ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 914/683/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" № 140-0-0-00/8/712 від 07.05.2013р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013 р.

у справі № 914/683/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ,

до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського", с.Зоря Рівненського району Рівненської області

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен", м. Львів

про стягнення кредитної заборгованості у сумі 11 743 673, 24 грн. ( з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, а.с. 85-87)

за участю представників сторін:

від позивача - Рожко Р.І. (представник, довіреність №218/13-Н від 28.02.2013р.);

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - Шнир О.Б. (представник, довіреність б/н від 05.01.2013р.)

Представникам позивача та відповідача-2 роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання учасників судового процесу про здійснення технічної фіксації судового процесу, в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у справі №914/683/13 (суддя О. Шпакович) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" та Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" на користь позивача кредитну заборгованість, а саме: кредитні кошти у сумі 9 060 010, 39 грн.; відсотки за користування кредитом у сумі 1 336 172, 09 грн.; пеню за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 1 294 659,53 грн. та пеню за прострочення сплати відсотків (за користування кредитом) у сумі 52 831, 23 грн., а також 68 820, 00 грн. судового збору. Відстрочено виконання даного рішення до 01.04.2014р. (а.с. 130-135).

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду в частині відстрочення виконання такого, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у даній справі скасувати в частині відстрочення виконання рішення суду до 01.04.2014р. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідачів про відстрочення виконання рішення суду у зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, зокрема, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки твердженням позивача про те, що станом на момент проголошення рішення у справі відповідачем не доведена наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як передбачено ст. 121ГПК України; відповідачем не подано доказів того, що виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника; заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне Товариству з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" рухоме та нерухоме майно були припинені і підприємство відновило свою діяльність, про що свідчать кошти, які надійшли на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" 26.03.2013р. Відтак, будь-які правові підстави для задоволення заяви відповідача-2 про відстрочку виконання рішення суду відсутні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2013р.

В судовому засіданні 09.07.2013р. представник позивача підтримав свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи. Просив рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у даній справі скасувати в частині відстрочення виконання рішення суду до 01.04.2014р. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідачів про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідач-2 вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. в частині подання суду письмового з нормативним і документальним обґрунтуванням відзиву на апеляційну скаргу не виконав, проте в судовому засіданні 09.07.2013р. заперечив доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав законності та обґрунтованості оспорюваного судового акта.

Відповідач-1 участі уповноваженого представника в даному судовому засіданні не забезпечив хоча своєчасно (30.05.2013р.) та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 147), причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. в частині подання суду письмового з нормативним і документальним обґрунтуванням відзиву на апеляційну скаргу не виконав.

Враховуючи те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2013 року участь представників сторін в судовому засіданні визначено на власний розсуд, відповідача-1 інформовано про час та місце розгляду апеляційної скарги та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача-1.

Відповідно до. ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вирішила, що рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.

При цьому колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2011р. між Публічним акціонерним товариствмо "Райффайзен банк Аваль" (далі - кредитор та позивач по справі) та Приватним акціонерним товариством Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" (далі - позичальник та відповідач-1 по справі) було укладено Генеральний кредитний договір №028 та Кредитний договір №010/42-0-1/148 (а.с. 16-30), згідно з умовами яких відповідачу - 1 надано кредит у сумі 10 000 000, 00грн., який підлягав поверненню до 29.04.2012р. зі сплатою 25% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань, що витікають із Генерального кредитного договору №028 від 09.12.2011р. та Кредитного договору №010/42-0-1/148 від 09.12.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" ( далі- поручитель та відповідач-2 по справі) було укладено Договір поруки №12/010/42-0-1/148/2 від 09.12.2011р. (а.с. 31-35).

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору поруки Товариство з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" зобов'язується відповідати перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" солідарно з Приватним акціонерним товариством Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" за виконання зобов'язань, у тому числі тих, що виникають у майбутньому, які випливають з умов Генерального кредитного договору №028 від 09.12.2011р. та Кредитного договору №010/42-0-1/148 від 09.12.2011р. щодо повернення кредиту в сумі 10 000 000,00 грн., сплати процентів за користування кредитом в розмірі 25% річних, комісій, пені, штрафів передбачених кредитним договором.

Приватним акціонерним товариством Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" порушено договірні зобов'язання за Генеральним кредитним договором №028 від 09.12.2011р. та Кредитним договором №010/42-0-1/148 від 09.12.2011р.

