Справа № 2-371/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року Жовтневий районний суд м. Луганська у складі:

головуючого: Рябуха Ю.В.

при секретарі: Корж Н.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Приватного підприємства «Гівея» про витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом до відповідачів, який згодом уточнили /а. с. 71 - 73/, в обґрунтуванні якого зазначили, що спірна трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 на цей час належить відповідачу ОСОБА_3, на підставі договору купівлі - продажу від 01 липня 2007 року, укладеного з відповідачкою ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Лугансьткого міського нотаріального округ ОСОБА_7 за реєстровим № 955, яка у квітні 1994 року була приватизована позивачами та відповідачем ОСОБА_6 - попереднім чоловіком позивачки ОСОБА_1 та батьком позивача ОСОБА_2, тобто вищевказана квартира приватизована на трьох осіб, по 33/100 частин за кожним та внаслідок цього за позивачами належить 66/100 частин вказаної квартири.

Оскільки ОСОБА_3 не бажає добровільно вселити позивачів у вищевказану квартиру, вони просили суд відмінити рішення третейського суду при асоціації «Лойер- консалдінг - Груп» від 02 серпня 2006 року по справі № 04/43-2006 за позовом ОСОБА_6 к ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно, визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 33/100 частки квартири за кожним; витребувати 66/100 частин спірної квартири із володіння ОСОБА_3 на користь позивачів; змінити реєстрацію права власності на вказану квартиру, зобов'язавши МКП «БТІ» м. Луганська зареєструвати 34/100 спірної квартири на праві власності за ОСОБА_3 та вселити позивачів у вищевказану квартиру.

Позивачка - ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_9 у судове засідання не з'явилися та до початку розгляду справи від ОСОБА_9 на адресу суду надійшла заява про залишення позову без розгляду.

Позивач - ОСОБА_2 у судовому засіданні присутнім не був та до початку розгляду справи від нього на адресу суду надійшла заява, в якої він просив провести розгляд справи за його відсутністю (а.с.23).

Відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_5 ОСОБА_4 у судовому засіданні були присутні та не згодилися із заявленими вимогами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, проти їх задоволення заперечував у повному обсязі.

Представник відповідача ПП «Гівея» та відповідач - ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Заперечень проти позову не надали та заяв про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить к наступному висновку.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В ході розгляду справи до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про роз'єднання вимог, об'єднаних в одному провадженні у самостійні провадження /а. с. 76/ та ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська по справі № 2-3186/2010 від 09 листопада 2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині вимог про відміниу рішення третейського суду при асоціації «Лойер- консалдінг - Груп» від 02 серпня 2006 року по справі № 04/43-2006 за позовом ОСОБА_6 к ОСОБА_8 про визнання права власності на нерухоме майно направлено до Камянобрідського районного суду м. Луганська за підсудністю до розгляду по суті /а. с. 81/.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Третейського суду при асоціації «Лойєр - Консалтинг - Груп» від 20 липня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втратили право на житлову площу квартири АДРЕСА_1 та з матеріалів справи вбачається, що позивачам було відоме пр. намір відповідача ОСОБА_6 продати вказану квартиру, також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відоме про рішення Третейського суду при асоціації «Лойєр - Консалтинг - Груп» від 20 липня 2006 року про втрату права на житлову площу у вищевказані квартирі, однак дане рішення оскаржуване не було та набрало законної сили, що підтверджується ухвалою Камґянобрідського районного суду м. Луганська по справі № 6-1-1/2012 від 30 січня 2012 року, яка ухвалою апеляційним судом Луганської області по справі № 22ц-1821/11 від 22 жовтня 2012 року залишена без змін та вступила в законну силу.

У відповідності до вимог ч. 2, ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування: обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З'ясувавши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, судом не вбачається правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання за ними право власності на 33/100 частки квартири АДРЕСА_1, витребувати 33/100 частин спірної квартири із володіння ОСОБА_3 на його користь зміни реєстрації права власності на вказану квартиру, зобов'язав МКП «БТІ» м. Луганська зареєструвати 34/100 спірної квартири на праві власності за ОСОБА_3 та вселення його у вищевказану квартиру, внаслідок безпідставності та необґрунтованості заявлених уточнених вимог.

Разом з цим, як встановлено у судовому засіданні, по даній справі, в якості застосування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Жовтневим районним судом м. Луганська від 05 червня 2009 року винесено ухвалу про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 /а. с. 12/ та відмовляючи у задоволенні уточнених вимог позивачів, суд приходить до висновку про необхідність зняття з арешту з квартири АДРЕСА_1.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

На підставі викладеного, керуючись: статтями 3, 10, 11, 15, 60, 61, 109, 118-120, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні уточнених вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Приватного підприємства «Гівея» про витребування майна - відмовити за необґрунтованістю.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, що накладена ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 05 червня 2009 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська шляхом подачі у десятиденний строк після оголошення рішення апеляційної скарги. Особам, які не були присутні при оголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя: