АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/254/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : ч.2 ст.286,75, 76 КК України Первак М.О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Літвінцев В. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЛітвінцева В.М.

суддівЯтченка М.О., Безверхого І.В.

з участю прокурораЯкушиної О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку апеляції кримінальну справу за апеляцію засудженого ОСОБА_6 на вирок Жашківського районного суду Черкаської області від 6 грудня 2012 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючий, одружений, раніше в силу ст.89 КК України не судимий, -

визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, із іспитовим строком на 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2,3,4 ст.76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 залишено без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 25 631 грн.80 коп. матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди.

Вирішена доля речових доказів і судових витрат по справі. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь експертних установ 300 грн. 48 коп. витрат на проведення судової автотехнічної експертизи та 450 грн. 24 коп. витрат на проведення повторної судової автотехнічної експертизи.

Згідно до вироку, ОСОБА_6 ще 17 липня 2008 року, близько 16 год. 20 хв., керуючи автомобілем ІФА, д/н НОМЕР_1, рухаючись зі сторони с. Литвинівка по допоміжній дорозі в напрямку м. Жашкова, в районі 143 км + 100 м автодороги Київ-Одеса, грубо порушуючи вимоги п.п.10.1, 10.5 Правил дорожнього руху України, всупереч вимогам лінії горизонтальної розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, виконуючи поворот ліворуч не переконався, що маневр буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, виїжджаючи з перехрещення проїжджих частин, виїхав на острівець безпеки, де відбулося зіткнення з моторолером «FD-50QT-3», без державного номерного знаку під керуванням ОСОБА_10, який рухався в зустрічному напрямку.

В результаті ДТП водій моторолера ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя, у вигляді: крововиливу в м'які тканини середньої третини лівої голені по передньо-внутрішній її поверхні, перелом обох кісток правої голені в нижній третині, перелом лівої бедрової кістки в середній третині, кров в колінних суставах; переломи ребер справа - 6-9 ребер по середньо-пахвинній лінії і перелом 6-го ребра зліва по середньо-пахвинній лінії «прямого» характеру; перелом правої ключиці; рани в лобній області зліва; дифузного характеру субарахноїдального крововиливу в проекції зовнішньої поверхні тім'яної долі праворуч і ліворуч; великовогнищевого характеру крововиливи в області базальних ядер лівої півкулі. При цьому від отриманої закритої черепно-мозкової травми у вигляді пошкодження м'якого покриття голови, крововиливів під оболонку і в рідину головного мозку, обумовленого розвитком набряку і набуханням тканини головного мозку, ОСОБА_11 помер в лікарні.

Пасажир моторолера «FD-50QT-3» ОСОБА_9 в результаті ДТП отримала наступні тілесні ушкодження: закритий перелом кісток правої гомілки, забійні рани голови, правої кисті, правого коліна, які відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Таким чином, водій автомобіля ІФА, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_6 порушив вимоги лінії горизонтальної розмітки 1.1 та п.п. 10.1, 10.5 Правил дорожнього руху України, що, згідно висновку повторної судово-автотехнічної експертизи №4/70 від 01 квітня 2011 року, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди (вирок, друк. текст - т.3 а.с.133).

В апеляції від 25.12.2012 року засуджений ОСОБА_6 як він вважає у зв'язку із однобічністю і неповнотою досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про скасування вироку суду та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд. Стверджує, що судом в ході судового слідства не було взято до уваги та проаналізовано ряд спростовуючих його вину доказів, а саме, - показання потерпілої ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12, а також дані протоколу огляду моторолера від 17.07.2008 року. Викладаючи власну версію подій, які мали місце 17.07.2008 року, апелянт стверджує, що причинно-наслідкового зв'язку між його діями та даною ДТП немає, оскільки, виходячи із самих обставин ДТП та характеру пошкоджень на транспортних засобах, вбачається, що з його боку не було технічної можливості запобігти зіткненню із моторолером під керуванням ОСОБА_10 через несправність гальмівної системи моторолера. На своїй явці до суду апеляційної інстанції засуджений-апелянт не наполягає (т.3 а.с.137-139).

Копія вироку отримана ним 10.12.2012 року. Бажання ознайомитися з матеріалами справи він не виказував (т.3 а.с.136).

Інші учасники процесу - прокурор, потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_9 і її представник з вироком суду погодились і його не оскаржують; своїх письмових заперечень на апеляцію засудженого вони не представили.

Своєчасно і належним чином повідомлені про місце і час розгляду апеляції в засідання апеляційного суду на 5.03.13 p., окрім прокурора, інші учасники процесу, включаючи апелянта - засудженого ОСОБА_6, з невідомих для суду причин не з'явилися, що не є перешкодою для проведення апеляційної перевірки даної кримінальної справи без їх безпосередньої участі.

Судове слідство у відсутність будь-якої необхідності чи клопотань учасників процесу судом не призначалося і не провадилося; протокол судового засідання - не вівся.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка стверджувала про правильність засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України та залишення вироку без будь-яких змін і заперечувала проти задоволення апеляції засудженого; перевіривши відповідно до вимог ст.365 КПК України матеріали даної 3-х томної кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції засудженого ОСОБА_6, колегія суддів вважає їх безпідставними і не підлягаючими до задоволення виходячи із встановлення нею слідуючого.

ОСОБА_6, як водія автомобіля ІФА д/н НОМЕР_1, правильно засуджено за злочинне порушення правил безпеки дорожнього руху, що мало місце 17.07.2008 року в районі 143 км + 100 м автодороги Київ-Одеса зі сторони с. Литвинівка по допоміжній дорозі в напрямку м. Жашкова при вказаних у вироку обставинах. Що призвело до зіткнення керованого ним автомобіля з моторолером «FD-50QT-3» під керуванням ОСОБА_10, який рухався в зустрічному йому напрямку з наслідками у вигляді тяжкого травмування останнього, від яких в подальшому настала його смерть та травмування середнього ступеню тяжкості пасажира ОСОБА_9

Зібрані органом досудового слідства і досліджені судом докази винності цієї особи детально і вмотивовано викладені у вироку і отримали належну оцінку. Всі вони зафіксовані також у протоколі судового засідання (прот. с/з - т.3 а.с.57-57зв., 65-68,79-80, 106-107, 128-128зв.), зауважень на який від учасників процесу, в т. ч. від засудженого-апелянта, не надходило.

Твердження засудженого, який так і не визнавав себе виним, про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між його діями як водія автомобіля ІФА та даною ДТП, а також про відсутність з його боку технічної можливості запобігти зіткненню із моторолером під керуванням ОСОБА_10, - спростовуються матеріалами справи.

Так, із послідовних та викриваючих показів самого засудженого ОСОБА_6 вбачається, що рухаючись в напрямку м. Жашкова із с. Литвинівка та під'їжджаючи до повороту ліворуч, який веде до підприємства «УкрАгро», він, попередньо підготувавшись до здійснення повороту ліворуч, побачив, що із лівої сторони, з дороги, на яку він мав намір повертати, їхав моторолер під керуванням хлопця, дівчина ж була в якості пасажира. Видимих ознак того, що водій моторолера мав намір повертати при цьому не було, - покажчики повороту на моторолері ввімкнені в цей час не були. В той же час моторолер тримався ближче до правого узбіччя і в якийсь момент навіть з'їхав на праве узбіччя. Назважаючи на це, за відсутності інших видимих перешкод у русі, він розпочав маневр лівого повороту, пересікаючи при цьому суцільну лінію розмітки та виїхавши на острівок безпеки. Вже під час виконання повороту, коли відстань між його автомобілем та моторолером була близько 7-8 метрів, останній не гальмуючи поїхав в його сторону на острівець безпеки, де і відбувся удар передньою частиною моторолера в праву частину його автомобіля за кабіною, в районі ресиверу.

В свою чергу свідок ОСОБА_14, який на час вказаних подій знаходився в автомобілі ІФА під керуванням засудженого ОСОБА_6 в якості пасажира в судовому засіданні підтвердив покази останнього, вказавши, що видимих ознак того, що водій моторолера мав намір повертати під час наближення їх до перехрестя доріг не було. На момент коли вони розпочали маневр повороту, моторолер рухався прямолінійно, тримаючись при цьому ближче до свого правого узбіччя.

Крім того, покази засудженого ОСОБА_6 в частині розвитку механізму даної ДТП цілком узгоджуються з показами потерпілої ОСОБА_9 під час досудового слідства (т.1 а.с.45-46) і в судовому засіданні (т.3 а.с.66зв.-67зв.) та даними протоколу відтворення обстановки та обставин місця події із план схемою до нього від 09 жовтня 2008 року за його участю, в яких він добровільно розповів про обставини ДТП та показав, як відбувалися події на місці пригоди у точній відповідності до своїх первинних, по своїй суті визнавальних показів (т.1 а.с.76-78).

Відповідно ж до даних висновку повторної судової автотехнічної експертизи № 4/70 від 01 квітня 2011 року з технічної точки зору у причинному зв'язку з даною ДТП є саме невиконання вимог дорожньої розмітки 1.1. та п.10.5,10.5 ПДР України водієм автомобіля ІФА, д/н НОМЕР_1 ОСОБА_6(т.3 а.с.2-5).

Твердження засудженого ОСОБА_6 про те, що судом не було дано належної правової оцінки показанням потерпілої ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_12, даним протоколу огляду моторолера від 17.07.2008 року в частині несправності гальмівної системи моторолера під керуванням ОСОБА_10, що і стало причиною виникнення даної ДТП, - на думку колегії суддів, є безпідставними. Вони спростовуються протоколом виїзного судового засідання Жашківського районного суду від 6 квітня 2010 року за участі експерта ОСОБА_15, в якому чітко зафіксовано справний стан гальмівної системи моторолера «FD-50QT-3» на момент його огляду, а також відсутність стороннього втручання до механізмів моторолера після ДТП (т.2 а.с.186-188).

На думку колегії суддів, цієї сукупності, а також інших викладених у вироку доказів достатньо для того, щоб зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_6 в порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть потерпілого ОСОБА_16, навіть при повному невизанні ним своєї вини за ч.2 ст.286 КК України.

За доведеності вини ОСОБА_6 і правильності кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України призначене останньому судом покарання відповідає вимогам закону та є справедливим. Не наполягає на його полегшенні і сам апелянт. Як і на ревізії судового рішення в частині вирішення цивільних позовів потерпілих по справі (ст.365 КПК України).

Звільнення ОСОБА_6 від призначеного судом покарання з випробуванням і без позбавлення його прав на керування автомобілем, як це вбачається із змісту вироку відбулося, в тому числі, з урахуванням перебування ОСОБА_6 в момент скоєння ДТП в тверезому стані (т.1 а.с.14), позитивних характеризуючих даних за місцем проживання(т.1 а.с.210), при цьому дві попередні його судимості вже погашені строком, відповідно до ст.89 КК України (т.1 а.с.186), а також певної неправомірності дій самого потерпілого ОСОБА_10, як водія моторолера в дорожній ситуації, яка склалася також і за його участі (т.1 а.с.178; т.3 а.с.5).

В апеляційний суд доводити правоту про свою повну невинуватість засуджений-апелянт, який увесь цей час знаходився на волі, з невідомих для суду причин так і не з'явився.

Виходячи з наведеного і керуючись ст.ст.365,348,366 ч.1,377 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Жашківського районного суду Черкаської області від 6 грудня 2012 року відносно ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.

Головуючий :

Судді :