ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" липня 2013 р. Справа № 915/1098/13
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бритавської Ю.С.,
при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Гайдаржий А.В., довіреність №01/33-389 від 26.12.2012р.
від відповідача: Старчеус О.С., довіреність №18 від 08.01.2013р.
розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393)
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (54056, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а, код ЄДРПОУ 08029523)
про: стягнення 115553,26 грн., -
Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв 115553,26 грн. за перевищення договірних величин.
Підставою позовних вимог ПАТ «Миколаївобленерго» є перевищення встановлених договором про постачання електричної енергії №56/189 від 13.01.2012р. величин споживання електричної енергії у жовтні та листопаді 2012 року. Заявлений позов позивач обґрунтовує тим, що згідно з умовами зазначеного договору та ч.6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» відповідач має сплатити вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у наданому до суду відзиві за вх.№13275/13 від 10.07.2013р. визнав факт перевищення ним встановлених договором про постачання електричної енергії №56/189 від 13.01.2012р. величин споживання електричної енергії у жовтні та листопаді 2012 року. При цьому відповідач вказав, що враховуючи повну сплату ним поточної заборгованості за спожиту електроенергію, несплаченою залишається частина, яка відповідає штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії. За таких обставин, із врахуванням того, що позивачем не понесено збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між ними договору, приймаючи до уваги той факт, що відповідач є бюджетною установою Міністерства оборони України, утримується за рахунок державного бюджету України та не має змоги витрачати кошти державного бюджету, які не передбачені її кошторисом, а тяжкий фінансовий стан в державі Україна і неповне фінансування бюджетних установ, в тому числі військових формувань, є загальновідомим фактом, який не підлягає доказуванню, відповідач просить суд на підставі ст. 83 ГПК України, ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України зменшити розмір неустойки до 10000 грн.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання про зменшення розміру стягуваних з нього штрафних санкцій та просив суд його задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
13.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Миколаївобленерго» (Постачальник, позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (Споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №56/189, за яким Постачальник зобов'язався надавати послугу з постачання електричної енергії для забезпечення електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 615 кВт, а Споживач - оплачувати Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору Постачальник зобов'язався: виконувати умови цього договору; постачати Споживачу електроенергію: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з фактичною категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком №8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансової належності, визначених державними стандартами (ГОСТ 13109-97); забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності, згідно додатку №2 «Перелік об'єктів споживача».
Згідно з п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.9 договору Споживач зобов'язався: виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановки згідно додатку №2 «Перелік об'єктів споживача»; оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №10 «Порядок розрахунків» та №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; користуватися електричною енергією виключно на підставі та умовах цього договору.
За п.4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених Споживачем згідно з пунктом 5.1 цього договору і погоджених Постачальником обсягів, та зазначаються у додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу».
Пунктом 9.4 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Відповідно до п.3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2012р. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до Додатку №1 та Додатку №1а до договору обсяг договірної величини споживання відповідачем електричної енергії у жовтні та листопаді 2012 року встановлений в розмірі 0 кВт/год.
Натомість, у жовтні 2012 року відповідач спожив 49723 кВт/год., що підтверджується актом про використану електричну енергію за жовтень 2012 року від 30.10.2012р, а у листопаді 2012р. відповідач спожив 72336 кВт/год., що підтверджується актом про використану електричну енергію за листопад 2012 року від 30.11.2012р
Таким чином, у жовтні 2012 року відповідач перевищив договірну величину споживання електричної енергії на 49723 кВт/год., у зв'язку з чим позивач виставив йому на оплату рахунок №56/189/10/1 на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії на суму 47072,76 грн., а також направив повідомлення про перевищення договірної величини від 06.11.2012р. №7571, а у листопаді 2012 року відповідач перевищив договірну величину споживання електричної енергії на 72336 кВт/год., у зв'язку з чим позивач виставив йому рахунок №56/189/11/1 на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії на суму 68480,49 грн., а також направив повідомлення про перевищення договірної величини від 04.12.2012р. №8129.
Відповідач звертався до позивача з заявою від 06.11.2012р. №1980 щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2012 року у зв'язку з затримкою надходжень кошторисних призначень по електроенергії, та просив встановити договірну величину у жовтні місяці за договором про постачання електричної енергії від 13.01.2012р. №56/189 у розмірі 49723 кВт/год. Позивачем було відмовлено у задоволенні заяви відповідача про коригування договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2012 року у зв'язку з невиконанням останнім договірних зобов'язань в частині оплати за використану електроенергію, про що направлено відповідачу відповідне Повідомлення від 19.11.2012р. №01/12-6770, відповідно до якого договірні величини споживання електричної енергії залишено на рівні, зазначеному у Додатку №1а до договору про постачання електричної енергії від 13.01.2012р. №56/189.
Відповідач оплатив позивачу вартість активної електроенергії, наданої йому позивачем у жовтні та листопаді 2012 року, в повному обсязі, що підтверджується поясненнями представників сторін, між тим, виставлені йому рахунки на оплату перевищення договірних величин споживання електричної енергії відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим виник спір у даній справі.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За вимогами ч.1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч.ч. 4,6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Як встановлено судом, у жовтні та листопаді 2012 року відповідач перевищив договірні величини споживання електричної енергії на 49723 кВт/год. та на 72336 кВт/год. відповідно, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії 115553,26 грн.
Відповідач у наданому до суду відзиві за вх.№13275/13 від 10.07.2013р. визнав факт перевищення ним встановлених договором про постачання електричної енергії №56/189 від 13.01.2012р. величин споживання електричної енергії у жовтні та листопаді 2012 року. При цьому відповідач вказав, що враховуючи повну сплату ним поточної заборгованості за спожиту електроенергію, несплаченою залишається частина, яка відповідає штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії. За таких обставин, із врахуванням того, що позивачем не понесено збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між ними договору, приймаючи до уваги той факт, що відповідач є бюджетною установою Міністерства оборони України, утримується за рахунок державного бюджету України та не має змоги витрачати кошти державного бюджету, які не передбачені її кошторисом, а тяжкий фінансовий стан в державі Україна і неповне фінансування бюджетних установ, в тому числі військових формувань, є загальновідомим фактом, який не підлягає доказуванню, відповідач просить суд на підставі ст. 83 ГПК України, ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України зменшити розмір неустойки до 10000 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Слід врахувати, що у разі, коли споживачу нараховується підвищена плата за обсяги перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі двократної вартості фактично спожитої і договірної величини електричної енергії, структура такої плати містить одну частину, яка відповідає оплаті за товар, та другу частину, яка відповідає штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Така ж правова позиція викладена і у листах Національної комісії регулювання електроенергетики України, яка є органом державного регулювання діяльності в енергетиці, від 21.03.2007р. №1773/11/17-07 «Щодо надання роз'яснень», від 24.01.2008р. №457/11/17-08 «Щодо надання роз'яснень», від 25.02.2008р. №1132/11/17-08 «Щодо надання роз'яснень».
Згідно з Узагальнюючим податковим роз'ясненням щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток - споживачами електричної енергії, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.2007р. №696, у разі, коли споживач зобов'язаний відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» сплатити суми за перевищення договірних величин електричної енергії у розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електричної енергії, то структура такого платежу містить одну частину, яка відповідає оплаті за товар, та другу частину, яка відповідає штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
Таким чином, оскільки внаслідок порушення відповідачем умов договору щодо встановленої договірної величини споживання електроенергії у жовтні-листопаді 2012 року, у позивача виникає право стягнути з відповідача не вартість спожитої електричної енергії (що передбачено умовами договору, як господарське зобов'язання), а двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною, то остання є видом відповідальності, в результаті застосування якої для відповідача настають несприятливі економічні наслідки у вигляді зменшення матеріальних благ, а отже вказана санкція є господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання і за правовою природою є штрафною санкцією у розумінні ст. 230 ГК України, яка може бути зменшена згідно з ст. 233 ГК України та ч.3 ст. 83 ГПК України.
Така ж правова позиція викладена і у постановах Вищого господарського суду України від 17.04.2013р. у справі №5023/4584/12 за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго» до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про стягнення суми; від 07.11.2012р. у справі №5023/2656/12 за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго» до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова та Військової частини А-1361 про стягнення 13256,63 грн.; від 02.06.2010р. у справі №29/209-09-5063 за позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» до Військової частини А 1357 про стягнення 13106,73 грн.; від 01.04.2009р. у справі №5/48-08-1624 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» в інтересах структурного підрозділу Котовських електричних мереж до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хлібна Нива» про стягнення 9189,50 грн.; від 08.09.2010р. у справі №33/124-09-5594 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» до Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Одесміськсвітло» про стягнення суми.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з вимогами ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
За вимогами п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Таким чином, нормами ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України передбачене право суду у певних випадках зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
При вирішенні питання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, а також врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора. При цьому якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Тобто, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Окрім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
На підставі аналізу поданих доказів, із врахуванням невстановлення матеріалами справи спричинення позивачу або іншим учасникам господарських відносин збитків через порушення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії, проти чого не заперечують і представники обох сторін, приймаючи до уваги той факт, що відповідач є бюджетною установою Міністерства оборони України і фінансується виключно з державного бюджету України, враховуючи недофінансування його потреб у коштах на оплату електроенергії, беручи до уваги повну сплату відповідачем позивачу вартості товару - активної електроенергії, наданої йому позивачем у жовтні та листопаді 2012 року, і оскільки, необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду, господарський суд дійшов висновків про необхідність використання такого права суду та про зменшення штрафних санкцій на 50%, на підставі чого з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв на користь ПАТ «Миколаївобленерго» підлягають стягненню штрафні санкції в сумі 57776,63 грн. (115553,26 х 50%).
Аналогічна правова позиція щодо необхідності в таких випадках зменшувати розмір нарахованих штрафних санкцій викладена і у постановах Вищого господарського суду України від 11.08.2011р. у справі №61/116 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Приватного підприємства «Електрокомплект» про стягнення 117 997,26 грн., від 29.07.2010р. у справі №5/14 за позовом ТОВ «Агрон» до Державного підприємства «Мирогощанський державний іподром» про стягнення суми, від 28.02.2013р. у справі №11/5025/641/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Південно-Західні тепломережі» про стягнення суми, від 08.04.2013р. у справі №19/5025/1264/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» про стягнення 32408,65 грн., від 08.04.2013р. у справі №11/5007/1244/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства теплозабезпечення м. Коростень про стягнення 41985,70 грн., від 28.02.2013р. у справі 14/094-12 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної компанії акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» про стягнення суми, від 11.04.2013р. у справі №5023/4917/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Красноградського підприємства теплових мереж про стягнення суми, від 22.10.2009р. у справі №19/160 за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до Львівського КП «Залізничтеплоенерго» про стягнення 11102 879,15 грн., від 23.02.2012р. у справі №5004/1640/11 за позовом ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «Східноєвропейська теплоелектрогенеруюча компанія» про стягнення заборгованості, від 14.02.2013р. у справі №17/5014/1703/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго» в особі філії №6 про стягнення суми, від 20.09.2011р. у справі №5013/580/11 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Теплоенергетик» про стягнення 6086228,98 грн., від 02.02.2010р. у справі №16/560 за позовом Дочірнього підприємства «Даніа Хандел А/С» до Відкритого акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» про стягнення 4504870,84 грн.
Враховуючи вищевикладене, клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв про зменшення розміру штрафних санкцій слід задовольнити частково, позовні вимоги ПАТ «Миколаївобленерго» підлягають частковому задоволенню на суму 57776,63 грн.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити частково.
2. Позов Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задовольнити частково.
3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (54056, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а, код ЄДРПОУ 08029523) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) 57776 (п'ятдесят сім тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 63 коп. та 2311 (дві тисячі триста одинадцять) грн. 06 коп. судового збору
4. В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.
Повне рішення складено 12 липня 2013 року.
Суддя Ю.С. Бритавська