ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.07.2006 Справа № 12/115
За позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Рахів
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Фірі”, м. Рахів
про стягнення суми 30 000,00 грн. -основного боргу та 3 326,30 грн. -(збитків) сума відсотків по кредиту.
Суддя Тисянчин В. М.
Представники:
Від позивача -ОСОБА_1, приватний підприємець, ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1)
Від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов приватного підприємця ОСОБА_1, м. Рахів до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірі”, м. Рахів про стягнення суми 30 000,00 грн. -основного боргу та 3 326,30 грн. - (збитків) сума відсотків по кредиту.
Представникам позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не заявлено.
Позивач заявою від 10.07.2006 року уточнив позовні вимоги, які складають 30 000,00 грн. -основного боргу та 3 326,30 грн. -(збитків) сума відсотків по кредиту та підтримує їх посилаючись на обґрунтованість матеріалами справи.
На вимогу суду відповідач письмового відзиву на позов не подав, свого уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив, а тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Ухвала про порушення провадження у справі направлялась рекомендованим листом, тому неявка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не є перешкодою розгляду справи по суті, про що зазначено в ухвалі про порушення провадження у справі.
Повідомлення № НОМЕР_2 підтверджує вручення відповідачу 10.06.2006 року ухвали від 06.06.2006 року про порушення провадження у справі, де вказано про місце і час призначення розгляду справи, чим забезпечено йому реалізацію Конституційного права на судовий захист (п.4 ст. 129 Конституції України).
Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Заборгованість всеперч відповідача в сумі 30 000,00 грн. -основного боргу щодо повернення попередньо сплачених коштів за виконані, згідно договору № НОМЕР_3, ремонті роботи, заміни вікон та дверей готелю „ІНФОРМАЦІЯ_1”, підтверджується матеріалами справи, зокрема:
- платіжним дорученням № НОМЕР_4;
- довідкою філії ПІБ в м. Рахові від 05.04.2006 року № НОМЕР_5);
- розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.
Заявлені вимоги позивача (претензія № НОМЕР_6) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).
Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново -господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України
Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання -кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.
В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є авансування позивачем ремонтних робіт, заміна вікон і дверей (ст. 11 ЦК України).
Отже, обов'язок відповідача повернути авансові кошти через невиконання ним ремонтних робіт, заміни вікон і дверей є безспірним.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).
Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до вимог п.7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 536 ЦК України -за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, які встановлюються договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Тому вимоги позивача про стягнення суми 3 326,30 грн. відсотків по кредиту (збитків), які стверджуються кредитним договором № НОМЕР_7 та довіреністю філії відділення Промінвестбанку у м. Рахові (від 10.07.2006 року № НОМЕР_8) - правомірні і такі, що підлягають задоволенню.
При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово -майнового стану сторони у спорі.
Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно -правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.
Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку -письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.
Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору.
Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”; ст.ст. 4, 33, 34; 36; 43, 44; 49; 75; 82 - 84, 115; 116; Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фірі” (м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 70; код 30960950) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_9) суму 30 000,00 (тридцять тисяч грн.) -основного боргу; 3 326,30 (три тисячі триста двадцять шість грн. 30 коп.) - (збитків) сума відсотків по кредиту та 327 (триста двадцять сім грн.) - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 118 (сто вісімнадцять грн.) -у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тисянчин В. М.