5.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
10 липня 2013 року Справа № 812/5398/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Прудника С.В.,
при секретарі: Якимчук В.В.,
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: Кононенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східної митниці про визнання незаконною, скасування картки відмови №700170400/2013/00002 від 09.06.2013, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
11 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Східної митниці, у якому позивачем заявлено такі вимоги:
- визнати незаконною та скасувати картку відмови № 700170400/2013/00002 від 09.06.2013, як таку, що мотивована з невірним застосуванням норм діючого законодавства, при аналізі, наданих позивачем відповідачеві при перетині кордону 09.06.2013, наказу відповідача №79 від 30.05.2013 з додатками, статуту ТОВ «Євромедіаправо», договору доручення №7 ЕУ від 30.05.2013 ркоу з відповідною довіреністю та реєстраційними документами тна транспортний засіб;
- визнати незаконними дії відповідача щодо незаконної заборони позивачеві користуватись автомобілем AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 в комерційних цілях (безоплатне комерційне перевезення товарів) на митній території України, шляхом надання картки відмови № 700170400/2013/00002 выд 09.06.2013 року;
- зобов'язати відповідача пропустити на митну територію України транспортний засіб AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, на підставі наданих позивачем на кордоні 09.06.2013 документів, а саме - наказу позивача № 79 від 30.05.2013 з додатками, статуту ТОВ «Євромедіаправо», договору доручення № 7 ЕУ від 30.05.2013 року з відповідною довіреністю та реєстраційними документами та транспортний засіб;
- зобов'язати відповідача внести у відповідний реєстр ЄАІС ДМСУ дані про транспортний засіб AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, як транспортний засіб комерційного використання в митному режимі тимчасового ввезення, на підставі наданих позивачем на кордоні 30.05.2013 документів, а саме - наказу позивача № 79 від 30.05.2013 з додатками, реєстраційних документів юридичної особи позивача та статуту ТОВ «Євромедіаправо», як транспортний засіб комерційного використання в митному режимі тимчасового ввезення;
- відповідно до ст.163 КАС України зобов'язати відповідача надати суду звіт про виконання судового рішення;
- судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 1600,00 грн. стягнути з відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у травні 2013 року ЗАТ «Білевро» (Литва), ЗАТ «Лугавто» та фізичною особою - ОСОБА_3 створено та зареєстровано ТОВ «Євромедіаправо».
Згідно положень п.4.3 статуту, ЗАТ «Лугавто» здійснює внесок до статутного капіталу ТОВ «Євромедіаправо» у відповідності з п.п.4.1.1 статуту, у вигляді права користування майном, а саме - легковим автомобілем AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску.
ТОВ «Євромедіаправо» для здійснення зовнішньоекономічної діяльності має право в межах встановлених законодавством України, зокрема: займатися міжнародною рекламною та маркетинговою діяльністю; здійснювати міжнародні перевезення вантажів легковими автомобілями учасників товариства, переліченими у п.4.4 статуту, в комерційних (промислових) цілях товариства та самих учасників товариства; здійснювати міжнародні перевезення пасажирів (співробітників, туристів, ділових партнерів, журналістів, фахівців в галузі права і інших) легковими автомобілями учасників товариства, переліченими у п.4.4 статуту, в комерційних цілях товариства та самих учасників товариства.
З метою реалізації вищевказаних обов'язків одного з учасників створеного товариства, а саме - ЗАТ «Лугавто», та здійснення господарської діяльності ТОВ «Євромедіаправо» з метою отримання прибутку шляхом виконання комерційних завдань, директор UAB "Lugavto" ОСОБА_1 09.06.2013 перетинав кордон Росії з Україниою на транспортному засобі AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, що належить литовській юридичній особі UAB "Lugavto". При цьому ним здійснювалося безоплатне міжнародне перевезення фотоообладнання та комп'ютерне обладнання, що належить ТОВ «Євромедіаправо», вартість якого не перевищує 100 євро, та яке буде використовуватися згідно комерційних завдань товариства. При перевезенні товарів, вартість яких не перевищує 100 євро, юридичними особами письмового декларування за вимогами Митного кодексу України не потребується.
Позивач зазначає, що згідно реалізації визначених у наказі та статуті комерційних завдань, з огляду на здійснення безоплатного міжнародного перевезення товарів в комерційних цілях, транспортний засіб AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 є транспортним засобом комерційного використання, який позивач як посадова особа та від вмені іншої юридичної особи тимчасово ввозив, згідно норм Стамбульської Конвенції, з метою виконання комерційних завдань, викладених у статуті ТОВ «Євромедіаправо» та наказу по підприємству № 79/ Сх.М. від 30.05.2013 та договору доручення № 7 ЕУ разом з відповідною довіреністю.
Позивач вважає, що ним всі дії здійснені чітко за вимогами Конвенції «Про тимчасове ввезення».
Незважаючи на вищевикладене, співробітниками відповідача надано картку відмови у пропуску через митний кордон № 700170400/2013/00002 від 09.06.2013, яку позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засідання заперечував проти позову, подав до матеріалів справи заперечення проти позову (а.с.24-30, 42-49), у яких зазначив таке.