Зокрема, станом на 01.04.2013р. заборгованість Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" за Генеральним кредитним договором №028 від 09.12.2011р. та Кредитним договором №010/42-0-1/148 від 09.12.2011р. складає: 9 060 010,39грн. -заборгованість за тілом кредиту; 1 336 172,09грн. - нараховані відсотки за користування коштами; 1 347 490, 76 грн. - пеня за несплату кредитних коштів та відсотків.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, у строки, передбачені умовами Генерального кредитного договору №028 від 09.12.2011р. та Кредитного договору №010/42-0-1/148 від 09.12.2011р. (кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 29 квітня 2012р. ) позичальник не повернув кредит.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1.3 Генерального кредитного договору №028 від 09.12.2011р. проценти за користування кредитом встановлюються у розмірі 25% річних.

Разом з тим, відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до пункту 14.3 Генерального кредитного договору №028 від 09.12.2011р. за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Генеральним договором та Договорами позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою. Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

У разі невиконання боржником основного зобов'язання, забезпеченого порукою, поручитель зобов'язується виконати борг боржника замість останнього.

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки №12/010/42-0-1/148/2 від 09.12.2011р., укладеного між позивачем і відповідачем-2, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку повного або часткового не виконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями.

Відповідно до пункту 2.2 договору поруки поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі зазначеному в такій вимозі.

Вимога Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 08.06.2012р. №с14-120-1-10-2152 (а.с. 40) про усунення порушень отримана поручителем - Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" 05.07.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 42), однак залишена останнім без виконання.

З огляду на все вищенаведене в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про солідарне стягнення з відповідачів 9 060 010,39грн. заборгованості за тілом кредиту, 1 336 172,09грн. нарахованих відсотків за користування коштами, пені за простроченим кредитом в сумі 1 294 659, 53 грн. та пені за прострочення сплати відсотків в сумі 52 831, 23 грн., відповідають положенням чинного законодавства та умовам укладених між сторонами договорів, а відтак є обгрунтованими та підставно задоволені місцевим господарським судом.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" та Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім.Плютинського" у визначеному рішенням Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у даній справі розмірі відповідачами не заперечується.

Разом з тим, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується і з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" та відстрочення виконання рішення суду до 01.04.2014р., з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" документально підтверджено негативний збіг обставин, який позбавив підприємство можливості проводити розрахунки по кредитному договору. Зокрема, ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. у справі №5015/1390/12, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2012р. було вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу-2 рухоме та нерухоме майно загальною вартістю 61 398 000, 00 грн. Вжиті заходи забезпечення позову у справі №5015/1390/12 були скасовані лише 05.12.2012р. постановою Вищого господарського суду.

Як вбачається зі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" (а.с. 84-85), одним з основних напрямків роботи товариства є гуртова торгівля засобами захисту рослин, насінням, міндобривами та вирощуванням сільськогосподарських культур.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні пояснив, що господарська діяльність товариства має сезонний характер, а тому накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен", згідно ухвали господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. по справі №5015/1390/12 завдало значних збитків, оскільки об'єктивно позбавило можливості відповідача-2 у звичному режимі здійснювати свою господарської діяльності у 2012році, так як арешт товарів сільськогосподарського призначення у весняний період, на який припадає основний обсяг їх реалізації, унеможливив продаж і використання продукції, попит на яку існує лише у ході ведення сільськогосподарських робіт.

Зазначене вище зумовило збитковість діяльності відповідача-2 у 2012 році і виникнення заборгованості (у значних сумах) перед кредиторами, одночасне погашення якої зумовило б банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен". Разом з тим, відстрочення виконання судового рішення сприятиме веденню товариством господарської діяльності та отриманню прибутку, який підлягає спрямуванню першочергово на погашення сум заборгованості за рішенням суду у даній справі.

Окрім того, важке фінансове становище відповідача-2 підтверджується звітом про фінансові результати за 2012рік (а.с.73-76) та наданими позивачем на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. виписками з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен".

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом підставно надано відстрочку виконання рішення суду у даній справі до 01.04.2014р., враховуючи факт нарахування банком відсотків за увесь час користування кредитними коштами та забезпечення виконання грошових зобов'язань неустойкою, що зумовить дотримання фінансових інтересів позивача, та факт наявності у відповідачів значних сум кредитної заборгованості (за кількома договорами позики) і відсутність належної суми обігових коштів для її погашення, що унеможливить упродовж найближчих місяців виконання рішення суду у даній справі без уникнення банкрутства товариств.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" не надало суду апеляційної інстанції доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у даній справі.

Отже, враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013 року в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у справі №914/683/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 12 липня 2013р.

Головуючий-суддя Краєвська М.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.