04 липня 2013 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого - суддіПрисяжнюка О.Б.

суддівБовтрук В.М., Одинця В.М.

за участю прокурораГойдало О.Є.

адвоката ОСОБА_5

заявника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Цією постановою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на постанову від 27 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи щодо Васильківського міського голови Київської області ОСОБА_7 та депутата Васильківської міської ради ОСОБА_8 за фактом одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, хабара у великому розмірі, поєднаного з його вимаганням, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та вказану постанову скасовано в частині порушення кримінальної справи щодо Васильківського міського голови Київської області ОСОБА_7

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати, а матеріали на підставі яких порушено кримінальну справу, направити до прокуратури Київської області для проведення досудового слідства.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною і необґрунтованою, оскільки під час перевірки було зібрано достатньо даних, що послугували приводами і підставами для порушення кримінальної справи. Однак, як стверджує апелянт, суд, в супереч вимог КПК України 1960 року, не дослідив всіх приводів і підстав для порушення кримінальної справи та вдався до оцінки тих даних, які підлягають доказуванню під час досудового слідства і вирішуються судом під час розгляду кримінальної справи по суті. Дані обставини, на думку прокурора, свідчать про однобічність і неповноту судового розгляду справи, а також істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

На апеляцію прокурора від адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_7, надійшли заперечення, в яких посилаючись на законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить відмовити в задоволенні поданої апеляції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та просив її задовольнити, адвоката ОСОБА_9, який заперечував проти задоволення поданої апеляції, оскілки вважає рішення суду законним і обґрунтованим, а тому просив залишити його в силі, заявника ОСОБА_6, який виступив в підтримку апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи за скаргою та матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає що подана апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Не зважаючи на те, що справа була призначена до розгляду після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального Кодексу України, проте відповідно до розділу ХI «Перехідні положення», дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.

Статтею 236-8 КПК України 1960 року передбачено, що предметом дослідження при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи є наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи. При цьому, під час розгляду скарг на постанови про порушення кримінальної справи, суддя не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Оцінка доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на цій стадії процесу, є неможливою.

За результатами розгляду скарги, суд, залежно від того, чи були при порушенні справи дотримані вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України 1960 року, приймає відповідне вмотивоване рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції цих вимог закону дотримався, належним чином перевірив доводи скарги іматеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу та прийшов до обґрунтованого і законного рішення.

Статтею 94 КПК України 1960 року передбачено, що кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Також, даною нормою закону передбачені приводи і підстави для порушення кримінальної справи, при цьому перелік приводів, який зазначений в ч. 1 ст. 94 КПК України 1960 року, є вичерпним. Що стосується підстав до порушення кримінальної справи, то ними є достатні дані які вказують про наявність ознак злочинного діяння. Наявні дані можуть бути визнані достатніми для порушення кримінальної справи, якщо вони свідчать про певні кримінальні дії або бездіяльність.

Зауваження прокурора з приводу того, що кримінальна справа щодо ОСОБА_7 порушена за наявності достатніх на те приводів і підстав є необґрунтованими. Ті дані, які містяться в матеріалах перевірки не вказують на те, що саме ОСОБА_7 були вчиненні будь-які дії спрямовані на одержання ним, як службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, хабара у великих розмірах, поєднаного з його вимаганням, а лише містять інформацію з приводу перерахування грошових коштів заявником на рахунок громадській організації, до якої ОСОБА_7 відношення не має.

Ті приводи і підстави, які вказані в постанові про порушення кримінальної справи та на які послався прокурор в поданій ним апеляції, не містять фактичних об'єктивних даних про ознаки події злочину, а тому суд обґрунтовано визнав їх неналежними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а відтак не вбачає підстав для її скасування, в зв'язку з чим залишає апеляцію прокурора без задоволення.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України1960 року та п.п. 11, 13, 15 Розділу ХI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2013 року, якою задоволено скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 на постанову від 27 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи щодо Васильківського міського голови Київської області ОСОБА_7 та депутата Васильківської міської ради ОСОБА_8 за фактом одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, хабара у великому розмірі, поєднаного з його вимаганням, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та скасовано постанову прокурора в частині порушення кримінальної справи щодо Васильківського міського голови Київської області ОСОБА_7, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.

С у д д і :

Присяжнюк О.Б. БовтрукВ.М. Одинець В.М.