09.06.2013 до зони митного контролю митного поста «Марінівка» Східної митниці в напрямі руху «В'їзд в Україну» прибув автомобіль AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням гр.. ОСОБА_1 Для проведення митного оформлення в обраному ним митному режимі, ОСОБА_1 надав такі документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, згідно якого транспортний засіб належить підприємству ЗАО «Лугавто» (м.Вільнюс); паспорт громадянина України для поїздки за кордон НОМЕР_3, договір про перевезення від 30.05.2013 №7/9; договір доручення від 30.05.2013 № 7 ЕУ; наказ від 30.05.2013 №79 Сх.М.; картка обліку особи, що здійснює операції з товарами від 29.05.2013 №702/2013/0000271.
При цьому гр..ОСОБА_1 перевозив без бедь-яких товаро-транспортних та товаро-супровідних документів ноутбук (б/у) та фотоапарат (б/у), які були ним вивезені о 13:09 цього ж дня з України через п/п «Маринівка» під виглядом особистих речей по смузі руху «Зелений коридор».
Інспектором, який проводив митний контроль, при вивченні вказаного пакету документів встановлено, що жоден з них не відповідає вимогам, за якими переміщує ОСОБА_1 ноутбук та фотоапарат, може бути визнане як товар, а автомобіль як транспортний засіб комерційного призначення, для подальшого їх поміщення в митному режимі тимчасового ввезення.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не були надані документи, які б вказували на те, що транспортний засіб належить до транспортного засобу комерційного призначення, йому було відмовлено у пропуску, про що заповнено картку відмови. У картці відмови зазначено причину відмови у пропуску через митний кордон України, а також роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість пропуску транспортного засобу через митний кордон України.
Умови тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України визначені главою 18 Митного кодексу України. Так, п.1-2 ч.6 ст.104 МК України визначено перелік документів для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення, які подає особа, відповідальна за дотримання митного режиму.
Оскільки переміщувані ОСОБА_1 ноутбук та фотоапарат не були новими, були у використанні та позивачем не було надано чеків або інших документів, що підтверджують їх вартість, то дана обладнання для цілей митних органів розглядається як особисті речі.
Відповідач зазначив, що декларування транспортного засобу комерційного призначення здійснюється відповідно до ст.221 МК України «Порядок декларування автотранспортних засобів комерційного призначення, які перевозять товари через митний кордон України». Тобто, на транспортний засіб комерційного призначення не подається окрема декларація, а оформлення такого автомобіля здійснюється одночасно з оформленням товарів, які ним переміщуються.
Оскільки ОСОБА_1 не було надано документів, підтверджуючих комерційне використання транспортного засобу, то такий транспортний засіб для митних цілей розглядається як транспортний засіб особистого використання, переміщення якого можливе після надання письмового зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу та після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
З посиланнями на роз'яснення Держмитслужби, викладені у листі від 05.03.2013 № 11.1/2-12.2/2172-ЕП відповідач зазначає, що особисте користування (приватне використання) не обмежується виключно інтересами фізичної особи, а може здійснюватися і в інтересах юридичних осіб. Згідно із положеннями МК України та Конвенції, транспортні засоби, які тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-резидентами в службових цілях, а не для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів через митний кордон України, не відносяться до транспортних засобів комерційного призначення. Митне оформлення таких транспортних засобів здійснюється згідно із ч.3 ст.380 МК України.
На підставі вищевикладеного представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просив відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, судом встановлено наступне.
09 червня 2013 року керівник ТОВ «Євромедіаправо» ОСОБА_1 на автомобілі AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, перетинав кордон України в пункті пропуску «Маринівка».
До митного оформлення ОСОБА_1 митному органу надано такі документи:
- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_3 від 10.10.2012;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 30.05.2012;
-митна декларація, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №431 від 09.06.2013 (а.с.37-38);
-договір про перевезення №7/9 від 30.05.2013;
-внутрішній договір доручення № 7 ЕУ від 30.05.2013;
-внутрішній договір доручення №79/СХ.М від 30.05.2013;
-картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 702/2013/00002781 від 29.05.2013.
Головним інспектором митного поста «Маринівка» за результатами перевірки наданих до митного оформлення документів відмовлено у пропуску через митний кордон України автомобіля AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700170400/2013/00002 від 09.06.2013 (а.с.12).
Вивченням зазначеної картки відмови встановлено, що головним інспектором відмовлено у пропуску транспортного засобу через митний кордон України з таких причин: відсутність у громадянина України ОСОБА_1 документів щодо належності переміщуваного їм транспортного засобу AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, який знаходиться на реєстрації в іноземній державі (Литві) та переміщується через митний кордон України громадянином - резидентом України, до транспортних засобів комерційного призначення, що використовуються виключно для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезеня вантажів через митний кордон України, що є порушенням п.1 ч.6 ст.104 МК України. Таким чином, на момент перетину кордону України гр..ОСОБА_1 не використовує зазначений транспортний засіб як транспортний засіб комерційного призначення у розумінні п. 59 ст.4 МК України.
