу, та задовольняючи позовні с вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції вірно виходив з вимог ст.. 199 ч.І Сімейного Кодексу України про забов'язання батьків утримувати Повнолітніх дітей до досягнення ними двадцяти трьох років, якщо вони продовжують навчання і в зв'язку з чим потребують матеріальної допомоги. Цей висновок суду грунтується на матеріалах справи.
За довідкою, що є матеріалах справи, ОСОБА_4 є студентом Одеського обласного базового медичного училища і навчається на 2-му курсі за спеціальністю «Стоматологія ортопедична» денного відділення на контрактні в формі навчання. У зв'язку з досягненням сином повноліття, відповідач припинив виплачуваїи аліменти. За навчання сина в училищі позивачкою за кожен семестр сплачується 3 078, 50 гривень. При цьому можливості матері, позивачки, щодо утримання свого повнолітнього сина є обмеженими, оскільки на її утриманні знаходиться непрацездатна мати-пенсіонерка, а дохід, отримуваний ОСОБА_3, є незначним.
Суд також вірно вказав у рішенні, що фактично на утриманні ОСОБА_1 знаходиться одна його неповнолітня дочка - ОСОБА_6, та мати пенсійного віку - ОСОБА_3, оскільки інша дочка - ОСОБА_7 виховується у Цюрюпинському дитячому будинку-інтернаті і знаходиться на півному державному утриманні, а доказів додаткових витрат на її утримання суду надано не було.
Суд перевірив усі докази, які навів позивач у підтвердження своїх вимог, а відповідачі -у підтвердження своїх заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про часткове задоволення позовних вимог.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1, на те, що він не може працювати додатково за станом здоров'я, не береться судовою колегією до уваги, оскільки присвоєна апелянту II група інвалідності не позбавляє його у повному оісязі можливості працювати та забезпечувати своїх дітей.
Інших доводів, маючих правове значення в апеляційних скаргах ОСОБА_1, та ОСОБА_2 не наведено.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанішм норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Маліновського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двох місяців з дня проголошення до Верховного Суду України.