Справа №2-1796/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2007 р. м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуючий суддя Ситенко А.І.
при секретарі Анісімовій Є.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності,
ВСТАНОВИВ:
24 вересня 2007 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, мотивуючи вимоги тим, що при приватизації квартири комітетом економіки, приватизації та управління комунальної власності ОСОБА_5 міської ради не була встановлена належна кожному власнику частка, у зв'язку з чим вони, як спадкоємці за законом, позбавлені можливості прийняття спадщини.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послались на обставини, вказані в позовній заяві, та зазначили, що 2 березня 1993 р. квартира № 176 будинку № 10, розташованого на мікрорайоні „Строитель" у місті Макіївці, була приватизована ними та їх батьками ОСОБА_6 і ОСОБА_4 у спільну сумісну власність. 30 травня 2006 року ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді частки квартири, спадкоємцями якої на підставі закону є вони та їх мати. У передбачений законом термін вони звернулися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом у видачі свідоцтва на право власності за законом було відмовлено на підставі того, що частка спадкодавця у праві спільної сумісної власності на квартиру не встановлена.
Посилаючись на вказані обставини, позивачки просять суд визначити розмір часток власників квартири у праві спільної сумісної власності на житлове приміщення, визнавши їх рівними.
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги визнала, та пояснила, що квартира № 176 будинку № 10, розташованого на мікрорайоні „Строитель" у місті Макіївці належить на праві спільної сумісної власності її чоловіку, їй та дочкам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 30 травня 2006 року її чоловік ОСОБА_6 помер, однак прийняти спадщину, що відкрилась після його смерті у вигляді частки квартири, вона та її дочки позбавлені можливості, оскільки при приватизації квартири комітетом економіки, приватизації та управління комунальної власності ОСОБА_5 міської ради не була встановлена належна кожному власнику частка.
Вислухавши пояснення позивачів, відповідача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ) встановив наступне.
Згідно свідоцтву про право власності на житло, виданого комітетом економіки, приватизації та управління комунальної власності ОСОБА_5 міської ради 2 березня 1993 рокуАДРЕСА_1, будинку № 10 на мікрорайоні „Строитель" у місті Макіївці належить ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на праві приватної спільної сумісної власності. Назване свідоцтво зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка»
30 травня 2006 р. ОСОБА_6 помер у віці 55 років, що підтверджено актовим записом № 1384 від 31 травня 2006 р. в Книзі реєстрації смертей ОСОБА_5 відділу реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_5 міського управління юстиції Донецької області.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді належної останньому частки вищезазначеної квартири.
Як передбачено статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належите особам на праві спільної часткової, або на праві спільної сумісної власності.
Питання про визначення часток у спільній сумісній власності у встановленому законом порядку між співвласниками не вирішувалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України від 19 червня 1992 р. № 2482 XII «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім»ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), у тому числі тих, що тимчасово відсутні й за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Оскільки зазначеним законом не визначено умов, за яких один із членів сім'ї матиме більшу або меншу частку в приватизованому житлі, іншої домовленості між власниками не було, то частка кожного є рівною. За таких обставин частки ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_4) ОСОБА_9, ОСОБА_2 (дівоче прізвище - ОСОБА_4) ОСОБА_10 у спільній квартирі суд визнає рівними, тому кожному співвласнику належить право на 1/4 частину вищезазначеної приватизованої квартири.
За таких обставин, проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Позивачки не вимагають компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 355 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. № НОМЕР_1, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Визначити частки ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_4) ОСОБА_9, ОСОБА_2 (дівоче прізвище - ОСОБА_4) ОСОБА_10 у спільній сумісній власності"- приватизованій квартирі № 176, будинку № 10 на мікрорайоні „Строитель" в Кіровському районі м. Макіївки рівними - по одній четвертій частині кожному, визнати за кожним з них право власності на визначену долю майна
Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.