Головуючий в1-й інстанції: Іванов В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Гєрцика Р. В.

суддів Смірнової В.В., Огурецького В.П.

за участю прокурора Мінькова А.Ю.

захисника ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3, цивільного позивача КЛПЗ «Донецька обласна лікарня відновного лікування» на вирок Петровського районного суду м.Донецка від 13 грудня 2011 року, яким:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Красногоровки Мар’їнського району Донецької області, громадянина України, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

засуджено за ч.2 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі; за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі; за ч.1 ст.309 КК України до одного року позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України визначено остаточне покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця м.Донецька, не працюючого, судимого 30 грудня 2004 року Петровським районним судом м.Донецка за ч.2 ст.186, ч.4 ст.185 КК України до шести років позбавлення волі, звільнений 15 травня 2008 року умовно-достроково на один рік десять місяців двадцять чотири дні, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

засуджено за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі; за ч.2 ст.186 КК України до чотирьох років позбавлення волі; за ч.3 ст.187 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією усього майна засудженого. На підставі ст.ст.70, 71 КК України призначено остаточне покарання у вигляді семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією майна засудженого;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, уродженця м.Донецька, не працюючого, судимого: 1) 08 лютого 2002 року Петровським районним судом м.Донецька за ч.1 ст.296 КК України до штрафу у розмірі 510 грн.; 2) 10 жовтня 2004 року Петровським районним судом м.Донецька за ч.1 ст.185 КК України до одного року позбавлення волі з випробуванням (іспитовим строком один рік); 3) 29 березня 2005 року Петровським районним судом м.Донецька за ч.3 ст.185 КК України до п'яти років позбавлення волі з випробуванням (іспитовим строком три роки); 4) 05 липня 2005 року Ворошиловським районним судом м.Донецька за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до шести років позбавлення волі, звільнений 05 березня 2009 року умовно-достроково на один рік одинадцять місяців один день, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3

засуджено за ч.3 ст.185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України призначено остаточне покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_4 матеріальну шкоду на користь потерпілих: ОСОБА_6 - 465 грн., ОСОБА_7 - 2400 грн., ОСОБА_8 - 169 грн.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_9 - 190 грн.

Стягнуто солідарно з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Комунального лікувально-профілактичного закладу «Донецька обласна лікарня відновного лікування» матеріальну шкоду в сумі 2629 грн.

Вирішено питання про речові докази.

ВСТАНОВИЛА:

Як визнав суд, злочин було скоєно засудженими за таких обставин:

В період часу з 29 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року, засуджений ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зриву навісного замка, переслідуючи мету наживи, проник в літню кухню, розташовану у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_4, звідки таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_9 вартістю 190 грн., чим заподіяв шкоди останній на вищевказану суму.

Крім того, 16 вересня 2010 року в період часу з 14 години 30 хвилин до 20:00 годин, засуджений ОСОБА_5, перебуваючи в гостях у потерпілої ОСОБА_10, що мешкає за адресою: АДРЕСА_5, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу таємно викрав майно, що належить ОСОБА_10, чим заподіяв останній шкоду на вищевказану суму.

Крім того, приблизно в липні 2010 року, засуджений ОСОБА_5 на пустирі, розташованому поблизу ш/у № 29 в Петровському районі м.Донецька, зірвав два кущі дикоростучої коноплі, тим самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс. Після чого обірвав листя коноплі з зазначених кущів, які став незаконно зберігати за місцем свого проживання, по АДРЕСА_1. У цьому ж місяці за вищевказаною адресою подрібнив, висушив і перетер листя коноплі, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який став незаконно зберігати в надвірній споруді, у дворі будинку для особистого вживання. 5 жовтня 2010 року в період з 11:00 години до 12:05 години працівниками міліції в ході проведення обшуку за місцем проживання засудженого ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, в надвірній споруді, розташованій у дворі будинку був виявлений і вилучений паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору масою 7,20 г., яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, вагою в перерахунку на суху речовину 6,54 г., який засуджений ОСОБА_5 незаконно придбав, виготовив та зберігав за місцем свого проживання, без мети збуту.

