УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №274/1731/12-к Головуючий у 1-й інст. Дубцова О.В.
Категорія ст. 307 ч.2, 186 ч.2 КК України Доповідач Михайловський В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2013 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді: Михайловського В.І.,
суддів: Фоміна Ю.В., Заліщука М.С.,
з участю прокурора: Селюченко І.І.,
засуджених: ОСОБА_1, ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією зі змінами прокурора прокуратури м. Бердичева, апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2013 року,-
в с т а н о в и в:
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м.
Бердичева, Житомирської області,
громадянина України, проживаючого без
реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимого:-
07.09.2000 року Бердичівським міськрайонним
судом за ч.3 ст. 140 КК України ( в ред. 1960
р.) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою
виконання вироку на 1 рік ( судимість згідно
ст. 89 КК України погашена); 17.05.2004 року
міськрайонним судом за ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.
187, ч.3 ст. 187 на 6 років позбавлення волі з
конфіскацією майна; 21.06.2011 року
Бердичівським міськрайонним судом за ч.3 ст.
185 КК України на 3 роки позбавлення волі,-
засуджено за ст.307 ч.2 КК України - на 6 (шість) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 ч.1 КК України до покарання за даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком від 21.06.2011 року та остаточно призначено покарання 6 (шести ) років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, залишено засудженому ОСОБА_1 - тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахується ОСОБА_1 з 01.02.2012 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.
Бердичева, Житомирської області,
громадянина України, проживаючого без
реєстрації за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,-
засуджено за ст. 307 ч.2 КК з застосуванням ст. 69 ч.1 КК України - на 2(два) роки позбавлення волі без конфіскації майна; за ст. 186 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 69 ч.1 КК України на один рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання 2 (два) роки позбавлення волі без конфіскації майна.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, залишено засудженому ОСОБА_2 - тримання під вартою
Строк відбування покарання рахується з моменту затримання, з 07 червня 2012 року.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженця
м. Ленінград, Російської Федерації,
громадянина Росії, проживаючого: АДРЕСА_4, раніше не судимого,-
засуджено за ст. 186 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 ч.1 КК України на один рік позбавлення волі.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, залишено засудженому ОСОБА_3 - тримання під вартою
Строк відбування покарання рахується з моменту затримання, з 07 червня 2012 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області по 140,70 грн. судових витрат.
Арешт накладений на майно засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за постановами слідчого від 23.02.2012 р. - скасовано.
Речові докази по справі: наркотичний засіб канабіс масою 22,477 грам - вирішено знищити, мобільний телефон " Samsung E-500", залишено у володінні - ОСОБА_5, сім карту стільникового оператора «Діджус» а.н. НОМЕР_2, залишено у володінні - ОСОБА_1, мобільний телефон «Fly DS-10S» та сім картку стільникового оператора «Діджус» а.н. НОМЕР_1, повернуто власнику - ОСОБА_2; наручний чоловічий годинник марки « Амфібія», мобільний телефон «Fly DS-100» з картою пам'яті «Micro SD», залишено у потерпілого ОСОБА_6
Згідно змісту вироку суду, 16 січня 2012 року ОСОБА_1 вступив в злочинну змову з ОСОБА_2 та невстановленими слідством особами на незаконний збут наркотичного засобу, шляхом перекидання через паркан до території Райківської виправної колонії №73. Цього ж дня невстановлені слідством особи принесли ОСОБА_2 наркотичний засіб, масою 22, 477 грам до квартири АДРЕСА_1. 16 січня 2012 року о 18 год. 30 хв., поряд з магазином «Світанок», що по вул. Красіна в м. Бердичеві ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 пакунок з наркотичним засобом, який ОСОБА_1 мав намір перекинути до РВК №73, а ОСОБА_2 мав перекинути заготовлену ним горілку. Однак цього ж дня, близько 20 год. 50 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були затримані працівниками міліції поряд з будинком АДРЕСА_5 де було виявлено та вилучено наркотичний засіб канабіс у висушеному стані - масою - 22,477 грам.
06.06.2012 року, близько 04.00 год. ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поряд торгівельного кіоску «Восток ЛТД» по вул. К. Лібкнехта, 128 в м. Бердичеві відкрито заволодів майном ОСОБА_7 на суму 20 гривень.
Крім того 06.06.2012 року, близько 23.00 год., ОСОБА_3 після спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 знаходячись в під'їзді будинку № 40-а, по вул. Низгірецькій в м. Бердичеві, вступив в злочинну змову з ОСОБА_2 з метою відкритого викрадення майна ОСОБА_6 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обступили ОСОБА_6 та ОСОБА_3 наказав ОСОБА_6 передати йому мобільний телефон марки « Fly -DS -100», на що ОСОБА_6 відмовився. Після чого ОСОБА_3 наніс останньому два удари кулаком в обличчя, отримавши від ОСОБА_6 мобільний телефон марки « Fly -DS -100» з картою пам'яті «Micro SD» та сім картою оператора мобільного зв'язку «Лайф».
У свою чергу ОСОБА_2 нанісши ОСОБА_6 два удари кулаком в обличчя наказав передати йому наручний годинник марки «Амфібія» та срібну каблучку, що і зробив потерпілий.
В результаті злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заподіяли потерпілому ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на спинці носа та в обох навколо очних ділянках та відкрито викрали майно на загальну суму - 565 гривень.
В апеляції зі змінами прокурор просить скасувати вирок Бердичівського міськрайонного суду від 24.01.2013 року в частині призначеного основного покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст. 307 та ч.2 ст. 186 КК України. Призначити ОСОБА_2 покарання: за ч.2 ст. 307 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання - 6 (шість) років позбавлення волі.
В обґрунтування апеляції посилається на те, що основне покарання, яке було призначено ОСОБА_2 не відповідає тяжкості злочину та є несправедливим внаслідок м'якості.
На думку апелянта, суд не надав достатньої оцінки вчинених ОСОБА_2 злочинів, які вчинені ним умисно, групою осіб, перший злочин пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів з метою збуту, грабіж вчинений в стані алкогольного сп'яніння та відносяться до категорії тяжких.
У наданих змінах прокурор просить змінити вирок Бердичівького міськрайонного суду щодо засудженого ОСОБА_1, виключивши посилання на те, що ОСОБА_1 раніше судимий 07.09.2000 року Бердичівським міськрайонним судом за ч.3 ст. 140 КК України ( в ред. 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить зменшити строк покарання, призначений йому судом першої інстанції.
В обґрунтування апеляції посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги обставини, які пом'якшують покарання: визнання ним вини, щире каяття, хворобу. Просить взяти до уваги те, що виріс сиротою, та те, що хоче допомагати у вихованні двох неповнолітніх дітей цивільній дружині.
Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який підтримав подану зі змінами апеляцію з наведених мотивів та заперечував проти задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали подану ОСОБА_1 апеляцію та не заперечували проти задоволення апеляції зі змінами прокурора, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, апеляційний суд вважає, що апеляція зі змінами прокурора підлягає задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджуються зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами та будь ким з можливих апелянтів не оспорюються.
Вирок суду 1-ї інстанції ґрунтується на перевірених доказах в ході досудового так і судового слідства, яким суд надав вірну оцінку та здійснив правильні юридичні висновки, які є достатньо обґрунтованими та належним чином мотивованими.
Кваліфікація протиправних дій ОСОБА_1 за ст. 307 ч.2 КК України, ОСОБА_2 за ст. 307 ч.2, 186 ч.2 КК України є правильною.
Покарання засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 65 КК України, врахуванням суспільної небезпеки вчиненого злочину, характеристики винної особи, думки потерпілого, а також обставин передбачених ст.ст. 66, 67 КК України.
Посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що судом першої інстанції не враховано обставини, які пом'якшують відповідальність є безпідставними та необґрунтованими.
Судом враховано, що ОСОБА_1, як особа раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та засуджувався за вчинення тяжких злочинів, маючи непогашену судимість за вчинення тяжкого, корисливого злочину, згідно вироку Бердичівського міськрайонного суду від 21.06.2011 р., вчинив злочин, який також належить до категорії тяжких, визнав вину повністю, посередньо характеризується по місцю проживання, по місцю відбуття покарання характеризується позитивно, офіційно не працював та не навчався, проживаючи у цивільному шлюбі.
Що стосується викладених в апеляції прокурора мотивів щодо необхідності призначення більш суворого покарання засудженому ОСОБА_2 то вони є також безпідставними.
А тому, з урахуванням вищенаведених даних, обставин справи тяжкості та підвищеної суспільної небезпеки вчиненого злочину, суд обґрунтовано обрав ОСОБА_1, покарання в межах санкції ст. 307 ч.2 КК України та ОСОБА_2 покарання в межах санкції ст.ст. 186 ч.2, 307 ч.2 КК з застосуванням ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі. Вважати це покарання надмірно суворим у апеляційного суду підстав немає, а тому не вбачається будь - яких підстав для зміни вироку, навіть з урахуванням тих обставин, на які є посилання засудженого ОСОБА_1
З урахуванням вищенаведеного, підстав для пом'якшення призначеного покарання засудженому ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає, а тому залишає апеляцію засудженого ОСОБА_1 без задоволення.
Разом з тим, як убачається зі змісту вироку суду, у вступній частині в порушення ст. 333 КПК України, суд необґрунтовано послався на те, що ОСОБА_1 раніше судимий 07.09.2000 року Бердичівським міськрайонним судом за ч.3 ст. 140 КК України ( в ред. 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік.
За таких обставин, з урахуванням того, що вказана судимість на момент постановлення останнього вироку по даній справі була фактично погашена, вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24.01.2013 року щодо ОСОБА_1 у цій частині підлягає зміні.
Апеляційний суд також вважає за необхідне доручити суду першої інстанції виправити допущену у вироці явну описку в прізвищі ОСОБА_2 ( а.с. 113).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в:
Апеляцію зі змінами прокурора задовольнити, апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2013 року щодо засудженого ОСОБА_1 змінити.
Виключити з вступної частини вироку Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області посилання на те, що ОСОБА_1 раніше судимий 07.09.2000 року Бердичівським міськрайонним судом за ч.3 ст. 140 КК України ( в ред. 1960 р.) на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік.
Доручити Бердичівському міськрайонному суду Житомирської області в порядку ст. 409 КПК України виправити допущені явні описки у прізвищі ОСОБА_2.
В решті вказаний вирок залишити без зміни.
Судді: