Справа № 1-356/12 Головуючий у І інстанції Усатов
Провадження № 11/780/652/13 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В.
Категорія 2 11.07.2013
УХВАЛА
іменем України
11 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Левчука О.Д.,
суддів Семенцова Ю.В., Костенко І.В.,
за участю прокурора Скрипки І.М.,
засудженої ОСОБА_2,
захисника адвоката ОСОБА_3,
потерпілого ОСОБА_4,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілого ОСОБА_4 та його представника - адвоката ОСОБА_5, на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 квітня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Хольмск Сахалінської області Російської Федерації, росіянку, громадянку України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженої, працюючу продавцем на ринку «Турбота» в м. Києві, жительку АДРЕСА_1, раніше не судиму,
засуджено за ст. 124 КК України у виді громадських робіт на строк 200 годин. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено її від призначеного покарання у зв'язку з закінченням строків давності.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області судові витрати в розмірі 486,38 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 100000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів.
В С Т А Н О В И Л А:
За вироком суду 17 грудня 2009 року близько 19-ї години ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, в кухонній кімнаті під час сварки зі своєю дружиною ОСОБА_2 наніс останній декілька ударів кулаками правої та лівої рук в область голови, після чого взяв кухонний ніж з тумбочки та почав ним погрожувати ОСОБА_2 Рятуючись, остання правою рукою схопила кухонний ніж, який знаходився на кухонному столі та нанесла ОСОБА_6 три ножових поранення в область тіла та один удар в область грудей, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильним застосування кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Обґрунтовує тим, що суд, оцінюючи показання свідків при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, належним чином не вмотивував, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
В апеляціях потерпілий ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_5 просять вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що судове слідство проведено однобічно, висновки суду першої інстанції, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого та його представника, які вважали вирок суду незаконним та необгрунтованим, а тому просили задовольнити їх апеляції, думку прокурора, який просив задовольнити апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, посилаючись на обставини, зазначені в апеляції, пояснення засудженої ОСОБА_2 та її захисника, які заперечували проти апеляцій та просили залишити вирок без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, потерпілого та його представника підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду має бути законним та обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок тими доказами, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом. Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування кримінального закону і дотримання при провадженні справи кримінально-процесуального законну.
Відповідно до ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку при розгляді справи в апеляційному суді є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи; істотне порушення кримінально - процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону.
Зі змісту ст. 368 КПК України вбачається, що однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. Дізнання, досудове чи судове слідство у всякому разі визнається однобічним і неповним, коли: не були допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи; коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на новий судовий розгляд.
Відповідно до ст. 370 КПК України (1960 року) істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи дотримані не були.
Як вбачається з матеріалів справи та вироку суду, суд першої інстанції при розгляді справи не дослідив належним чином обставин, зазначених в ухвалах Апеляційного суду Київської області від 15.12.2010 року, 25.08.2011 року, 05.04.2012 року.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції визнав, що підсудна ОСОБА_2, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10. ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 під час розгляду справи в суді та на досудовому слідстві давали правдиві, послідовні показання, які підтверджуються письмовими доказами, дослідженими в ході судового слідства.
Але колегія судді не може повністю погодитися з даним висновком суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи показання підсудної ОСОБА_2, дані нею як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, різняться між собою в частині нанесення удару ножем потерпілому, вживання нею алкогольних напоїв, судом першої інстанції не встановлена причина їх зміни.
Крім того, аналізуючи докази по справі, суд першої інстанції не взяв до уваги показання потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_16, які вони давали під час судового слідства, зазначивши, що їх показання не є доказом у справі.
Дані висновки суду не відповідають вимогам закону, оскільки відповідно до ст. 65 КПК України доказами в кримінальній справі є фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, висновками експерта, протоколами слідчих та судових дій та іншими документами.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України (1960 року), у випадку неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива, суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка, дані під час дізнання, досудового слідства або на суді.
Оголошення показань свідків, які не з`явились в судове засідання, можливе лише за умови письмового підтвердження отримання свідком судової повістки та підтверджених даних про поважні причини, що перешкоджають явці свідка в судове засідання.
В матеріалах справи відсутнє письмове підтвердження отримання свідками ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_9 судових повісток та підтверджених даних про поважні причини, що перешкоджають їх явці в судове засідання.
Проте, судом першої інстанції під час судового слідства, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 306 КПК України, було оголошено показання свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_9
Відповідно до ст. 334 КПК України суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову або про покладання на засудженого обов`язку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Однак, приймаючи рішення щодо цивільного позову, суд першої інстанції даних вимог закону не дотримався.
Так, частково задовольняючи позов про стягнення моральної шкоди, суд не в повній мірі з`ясував її характер і розмір, а також не зазначив матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.
Оскільки судом першої інстанції при розгляді даної справи та прийнятті по ній судового рішення допущені однобічність і неповнота судового слідства, вирок суду не може бути визнаний законним та обгрунтованим, а тому підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід усунути зазначені в даній ухвалі недоліки, перевірити доводи, викладені апеляціях, всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі докази по справі, дати їм належну юридичну оцінку та прийняти законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції потерпілого ОСОБА_4, його представника - адвоката ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 квітня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом суду.
С У Д Д І:
_________________ ____________________ _________________
( Левчук О.Д. ) ( Семенцов Ю.В.) ( Костенко І.В. )