Крім того, в ніч з 11 вересня 2010 року на 12 вересня 2010 року, засуджений ОСОБА_5, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб спільно з засудженими ОСОБА_4 і ОСОБА_3, з метою таємного викрадення чужого майна прибули до будівлі Комунального лікувально-профілактичного закладу "Донецька обласна лікарня відновлювального лікування", розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Джерельна 1 "а", де діючи згідно раніше розподілених ролей, відповідно до яких засуджений ОСОБА_3 знаходився в безпосередній близькості від будівлі харчоблоку лікарні та вів спостереження з метою своєчасного попередження про можливе виникнення небезпеки, а засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 шляхом пошкодження кріплення решітки, через незачинене вікно проникли в приміщення харчоблоку, звідки таємно викрали майно, що належить КЛПУ "Донецька обласна лікарня відновного лікування" на загальну суму 2629 грн., заподіявши вказаному закладу матеріальну шкоду в зазначеному розмірі.

В ніч з 31 серпня 2010 року на 01 вересня 2010 року, засуджений ОСОБА_4, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб спільно з засудженим ОСОБА_3 з метою таємного викрадення чужого майна прибули до будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_6, де діючи згідно раніше розподілених ролей, шляхом виставлення віконного скла, через вікно проникли в зазначений будинок, де впевнившись, що потерпілий ОСОБА_8 спить, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 таємно викрали майно, щоналежить останньому та ОСОБА_11, заподіявши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 731 грн., а потерпілому ОСОБА_11 - на суму 2971 грн. 40 коп.

В період часу з 19 червня 2010 року по 20 червня 2010 року, засуджений ОСОБА_4, діючи повторно, за попередньою змовою в групі осіб спільно з невстановленою в ході досудового слідства особою прибули до будинку АДРЕСА_7, де шляхом зриву замків проникли в літню кухню та будинок, звідки таємно викрали майно, що належить потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 465 грн., заподіявши останній матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

Крім того, 8 листопада 2009 року, приблизно о 16:00 годині, засуджений ОСОБА_4, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2, де в цей же час перебував потерпілий ОСОБА_13, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою викрадення мчужого майна, завдав ряд ударів кулаком обох рук по обличчю потерпілому ОСОБА_13, заподіявши останньому фізичний біль, тим самим застосував насильство безпечне для життя і здоров'я останнього. Після чого відкрито викрав належне потерпілому ОСОБА_13 майно на загальну суму 937 грн. 80 коп..

Крім того, 17 січня 2011 року, приблизно о 13:00 годині, засуджений ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, представившись представником енергонагляду незаконно проник до будинку потерпілої ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_8, де реалізовуючи свій злочинний намір на заволодіння чужим майном, напав на потерпілу ОСОБА_7, завдавши останній удари кулаками обох рук в область грудної клітки, а так само удари ногами в область живота і потилиці, від яких потерпіла ОСОБА_7 втратила свідомість. Після чого заволодів майном потерпілої на загальну суму 2400 грн., заподіявши їй матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

В апеляціях і доповненнях до них:

- засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати та за змістом справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з однобічністю та неповнотою судового слідства, вказує, що висновки суду, зазначені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, суд взяв до уваги нелегітимні докази, неправильно застосував кримінальний закон та призначив йому надто суворе покарання.

- засуджений ОСОБА_3, фактично не оспорюючи встановлених судом обставин вчиненого ним злочину, доведеності вини та кваліфікації його дій, вважає вирок незаконним в частині призначеного йому покарання внаслідок його суворості. Посилається на те, що судом не було враховано в достатній мірі дані про його особу та обставини, що мають значення по справі. Просить вирок суду першої інстанції в цій частині змінити і призначити більш м'яке покарання, застосувавши положення ст.69 КК України.

- цивільний позивач КЛПЗ «Донецька обласна лікарня відновного лікування» просить вирок суду в частині вирішення цивільного позову скасувати та постановити новий, яким стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 5814 грн. Вказує, що судом були порушені вимоги процесуального закону в цій частині та неправильно визначен розмір шкоди, який підлягає стягненню на користь лікувального закладу.

Апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в порядку ст.355 КПК України (1960 року) була відкликана до початку розгляду справи.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3 та його захисника на підтримання апеляції, думку прокурора про задоволення апеляції цивільного позивача та необгрунтованість апеляції засудженого ОСОБА_3, необхідність скасування вироку та закриття справи щодо засудженого ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція цивільного позивача підлягає частковому задоволенню, апеляція засудженого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, а вирок щодо засудженого ОСОБА_4 підлягає скасуванню з закриттям справи в цій частині з наступних підстав.

Згідно ст.376 КПК України (1960 року) апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені ст.6 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.

01 лютого 2013 року на адресу Апеляційного суду Донецької області з Донецького слідчого ізолятора УДПтСУ в Донецькій області надійшла копія медичного свідоцтва про смерть №19 від 29.01.2013 року щодо засудженого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, чим підтверджується факт смерті останнього.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин вирок суду щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а кримінальна справа - закриттю відповідно до п.8 ст.6, ст. 376 КПК України (1960 року).

Як вбачається з матеріалів справи та вироку, висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, ч.1 ст.309 КК України та відповідно кваліфікував дії останніх.

А тому висновки суду стосовно фактичних обставин справи, винності засуджених та правильності кваліфікації їх дій, які не оспорювались в апеляціях засудженого ОСОБА_3 та представника цивільного позивача, згідно зі ст.365 КПК України (1960 року) апеляційним судом не перевіряються.

При обранні ОСОБА_3 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, дані про особу засудженого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а саме ті обставини, що останній не працює, знову вчинив корисливий злочин в період невідбутого покарання за попереднім вироком, і обґрунтовано призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі фактично в мінімальному розмірі, яке з урахуванням санкції кримінального закону і правової формули, передбаченої ст.71 КК України, можливе в даній кримінально-правовій ситуації, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст.69 КК України і пом'якшення покарання, як про це вказується в апеляції останнього, колегія суддів не вбачає.

А тому доводи апеляції засудженого ОСОБА_3 з цього приводу є безпідставними.

Що стосується доводів апеляції представника цивільного позивача стосовно правильності вирішення судом цивільного позову, то, на думку колегії суддів, вони заслуговують на увагу.

В силу ст.323 КПК України (1960 року), вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

У відповідності до вимог ст.ст.28, 328 КПК України (1960 року), цивільний позов, пред'явлений у кримінальній справі, розглядається разом з нею, постановляючи обвинувальний вирок, суд в залежності від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Однак, при вирішенні цивільного позову судом першої інстанції дані вимоги закону виконані не були.

Як вбачається з протоколу судового засідання, суд, вирішуючи цивільний позов КЛПЗ «Донецька обласна лікарня відновного лікування» про стягнення завданої матеріальної шкоди, що міститься в матеріалах справи, в порушення вимог ст.ст.297, 298 КПК України (1960 року), не надав представнику останнього можливість оголосити позовну заяву на початку судового слідства, не з'ясував думку засуджених з цього приводу, що свідчить про те, позовні вимоги зазначеного закладу взагалі не були предметом судового розгляду в контексті вимог ст.299 КПК України (1960 року), чим були порушені права цивільного позивача (його представника), передбачені ст.ст.50, 268 КПК України, в т.ч. й на можливість збільшення або зміну позовних вимог.

Зазначені порушення кримінально-процесуального закону, допущені судом першої інстанції при вирішенні цивільного позову, є істотними, так як перешкоджали суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, та в свою чергу позбавляють й апеляційний суд перевірити доводи апеляції в частині вирішення цього позову по суті, у зв'язку з чим, відповідно до ст.374 КПК України (1960 року) , вирок суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа-направленню на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, в ході якого слід усунити вказані порушення та перевірити доводи апеляції в частині обгрунтованості розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,366,367,374,376 КПК України (1960 року), п.15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляцію представника цивільного позивача ОСОБА_16 задовольнити частково.

Вирок Петровського районного суду м.Донецка від 13 грудня 2011 року щодо ОСОБА_4 скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку зі смертю засудженого, щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5 в частині цивільного позову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суддів.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Судді: