Справа № 1/2-1712(07) Головуючий у І інстанції Лебезуна В.І.

Провадження № 22-ц/780/2363/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.

Категорія 26 03.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

27 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Панасюка С.П.,

при секретарі Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 травня 2007 року по справі за позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_2, ОСОБА_41, третя особа Вишгородська районна державна адміністрація Київської області про стягнення боргу за договорами позики,

встановила:

16 травня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеними позовами до відповідачів, в яких посилався на те, що у березні 2007 року між ним та відповідачами укладено договори позики, за умовами яких він передав відповідачам відповідні грошові кошти, а відповідачі зобов'язалися повернути йому позику до 12-13 квітня 2007 року. Однак, у встановлений договорами строк відповідачі позику не повернули, у зв'язку з чим позивач звернувся в суд з даними позовами, в яких просив визнати за ним право власності на земельні ділянки, які належать відповідачам згідно державних актів на право власності на земельні ділянки, що знаходяться на території Новопетрівської сільської ради у відповідності до плану меж земельних ділянок. Також просив зобов'язати Вишгородську районну державну адміністрацію Київської області видати на його ім"я державні акти на право власності на ці земельні ділянки, що знаходяться на території Новопетрівської сільської ради у відповідності до плану меж земельних ділянок без зміни їх цільового призначення.

Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 травня 2007 року всі 39 позовів об"єднані в одне провадження, відкрито провадження в даній справі і призначено попереднє судове засідання на 23 травня 2007 року.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23 травня 2007 року визнано мирову угоду, укладену між позивачем ОСОБА_3 та представником відповідачів ОСОБА_42, за якою ОСОБА_3 відмовляється від стягнення позики, а відповідачі в рахунок погашення боргу передають у власність позивача оригінали державних актів на право власності на земельну ділянку, видані для ведення фермерського господарства на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.08.2006 року № 454, що розташовані на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки для ведення селянського фермерського господарства, які розташовані на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, які належали на праві власності ОСОБА_4 площею 0,7421 га, ОСОБА_5 площею 0,7421 га, ОСОБА_6 площею 0,7421 га, ОСОБА_7 площею 0,7420 га, ОСОБА_8 площею 0,7709 га, ОСОБА_9 площею 0,7420 га, ОСОБА_10 площею 0,7421 га, ОСОБА_11 площею 0,7654 га, ОСОБА_12 площею 0,7975 га, ОСОБА_13 площею 0,7421 га, ОСОБА_14 площею 0,7421 га, ОСОБА_15 площею 0,7738 га, ОСОБА_16 площею 0,7420 га, ОСОБА_17 площею 0,7422 га, ОСОБА_18 площею 0,7420 га, ОСОБА_19 площею 0,7420 га, ОСОБА_20 площею 0,7421 га, ОСОБА_21 площею 0,7458 га, ОСОБА_22 площею 0,7421 га, ОСОБА_23 площею 0,7420 га, ОСОБА_24 площею 0,7576 га, ОСОБА_25 площею 0,7701 га, ОСОБА_26 площею 0,7579 га, ОСОБА_27 площею 0,7421 га, ОСОБА_28 площею 0,7421 га, ОСОБА_29 площею 0,7421 га, ОСОБА_30 площею 0,7443 га, ОСОБА_31 площею 0,8324 га, ОСОБА_32 площею 0,7827 га, ОСОБА_33 площею 0,7421 га, ОСОБА_34 площею 0,7421 га, ОСОБА_35 площею 0,7979 га, ОСОБА_36 площею 0,7958 га, ОСОБА_37 площею 0,7421 га, ОСОБА_38 площею 0,7421 га, ОСОБА_39 площею 0,7420 га, ОСОБА_40 площею 0,7420 га, ОСОБА_2 площею 0,7420 га, ОСОБА_41 площею 0,7420 га.

В пункті третьому резолютивної частини даної ухвали зазначено, що ця ухвала прирівнюється до судового рішення та є підставою для виготовлення державного акту на право власності на земельні ділянки, які перелічені в пункті 2 цієї ухвали, для ведення селянського фермерського господарства на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на ім"я ОСОБА_3 та реєстрації у Вишгородському районному відділі земельних ресурсів.

У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати зазначену ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Позивач в судове засідання втретє не з"явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином 20.06.2013 року через його представника ОСОБА_43, що стверджується журналом судового засідання, з якого вбачається, що суд апеляційної інстанції, відкладаючи розгляд справи, призначив відповідно день нового судового засідання 27.06.2013 року, про що ознайомив під розписку представника позивача ОСОБА_43, який був присутній у судовому засіданні і станом на 20.06.2013 року довіреність ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_43 була чинною.

Тому, відповідно до вимог ч. 5 ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представнику позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_43 вважається врученням повістки і позивачу ОСОБА_3

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи мирову угоду, за умовами якої ОСОБА_3 відмовляється від стягнення позики, а відповідачі в рахунок погашення боргу передають у власність позивача оригінали державних актів на право власності на земельну ділянку, видані їм для ведення фермерського господарства на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.08.2006 року № 454, що розташовані на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, та визнаючи за ОСОБА_3 право власності на ці земельні ділянки, суд обгрунтовував свої висновки тим, що умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинені в інтересах обох сторін.

Проте такі висновки суду не відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно частин 1 та 5 ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

Як убачається з матеріалів справи, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_44 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37100 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 38545 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37100 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 38270 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 39875 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_14 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_15 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 38690 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_16 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37100 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_17 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37110 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_18 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37100 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_19 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37100 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_20 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_21 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37290 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_22 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_23 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37100 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_24 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37100 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_25 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 38505 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_26 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37895 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_27 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_28 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_29 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_30 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37215 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_45 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 41620 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_32 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 39135 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_33 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_34 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_35 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 39895 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_36 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 39790 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_37 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_38 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37105 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_39 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37100 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_40 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37100 грн., які остання зобов'язалася повернути позивачу до 12.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 13.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37100 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 13.04.2007 року. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_46 12.03.2007 року укладено договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачу грошові кошти в розмірі 37100 грн., які останній зобов'язався повернути позивачу до 12.04.2007 року.

Як убачається з протоколу попереднього судового засідання від 23.05.2007 року, представник усіх 39 відповідачів адвокат ОСОБА_42 заявив клопотання про можливість укладення мирової угоди, позивач та представник відповідачів зробили спільну заяву про визнання мирової угоди, за умовами якої позивач відмовляється від стягнення грошей за договорами позики, а відповідачі в рахунок погашення суми позики передають позивачеві державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення фермерського господарства та визнають за позивачем право власності на земельні ділянки (т. 1 а.с. 395-396).

Встановлено, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 23 травня 2007 року визнано мирову угоду, укладену між позивачем ОСОБА_3 та представником відповідачів ОСОБА_42, за якою ОСОБА_3 відмовляється від стягнення позики, а відповідачі в рахунок погашення боргу передають у власність позивача оригінали державних актів на право власності на земельну ділянку, видані для ведення фермерського господарства на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.08.2006 року № 454, що розташовані на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки для ведення селянського фермерського господарства, які розташовані на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, які належали на праві власності усім 39 відповідачам. В пункті третьому резолютивної частини даної ухвали зазначено, що ця ухвала прирівнюється до судового рішення та є підставою для виготовлення державного акту на право власності на земельні ділянки, які перелічені в пункті 2 цієї ухвали, для ведення селянського фермерського господарства на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області на ім"я ОСОБА_3 та реєстрації у Вишгородському районному відділі земельних ресурсів.

Встановлено, що предметом 39 позовів ОСОБА_3 є відповідні грошові кошти, які він передавав відповідачам за договорами позики, укладеними між сторонами у квітні 2007 року, а не земельні ділянки, які за умовами мирової угоди передано у власність ОСОБА_3 і за ним визнано право власності на них.

Крім того, дана мирова угода укладена від імені усіх 39 відповідачів їхнім представником адвокатом ОСОБА_42, який діяв на підставі свідоцтва № 1643/10 про право на зайняття адвокатською діяльністю та договору доручення на ведення справ у суді від 21.05.2007 року.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності.

В матеріалах справи відсутні жодні відомості про те, що відповідачі уповноважили адвоката ОСОБА_42 вчиняти від їх імені усі процесуальні дії, що їх вони мають право вчиняти, в тому числі, що він має повноваження на укладення мирової угоди в даній справі від імені відповідачів.

Із договору доручення на ведення справ у суді від 21.05.2007 року не вбачається, що відповідачі уповноважили адвоката ОСОБА_42 укласти мирову угоду в даній справі від їх імені. Крім того, в судовому засіданні при апеляційному розгляді даної справи представник апелянта ОСОБА_2 пояснив, що останній даний договір взагалі не підписував.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції визнав за позивачем право власності на належні на праві власності відповідачам земельні ділянки на підставі мирової угоди, яку суд визнав всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України, оскільки дані земельні ділянки не були предметами усіх 39 позовів і не стосувалися прав та обов'язків сторін.

За таких обставин, оскільки зазначена мирова угода не стосується предмета позовів та прав та обов'язків сторін і її умови суперечать закону, тому колегія суддів приходить до висновку, що суд безпідставно визнав мирову угоду на зазначених сторонами умовах.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду від 23.05.2007 року постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 23 травня 2007 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді