Справа 2-2004/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2008 року м.Шостка.
Шосткинський міськрайсуд Сумської області у складі:
головуючого: - судді Євтушенко М.О.,
при секретарі Павлюченко І.В.,
З участю сторін,
представників сторін та третіх осіб- ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи- Колективне підприємство "Житлово-комунальне забезпечення", Орган опіки та піклування,
- про зміну умов договору найму жилого приміщення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач вимоги мотивував тим, що перебував у шлюбі з ОСОБА_5, від шлюбу мають дитину- ОСОБА_3, 1998 року народження.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Дитина від дня народження була зареєстрована та проживала разом з матір'ю у квартирі АДРЕСА_1. Квартира не була приватизованою та на момент смерті матері дитина була єдиним жильцем зареєстрованим у квартирі. Після смерті ОСОБА_5, її мати, а його теща ОСОБА_4 вселилась у спірну квартиру зареєструвавшись в ній.
Пізніше звернулась до Шосткинського міськрайсуду з позовом про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 з ним, як батьком дитини, оскільки він проживав окремо та суд її позов задовольнив. Після цього, відповідач ОСОБА_4, таємно від нього зняла з реєстрації місця проживання його неповнолітню дочку ОСОБА_1 та приватизувала квартиру АДРЕСА_1 тільки на себе. Дізнавшись про ці обставини, він у 2007 році подав позов до Шосткинського міськрайсуду про визнання зняття з міста реєстрації його дочки незаконним, а свідоцтва про право власності на квартиру, отриманого ОСОБА_4 недійсним. Рішенням Шосткинського міськрайсуду, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Сумської області його позов задоволено, квартира була розприватизованою та малолітня ОСОБА_1 знову у ній зареєстрована.
Після цього він звернувся до відповідача з вимогою про укладення окремих договорів найму квартири, відповідач відмовила, що вимусило його звернутись до суду. Прохав змінити умови договору найму жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1, надавши в користування малолітній ОСОБА_1 дві ізольовані кімнати житловою площею 12, 3 та 10, 5 кв. метрів, відповідачу ОСОБА_4 залишити у користуванні ізольовану кімнату жилою площею 20, 0 кв. метра з лоджією, кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню та вбудовану шафу залишити у загальному користуванні.
У судових засіданнях позов підтримав, обґрунтовував його тими-ж обставинами, у прикінцевому вирішенні спору та визначенні варіантів користування квартирою покладався на думку суду, оскільки його головною метою є поновлення порушених прав малолітньої.
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала та показала, що вона вважає що діяла вірно та у межах закону, дитина повинна проживати з батьком де і повинна бути зареєстрованою. Квартиру отримувала вона з покійним чоловіком на себе та на дітей, в тому числі і на померлу ОСОБА_5 Судові рішення про відновлення реєстрації малолітньої ОСОБА_1 у спірній квартирі та про визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним вона вважає невірними та не збирається їх виконувати, квартиру вважає своєю та немає такого закону, щоб її у неї відібрали. Дитина на даний час проживає у дідуся- ОСОБА_1, який має у приватній власності дві квартири та має можливість забезпечити житлом малолітню ОСОБА_1 Спірна квартира необхідна їй, оскільки у неї є інші діти які потребують житла.
Третя особа- Орган опіки та піклування позов підтримала, оскільки відповідач порушує права малолітньої та прохала позов задовольнити.
Третя особа- Колективне підприємство - "Житлово-комунальне забезпечення" самостійних вимог на предмет позову не ставила, покладається на рішення суду.
Вислухавши сторони, дослідивши по справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав:
Як було встановлено у судовому засіданні, спірна квартира була отримана ОСОБА_6 07.02. 1977 року на СКТБ "Хімфотопром", на 5 членів сім'ї- дружину ОСОБА_4, синів - ОСОБА_7, ОСОБА_8, дочку- ОСОБА_5.
ОСОБА_6 знятий з реєстрації у цій квартирі у зв'язку зі смертю у 1995 році, його дружина ОСОБА_4 знята з реєстрації у цій квартирі 15.10. 1993 року у зв'язку з перереєстрацією місця проживання у с. Клишки Шосткинського району та повторно зареєстрована у квартирі з 18.11.2003 року, дочка ОСОБА_5 знята з реєстрації у цій квартирі ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку зі смертю.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були зняті з реєстрації у цій квартирі у 90-ті роки минулого століття у зв'язку зі зміною місця проживання, відомості про зняття їх з реєстрації відсутні.
На момент смерті ОСОБА_5 вона була наймачем спірної квартири, яка не була приватизована, крім неї в квартирі була зареєстрована малолітня ОСОБА_3, інших жильців зареєстрованих у квартирі не було. Ці обставини по справі визнаються та не оспорюються сторонами, вони підтверджені також ордером на право заселення квартири та довідками КП "ЖКЗ" /а.с. 31, 77, 78 /.
Як пояснили у судовому зсіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_1, після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_4 була зареєстрована у квартирі на її прохання, оскільки дитина залишилась одна, вирішувалось питання про її місце проживання, ОСОБА_4 є бабусею малолітньої ОСОБА_1 та зареєструвавши бабусю у спірній квартирі вони вважали, що так буде краще. При цьому питання реєстрації ОСОБА_4 вирішувалось без згоди Органу опіки та піклування та без відома житлово-комунальної організації, яка обслуговувала будинок.
Зареєструвавшись у спірній квартирі, ОСОБА_4, у березні 2004 року звернулась до Шосткинського міськрайсуду з позовом про визначення місця проживання дитини з батьком, який був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 та мав право власності на 1/3 частку цієї квартири. Рішенням суду, від 10 червня 2004 року, позов ОСОБА_4 було задоволено. Вони були присутніми у судовому засіданні, знали про винесене рішення, яке не оскаржували, оскільки питання зняття малолітньої ОСОБА_1 з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 та питання приватизації цієї квартири сторонами не оговорювалось. В той-же час, не дивлячись на визначення місця проживання дитини з батьком, вона з дня смерті матері проживає з дідусем ОСОБА_1 у його квартирі АДРЕСА_3.
Проживати з батьком вона не може, так як останній в силу життєвих обставин та умов роботи/працює водієм/ не буває постійно дома, після смерті ОСОБА_5 іншої сім'ї не створив, та не в змозі забезпечити належних побутових умов для виховання дитини. Зняття з реєстрації малолітньої у спірній квартирі та приватизація спірної квартири проведена ОСОБА_4 без їх відома, після чого вони звернулись з позовом до суду про визнання зняття з реєстрації малолітньої у спірній квартирі незаконним а свідоцтва про право власності на цю квартиру, виданого на ОСОБА_4, недійсним.
Ці їх покази підтверджені довідками КП "ЖКЗ" про порядок зняття з реєстрації та поновлення реєстрації у спірній квартирі малолітньої ОСОБА_1, документами приватизаційної справи спірної квартири, копіями позовних заяв та рішень судів /а.с.6-8, 12-15, 62-65, 78 /.
Представник Органу опіки та піклування ОСОБА_2 показала те, що після смерті ОСОБА_5, реєстрація ОСОБА_4 у квартиру де залишалась бути зареєстрованою одна малолітня відбулася без їх згоди. Не отримувала згоду Органу опіки та піклування ОСОБА_4 і при знятті малолітньої з реєстрації у спірній квартирі та при її приватизації, хоча Орган опіки доводив до відома ОСОБА_4 те, що надасть згоду на зняття малолітньої ОСОБА_1 з реєстрації за умови включення її у приватизацію спірної квартири. Ці свої покази представник підтвердив ксерокопією звернення до Шосткинського міжрайпрокурора, яким Орган опіки та піклування ініціював відновлення порушених прав малолітньої /а.с. 72/.
В судовому засіданні встановлено також те, що рішення Шосткинського міськрайсуду та ухвала Апеляційного суду Сумської області, якими визнано зняття з реєстрації малолітньої у спірній квартирі незаконним, а свідоцтво про право власності на квартиру недійсним, ОСОБА_4 у касаційному порядку не оскаржувалось, на даний час ці судові рішення виконані, малолітня ОСОБА_1 відновлена у реєстрації у спірній квартирі, спірна квартира розпорядженням Органу приватизації повернута у державну власність, наймачем цієї неприватизованої квартири на даний час є ОСОБА_4, членом її сім'ї є онучка - ОСОБА_1 /а.с. 5-10/.
Таким чином, не дивлячись на фактичне проживання малолітньої ОСОБА_1, в силу віку та не повної цивільної дієздатності у дідуся, вона має право на користування спірною квартирою, як член сім'ї наймача, в тому числі і на участь в її приватизації. Посилок відповідача ОСОБА_4, про відсутність її такого права через наявність у дідуся двох квартир на праві приватної власності та наявності у батька на праві приватної власності 1/3 частки квартири суд до уваги взяти не може, так як вони не відповідають вимогам закону.
Відповідно положень ст. 104 Житлового кодексу України, член сім'ї наймача вправі вимагати укладення з ним окремого договору найму жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього може бути виділено у вигляді окремого приміщення, яке відповідає вимогам ст. ст. 48 та 63 цього-ж Кодексу по принципу його ізольованості та по нормам житлової площі встановленої Кабінетом Міністрів України та Федерацією професійних спілок України, яка не надає можливості постановки на облік для покращення житлових умов.
Постановою № 383 Виконкому Сумської обласної ради та Сумської обласної ради професійних спілок , від 26 грудня 1984 року встановлена норма житлової площі на 1 особу, яка не надає можливості постановки на облік для покращення житлових умов по Сумській області, а саме 8 кв. метрів на одну особу.
Виходячи з плану та технічної характеристики спірної квартири вона складається з трьох ізольованих приміщень /зали з лоджією та 2-х спалень/, які відповідають вимогам ст. ст. 48 та 63 Житлового Кодексу України, а тому може бути визначений порядок користування цією квартирою/а.с.11, 82 /
Щодо встановлення порядку користування квартирою, то вимога позивача про виділення в користування малолітній ОСОБА_1 двох ізольованих кімнат жилою площею 12, 3 кв. метра та 10, 5 кв. метра та залишення у користуванні ОСОБА_4 ізольованої кімнати, жилою площею 20, 0 кв. метра з лоджією /зали/, на думку суду буде обмежувати права відповідача у користуванні квартирою, так як у користування малолітньої особи, яка фактично не проживає у квартирі буде передана більша житлова площа ніж відповідачу, який постійно проживає у вказаній квартирі та користується нею. Враховує суд також вік та побутові потреби відповідача, які значно більші ніж малолітньої.
При встановленні порядку користування квартирою, суд не може взяти суд до уваги посилок позивача на те, що за умови приватизації квартири на малолітню ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_4 їм би приходились рівні частки, через, що необхідно встановити такий порядок користування, оскільки при приватизації квартири відповідно ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" розмір часток визначається за згодою всіх осіб, які беруть участь у приватизації, крім того право власності на житлове приміщення та право користування ним це не тотожні, а різні поняття, наявність частки у приватній власності на квартиру не позбавляє права її співвласників встановити також порядок користування квартирою, а порядок користування неприватизованою квартирою ніяким чином не впливає на визначення розміру часток при приватизації.
Враховує суд також те, що при досягненні малолітньою ОСОБА_1 віку з якого наступає повна цивільна дієздатність та проживання її у спірній квартирі, вона буде не позбавлена права звернутись з позовом до суду про встановлення іншого порядку користування квартирою, або вирішити це питання з відповідачем у добровільному порядку.
Не може суд надати в користування малолітній ОСОБА_1 на даний час і ізольовану кімнату жилою площею 20, 0 кв. метрів з лоджією /залу/, оскільки використання цієї кімнати де знаходяться основні предмети вжитку та балкону, як допоміжного приміщення більш потрібне відповідачу, як особі, що постійно проживає у спірній квартирі.
Виходячи з цих обставин, суд вважає, що виділення в користування малолітньої ОСОБА_1 ізольованої кімнати жилою площею 12, 3 кв. метра буде достатнім для задоволення рівня її соціально-побутових потреб на даний час, а відповідачу ОСОБА_4 необхідно виділити в користування дві ізольовані кімнати, жилою площею 20, 0 кв. метра з лоджією та жилою площею 10, 5 кв. метра, допоміжні приміщення необхідно залишити у загальному користуванні сторін.
Встановлення саме такого порядку користування спірною квартирою на думку суду є найбільш доцільним та раціональним, оскільки воно буде відповідати принципам законності, розумності, справедливості та виваженості, якими повинен керуватись суд при прийнятті судових рішень та буде повністю співвідноситься із роз'ясненнями Постанови Пленуму ВС України № 9, 1985 року /із змін. та доповн./ “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами ЖК України”.
Щодо розподілу судових витрат по справі, то з відповідача, на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 48, 61, 63, 104 Житлового Кодексу України, ст.ст. 3, 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1, який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 задовольнити частково.
Змінити умови договору найму жилого приміщення- квартири АДРЕСА_1 та встановити порядок користування цією квартирою, надавши у користування малолітної ОСОБА_3 ізольовану кімнату житловою площею 12, 3 кв. метра, у користуванні ОСОБА_4 залишити дві ізольовані кімнати, площею 10, 5 кв. метра та площею 20, 0 кв. метра з лоджією.
Кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню та вбудовану шафу цієї квартири залишити у загальному користуванні малолітньої ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
У задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині,- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 16 гривень судових витрат по справі.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Сумської області, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги, протягом 20 днів з дня подачі заяви, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо подана заява про апеляційне оскарження, а апеляційна скарга не подана у строк встановлений законом, рішення набирає законної сили по закінченню цього строку. У разі оскарження рішення, якщо воно не було скасовано, рішення набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Суддя Шосткинського міськрайсуду
Сумської області М.О.Євтушенко