ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 липня 2013 року Справа № 904/1150/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від

23.04.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 12.06.2013р.

у справі №904/1150/13-г

за позовом ОСОБА_2

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпроменерго";

2) Дніпропетровської міської ради в особі Управління з питань

державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Дніпропетровської міської ради

3-тя особа ОСОБА_3

про зменшення розміру статутного капіталу товариства, спонукання до

внесення змін до статуту товариства та державної реєстрації цих змін

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Хімпроменерго"

до 1) ОСОБА_2;

2) ОСОБА_1

3-тя особа Публічне акціонерне товариство "Марфін банк"

про визнання права власності та визнання свідоцтв про право власності

такими, що втратили силу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р. у справі №904/1150/13-г, водночас заявивши клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Колегія суддів вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, а касаційна скарга підлягає поверненню з таких підстав.

Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на те, що він, як фізична особа, оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції, не мав можливості за короткий термін знайти необхідні кошти для оплати судового збору.

В силу ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, скаржником не надано жодних доказів того, що фінансове становище останнього робить неможливим на теперішній час сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується враховуючи майновий стан сторони, то колегія суддів не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, так як скаржником не надано належних доказів, які підтверджували б його скрутне фінансове становище.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п.4 ч.1 ст. 1113 ГПК України.

Враховуючи викладене, та керуючись п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Клопотання про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р. у справі №904/1150/13-г та додані до неї документи повернути.

Головуючий, суддя Кузьменко М.В.

Суддя Васищак І.М.

Суддя Палій В.М.