Справа №2-3120/2007р.
РІШЕННЯ
Іменем України
21 грудня 2007р. Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Мельника О.О.
при секретарі Лесик І.Ю.
за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4 розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Державний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу, про тлумачення заповіту, та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа - державний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу про усунення перешкод в оформленні свідоцтва про право на спадщину за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, і в судовому засіданні її представники підтвердили письмовий текст позовної заяви з усними доповненнями, про те, що 08.10.2006р. померла бабуся позивачки - ОСОБА_7 Після її смерті відкрилась спадщина в вигляді будинку і земельного паю в с.Тягун Іллінецького району Вінницької області та земельного паю і грошового вкладу на території Бориспільського району. За заповітом від 02.12.1992р. ОСОБА_7 заповіла все своє майно, на яке вона мала та матиме право, позивачці. Даний заповіт не скасовано та не змінено.
22.05.2006р. ОСОБА_7 склала ще один заповіт, посвідчений Гірською сільською ОСОБА_2, за яким відповідачу заповіла майно лише в Вінницькій області. На це вказує те, що: згідно друкованого бланку даного заповіту, ОСОБА_7 заповіла все майно відповідачу, а потім, в графі, яка відведена для зазначення заповідального розпорядження, конкретно зазначила і перерахувала рукописним текстом яке саме все майно заповідає та не поставила сполучник „і" між фразою „усе майно" та „майно в с.Тягун". На вказані обставини вказує і видача ОСОБА_7 довіреності відповідачу на ведення спадкової справи тільки по майну в Вінницькій області.
Через нотаріальні органи відповідач відмовився підписувати заяву про тлумачення заповіту саме таким чином. У зв'язку з чим позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно в с.Гора. та на вклад в банку.
Тому, просять тлумачити заповіт від 22.05.2006р. таким чином, що відповідачу ОСОБА_6 заповідано тільки майно, яке належало ОСОБА_7 в с.Тягун Іллінецького району Вінницької області, а інше майно, що не зазначено в даному заповіті, заповідано позивачці.
Проти зустрічного позову заперечують, оскільки відповідач не є спадкоємцем на майно на території Бориспільського району, а документів на будинок у позивачки не має.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про час і місце слухання справи попереджена своєчасно.
Відповідач та представник третьої особи також в судове засідання не з'явились, про час і місце слухання справи попереджені своєчасно, в письмових заявах просять слухати справу в їх відсутність.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують, пояснивши, що згідно двох заповітів ОСОБА_7 заповіла все своє майно, а не майно за конкретною адресою, суперечностей між заповітами немає, оскільки вони складені по різному, в заповіті не зазначено фразу „а саме", а зазначено „ в тому числі" , що вказує на все майно, а не окрему його частину незалежно від того що частина заповіту надрукована, а частина власноручно написана. Крім того, ОСОБА_7 не конкретизувала майно, оскільки ще не мала документів на дане майно, а право відповідача на саме спадкове майно в с.Тягун вже визнано рішенням суду.
Тому, враховуючи, що відповідач є єдиним спадкоємцем майна на території Бориспільського району, але позивачка створює перешкоди по оформленню відповідачем
2
даного майна в нотаріальних органах, оскільки утримує у себе правовстановлюючі документи, просять зобов'язати позивачку надати дані документи нотаріусу для оформлення спадщини.
Суд, заслухавши сторони та їх представників, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Встановлено, що 08.10.2006р. померла ОСОБА_7, після смерті якої відкрилась спадщина в вигляді будинковолодіння № 61 по вул.Космонавтів в с.Тягун Іллінецького району Вінницької області, на підставі рішення Іллінецького райсуду Вінницької області від 03.08.2007р., земельної частки на території Гірської сільської ОСОБА_2, згідно сертифікату на право власності на земельний пай, зареєстрований за № 18979 від 14.12.2000р. Бориспільською райдержадміністрацією, та рахунку № 4352 в Бориспільській філії Ощадбанку України.
02.12.1992р. ОСОБА_7 склала заповіт, посвідчений виконуючою обов'язки секретаря виконкому Гірської сільської ОСОБА_2 Бориспільського району, зареєстрований за № 96, за яким заповіла все своє майно, що належатиме їй на час смерті, позивачці.
22.05.2006р. ОСОБА_7 склала ще один заповіт, посвідчений секретарем виконкому Гірської сільської ОСОБА_2 Бориспільського району, зареєстрований за № 140, яким заповіла відповідачу два будинки, сарай, гараж та земельну частку, що розташовані в с.Тягун Іллінецького району Вінницької області.
17.05. та 22.05.2006р. ОСОБА_7 оформила довіреності, посвідчені секретарем Гірської сільради та зареєстрованих в реєстрі № 132,135, за якими уповноважила відповідача оформити спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_8 в с.Тягун Іллінецького району та продати будинок в с.Тягун по вул .Космонавтів 61,
В встановленому, законом, порядку сторони звернулись до суду з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, але отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, не можуть внаслідок невірного тлумачення змісту заповіту від 22.05.2006р., відповідачем.
При цьому, відповідач 18.04.2007р. звернувся з заявою до Бориспільської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, в якій зазначав, що спадщина складається з майна в с.Тягун Іллінецького району Вінницької області. Рішенням Бориспільського міськрайсуду від 22.06.2007р. відповідачу продовжено строк подачі заяви нотаріусу для прийняття спадщини на території Вінницької області.
У володінні позивачки перебувають документи на земельну частку та рахунок на території м. Борисполя та району. Будинковолодіння на території Бориспільського району ОСОБА_7 на час смерті у власності не мала і правостанавлюючи документи на будинок на ім'я ОСОБА_7 у позивачки відсутні.
Вищенаведене підтверджується даними копії заповіту 22.05.2006р. на ім'я відповідача(а.с.8), даними копій довіреностей від 17.05.2006р., посвідчених секретарем Гірської сільради та зареєстрованих в реєстрі № 132,135, за якими ОСОБА_7 уповноважила відповідача оформити спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_8 в с.Тягун Іллінецького району та продати будинок в с.Тягун по вул.Космонавтів 61 (а.с.12,13,82,83), даними копії свідоцтва про смерть ОСОБА_7А.(а.с. 14,98), даними копій заповітів ОСОБА_7 від 02.12.1992р. та від 02.09.1972р. (а.с.15,57), даними копії рахунку (а.с. 16), даними копії сертифікату на право на земельну частку на території Гірської сільради(а.с.17,101), даними копії книги реєстрації вищевказаних правочинів в Гірській сільраді(а.с. 19,20,78-81), даними копії відповіді Гайсинського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про те, що право власності на будинок з господарськими будівлями в с.Тягун належало ОСОБА_8, ОСОБА_7 та належить відповідачу в порядку спадкування на підставі одного рішення Іллінецького райсуду від 03.08.2007р.(а.с.91), даними копій заяв сторін на ім'я нотаріуса про прийняття спадщини (а.с.96,97), даними копії свідоцтва про смерть 10.05.2006р. ОСОБА_8А.(а.с.99), даними копії рішення Бориспільського міськрайсуду від 22.06.2007р. за яким встановлено, що відповідач по поважним причинам пропустив строк звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини лише в вигляді будинку по вул.Космонавтів 61 в с.Тягун
3
Іллінецького району(а.с.103), даними копії заяви відповідача від 18.04.2007р. на ім'я нотаріуса Бориспільського району про те, що відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_7 в с.Тягун Іллінецького району в вигляді будинку та земельної частки і він її приймає( а.с.105), даними заяви ОСОБА_7 від 17.05.2006р. на ім'я державного нотаріуса Іллінецького району про прийняття спадщини після смерті сестри -ОСОБА_8А.(а.с.108), показами свідків.
Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що працює секретарем сільської ОСОБА_2. 22.05.2006р. посвідчувала заповіт ОСОБА_7, складений на комп'ютерному бланку, що приніс з собою відповідач. При цьому ОСОБА_7 просила в заповіті чітко вказати, що заповідає все майно, що знаходиться в с.Тягун Іллінецького району. Про інше майно мова не йшлась.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що позивачка є її дочкою. Відповідач просив її умовити ОСОБА_7 відказати йому все майно, що знаходиться в Вінницькій області. Приїхавши додому, де вже була секретар Ради, вона прочитала заповіт, де було зазначено майно в Вінницькій області та умовила ОСОБА_7 підписати даний заповіт, пояснивши останній, що дане майно їй не потрібно. Про інше майно мова не йшла, т.я. його ОСОБА_7 раніше вже відписала позивачці.
Свідок ОСОБА_11І в судовому засіданні показала, що є сусідкою позивачки. Часто спілкувалась з ОСОБА_7 Остання завжди говорила, що все майно залишає онучці -позивачці, т.я. позивачку дуже любила.
Таким чином, в судовому засіданні всіма вищенаведеними доказами по справі встановлено, що волевиявлення ОСОБА_7 при складанні заповіту на ім'я відповідача, було лише щодо майна, що знаходиться в Вінницькій області. На вказану обставину в першу чергу вказує сама конкретизація в заповіті певного місця розташування майна, при наявності іншого майна в іншій області, про яке згадки в заповіті немає. На даний факт прямо та беззаперечно вказують вищевказані свідки, та факт оформлення ОСОБА_7 в цей же період, цілого ряду доручень також на ім'я відповідача щодо майна лише в Вінницькій області. Це вказує на те, що ОСОБА_7 в травні 2006р. оформляла своє волевиявлення щодо майна, яке знаходиться лише в Вінницькій області, і пов'язане виключно зі смертю, тоді ж в травні 2006р., її рідної сестри - ОСОБА_8, після якої відкрилась спадщина, перелік якої і зазначила ОСОБА_7А в своєму заповіті.
Крім того, ті обставини, що відповідач в своїй заяві від 18.04.2007р., нотаріусу, про прийняття спадщини, зазначив лише майно в Вінницькій області і лише дане майно зазначено в рішення суду від 22.06.2007р. вказують, що розмови, а вслід чого і волевиявлення між відповідачем та ОСОБА_7 щодо іншого майна, ніж, що знаходиться в Вінницькій області, не було, і відповідач, станом на березень 2007р., не був обізнаний щодо іншого майна. Що в сукупності підтверджує покази свідків про те, що мова між ОСОБА_7А та відповідачем йшла лише про майно, знаходиться в с.Тягун Іллінецького району.
Посилання ж представників відповідача на те, що в заповіті прямо зазначено, що ОСОБА_7 заповідає все майно де б воно не знаходилось, безпідставне, оскільки даний текст виготовлений іншою особою, а не секретарем Ради чи ОСОБА_7,. а тому не може вказувати, що остання мала саме таке волевиявлення, а навпаки, заперечуючи проти даного змісту друкованого тексту, ОСОБА_7А не поставила крапку після даного друкованого тексту, як в попередніх заповітах, а чітко зазначила яке саме усе майно і де б воно не знаходилось саме в с.Тягун Іллінецького району, вона заповідає. Враховуючи, при цьому, що попередні заповіти від 02.09.1972р. та від 02.12.1992р. складені не на бланках з заздалегідь надрукованим волевиявленням, а єдиним текстом та в них не зазначено місце розташування майна. З чого вбачається, що в попередніх заповітах ОСОБА_7 дійсно заповідала все майно, незалежно від місця розташування, а в заповіті від 22.05.2006р. волевиявлення оформлено саме рукописним текстом, яким прямо зазначено місце розташування майна та відсутній сполучник „і" між „усе майно" та „майно у с.Тягун".
Відповідно до ст.213 ЦК України на вимогу однієї або двох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також
4
загальноприйняте у відповідні сфері, відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слід і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за вищевказаними правилами немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги береться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини.
На підставі ст.1236 ч.2 ЦК України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Згідно із ст.1254 ч.2 ЦК України, заповіт, який було укладено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
Тому, враховуючи, що ОСОБА_7, маючи право, в заповіті від 22.05.2006р. частину майна заповіла відповідачу, в цій частині, а саме в частині, усього майна, що знаходиться в с.Тягун Іллінецького району, даний заповіт скасував заповіт від 02.12.1992р. А щодо решти майна, то залишився чинним останній заповіт на ім'я позивачки. У зв'язку з чим і слід тлумачити заповіт вищевказаним чином, задовольнивши позов в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.11-16 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також , що не передбачені актами цивільного законодавства. Особа, не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Кожна особа має право звернутись за захистом свого цивільного права у разі його порушення.
Вслід чого, приймаючи до уваги, що відповідач не є спадкоємцем майна, що знаходиться на території м. Борисполя та Бориспільського району, Київської області, останній не має права вимоги щодо витребування, в т.ч. у позивачки, правовстановлюючих документів на дане майно, оскільки немає до нього ніякого відношення, і знаходження даних документів у інших осіб жодним чином не порушує його права, в зв'язку з чим, в задоволенні зустрічного позову щодо витребування даних документів, слід відмовити.
ВСТАНОВИВ:
Керуючись ст.ст.11-16, 213, 1236, 1254, 1256 ЦК України, ст.ст.10,11,57,60,62-64, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Тлумачити заповіт від 22.05.2006р., посвідчений Гірською сільською ОСОБА_2 Бориспільського району за реєстровим номером 140, складений ОСОБА_7 таким чином, що: ОСОБА_7 заповіла ОСОБА_6 усе майно, що належатиме їй на момент смерті лише в с.Тягун Іллінецького району Вінницької області, а інше майно, яке не зазначене в даному заповіті, заповідано ОСОБА_5 відповідно до заповіту від 02.12.1992р.
В задоволенні зустрічного позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайсуд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення з подальшою подачею апеляційної скарги на рішення протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.