УХВАЛА

Справа №: 22-ц/190/3853/13Головуючий суду першої інстанції:Володарець Н.М.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Макарчук Л. В.

"08" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМакарчук Л.В.

СуддівАдаменко О.Г., Горбань В.В.

При секретаріВостріковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 04 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

09 листопада 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07 вересня 2011 року їй належить житловий будинок АДРЕСА_1, а також земельна ділянка площею 0,0325 га, на якій розташований зазначений вище житловий будинок. Крім житлового будинку літ. «Б» на вказаній земельній ділянці розташовані господарські будівлі та споруди. Вхід у домоволодіння здійснюється з АДРЕСА_1. З південного боку належної їй земельної ділянки, розташовано сусіднє домоволодіння та земельна ділянка НОМЕР_1, належні відповідачці ОСОБА_7

Дослідивши документи на земельну ділянку, позивачка дійшла до висновку, що частина земельної ділянки, яка знаходиться у її власності, не перебуває у її користуванні. Так, відповідно до технічної документації та Державного акту на право власності земельні ділянки її домоволодіння та домоволодіння відповідачки розділяє пряма лінія від точки Б до точки В, ширина ділянки з боку АДРЕСА_1 від точки А до точки Б складає 14,35 м. Оскільки до межі впритул притинає будівля житлового будинку літ. «Б», то цей відрізок розподілений на три точки. Від точки А до будівлі відстань - 3 м та на цьому відрізку розташована споруда «Уб» та хвіртка, далі відрізок довжиною 10 м (довжина будівлі літ. «Б») та відрізок 1,35 м від куту житлового будинку літ. «Б» до точки Б. Цей відрізок і є відстанню від її житлового будинку до сусідньої земельної ділянки. На цій ділянці довжиною 6,56 м, що є шириною житлового будинку літ. «Б», знаходиться відмістка від стіни житлового будинку та прохід для обслуговування стіни. Раніше будинок та земельна ділянка належали її матері, яка в силу свого важкого стану здоров'я та безпорадності не мала фізичної можливості належним чином слідкувати за збереженістю своєї земельної ділянки та захищати свої інтереси. Скориставшись цією ситуацією відповідачка розібрала існуючу огорожу з боку АДРЕСА_1, збудувала нову огорожу збільшивши територію свого двору впритул до стіни її - позивача житлового будинку літ. «Б», яка на цей час використовується нею як огорожа між їхніми ділянками. Стіна її - позивачки будинку опинилася повністю у дворі відповідачки та вона - позивачка не має можливості її обслуговувати. Відповідно до висновку експертного дослідження від 31 серпня 2012 року, виконаного на підставі її - позивачки заяви, площа належної їй земельної ділянки, яка використовується відповідачкою, складає 8,0 кв. м. Просила суд зобов'язати відповідачку ОСОБА_7 не чинити перешкоди у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою площею 0,0325 га по АДРЕСА_1 та у порядку усунення перешкод зобов'язати відповідачку за її рахунок демонтувати капітальний паркан на відстані 1,35 м від куту належного їй - позивачці житлового будинку літ. «Б» до вказаної у її Державному акті на право власності на землю точки «Б», а також зобов'язати відповідачку звільнити від свого майна, будівель та споруд належну їй - позивачці земельну ділянку площею 8,0 кв. м від точки «Б» продовж її житлового будинку довжиною 6,56 м, таким чином, щоб земельна ділянка від куту житлового будинку літ. «Б», прилеглого до літньої кухні літ. «Г» складала 1,10 м. В подальшому позивач уточнила позовні вимоги в частині розміру спірної земельної ділянки у відповідності до висновку експерта та просила суд зобов'язати відповідачку ОСОБА_7 не чинити перешкоди у користуванні належною їй - позивачу на праві власності земельною ділянкою площею 0,0325 га по АДРЕСА_1 та у порядку усунення перешкод зобов'язати відповідачку за її рахунок демонтувати капітальний паркан відстанню 1,35 м від куту належного їй - позивачці житлового будинку літ. «Б» до вказаної у її Державному акті на право власності на землю точки «Б», а також зобов'язати відповідачку звільнити від свого майна, будівель та споруд належну їй - позивачці земельну ділянку площею 5,74 кв. м шириною 1,35 м з боку АДРЕСА_1 до куту належного їй житлового будинку літ. «Б» зазначеної у її Державному акті на право власності на землю точки Б, вздовж її житлового будинку довжиною 6,56 м та ширина земельної ділянки від куту житлового будинку літ. «Б», що примикає до літньої кухні літ. «Г» повинна складати 0,40 м.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 04 квітня 2013 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю - задоволено. Усунено перешкоди ОСОБА_6 у користуванні належною їй земельною ділянкою площею 5,74 кв. м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_7 демонтувати капітальний паркан шириною 1,35 м з боку АДРЕСА_1, встановлений від кута житлового будинку літ. «Б» домоволодіння АДРЕСА_1 до зазначеної у Державному акті на право власності на вказану земельну ділянку точки «Б», а також зобов'язавши ОСОБА_7 звільнити вказану земельну ділянку від належного їй майна, будівель та споруд. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати з сумі 2216,30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду. Вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Вважає, що позивачкою незаконно отримано Державний акт на землю, та вона має намір його оскаржити. Крім того, суд не притягнув до участі у справі в якості співвідповідача другого співвласника земельної ділянки та не врахував, що вона користується своєю ділянкою більше 40 років.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 про усунення їй перешкод у користуванні приватною власністю - земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що право позивачки, як власника будинку і земельної ділянки, на користування та обслуговування майна, порушено діями відповідачки, яка самовільно звела капітальний паркан шириною 1,35 кв.м на земельній ділянці позивачки площею 5,74 кв.м, що перешкоджає позивачці використовувати свою земельну ділянку.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачка ОСОБА_6 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0325 га, на якій це домоволодіння розташовано, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 27 вересня 2011 року та Державним актом на право власності на земельну ділянку, який було видано спадкодавцю 25.01.2008 року та з 27.09.2011 року земля стала власністю позивачки. (а.с.6-9). Власником суміжного домоволодіння АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,0712 га, на якій воно розташовано, є відповідачка ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14 вересня 2000 року та Державним актом на право власності на земельну ділянку від 04 вересня 2006 року (а.с.50,55).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №03 від 09 березня 2013 року, має місце факт використовування власником земельної ділянки по АДРЕСА_2 ОСОБА_7 частини земельної ділянки по АДРЕСА_1, що належить позивачці ОСОБА_6 Самовільно зайнята земельна ділянка, площа якої складає 5,74 кв.м, розташована від кута житлового будинку літ. «Б» до точки Б (Державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1). Вказана земельна ділянка забудована капітальним парканом, ширина якого з боку АДРЕСА_1 становить 1,35 м. (а.с.75-87).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

За таких обставин, виходячи з правил статті 391 ЦК України та встановивши при вирішенні спору, що дії з боку відповідачки щодо зайняття земельної ділянки площею 5,74 кв.м, що належить позивачці, порушує права позивачки як власника по здійсненню належного користування і розпорядження своїм майном, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про доведеність позовних вимог і правильно ухвалив рішення про задоволення позову.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Між тим, відповідачка не спростувала доводи позивачки про порушення з її боку прав позивачки як власника земельної ділянки АДРЕСА_1 та не спростувала висновків суду.

Право власності позивачки та факт порушення її прав з боку відповідачки підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які відповідачка не спростувала. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка користується земельною ділянкою більше 40 років не має правового значення у справі.

Що стосується доводів апелянта про незгоду з видачею позивачці Державного акту на землю через відсутність її згоди на приватизацію земельної ділянки по АДРЕСА_1, то судова колегія їх відхиляє, як безпідставні, та такі, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статей 213,214 ЦПК України.

Таким чином, оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без порушень норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 04 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.