Також у картці відмови роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: згідно п.1 ч.6 ст.104 МК України, надання документів щодо належності переміщуваного транспортного засобу AUDI A-4 "AVANT", який знаходиться на реєстрації в іноземній державі (Литві) та переміщується через митну територію громадянином - резидентом України, до транспортних засобів комерційного призначення, що використовуються виключно для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного, або безоплатного перевезення вантажів через митну територію.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Основні терміни і поняття визначено у ст.4 МК України:
- митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23 ч.1);
- митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1);
- митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами України (п.28 ч.1);
- транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення (п.59 ч.1);
- транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно (п.60 ч.1).
Умови тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України визначено главою 18 МК України.
Згідно п.1 ч.6 ст.104 МК України, для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;
Згідно з ч.6 ст.105 МК України для поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у митний режим тимчасового вивезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна:
1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового вивезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового вивезення;
2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов'язання про реімпорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово вивозяться, у строки, встановлені митним органом.
Загальні положення щодо умов та порядку переміщення і пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України визначено главою 27 МК України.
Відповідно до ч.1 ст.189 МК України транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з ч.3 цієї статті, тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.
Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до п.«b» ст.1 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналась відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення», комерційне використання означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.
Умови здійснення міжнародних перевезень вантажів та пасажирів (багажу) регламентовано Конвенцію про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (м. Женева, 1956 р.) та Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів та багажу (м. Женева 1973 р.), до яких Україна приєдналась 01.08.2006 та 05.12.2004 відповідно.
Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (м. Женева, 1956 р.) застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду з використанням автомобілів, коли вказані в договорі місце прийняття до перевезення вантажу і місце, передбачене для здачі вантажу, знаходяться на території двох різних країн, з яких принаймні одна являється учасником Конвенції. Статтями 4 та 5 цієї Конвенції, передбачено, що договір перевезення встановлюється накладною, другий примірник якої супроводжує вантаж.
Крім того, питання міжнародних перевезень пасажирів і вантажів врегульовано розділом IV Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт»:
- організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень (ч.1 ст.53);
- до міжнародних перевезень пасажирів та небезпечних вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки (ч.2 ст.53);
- при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; ліцензійну картку в разі здійснення перевезення небезпечних вантажів; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж (ч.3 ст.53);
- у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи (ч.6 ст.53).
Відповідно ст.9 до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Таким документом при автомобільних перевезеннях може бути міжнародна автомобільна накладна (СМR).
Пунктом 1 частини 1 статті 335 МК України визначено перелік документів та відомостей, які перевізник (декларант, уповноважена ним особа) надають митному органу при перевезені товарів автомобільним транспортом:
а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);
б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);
в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;
ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;
д) найменування товарів;
е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.
Таким чином, з огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що визнання автотранспортного засобу (у тому числі легкового) як транспортного засобу комерційного використання можливо виключно за умови його використання для платного перевезення осіб або промислового чи комерційного платного або безоплатного перевезення вантажів, що повинно підтверджуватись: при платному чи безоплатному промисловому чи комерційному транспортуванні товарів: товарно-транспортними документами, зокрема міжнародною автомобільною накладною (СМR).
Отже, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що перевізник (як резидент та і нерезидент) може тимчасово в'їжджати на територію України на транспортному засобі комерційного призначення зі звільненням від оподаткування і без застосування гарантії за умови, що вказаний транспортний засіб знаходиться у власності (користуванні) юридичної особи, яка зареєстрована на території іншої держави, та використовується в комерційних цілях (платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення товарів).
При цьому особа, яка возить транспортний засіб комерційного призначення на митну територію України, повинна мати:
- документи, що підтверджують здійснення цією особою діяльності на користь юридичної особи - власника (користувача) транспортного засобу;
- належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення транспортного засобу;
- документи на транспортний засіб, що підтверджують його реєстрацію в іншій державі на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами України;
- документи на транспортний засіб, що підтверджують мету його тимчасового ввезення;
- документи, що підтверджують комерційне використання транспортного засобу.
Дослідженням документів, наданих позивачем до митного оформлення, не встановлено жодного документа, який би підтверджував використання ЗАТ «Лугавто» транспортного засобу засобу AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, який переміщувався через митний кордон України 09.06.2013 під керуванням ОСОБА_1, у комерційних цілях (платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення товарів).
Посилання представника позивача на накладну № 14/вн від 07.11.2012 (а.с.39), як на доказ використання транспортного засобу у комерційних цілях - здійснення безоплатного міжнародного перевезення ноутбуку та фотоапарату (товару), суд вважає безпідставними.
Так, відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
З огляду на положення Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» належним доказом здійснення міжнародних перевезень вантажів є міжнародна автомобільна накладна (СМR).
Накладна № 14/вн від 07.11.2012, яку приєднано до матеріалів справи, не є міжнародною автомобільною накладною (СМR).
Крім того, дослідженням вказаної накладної встановлено, що за вказаною накладною здійснювалося перевезення товару (ноутбуку, фотокамери), одержувач: ЗАТ «Лугавто», через ОСОБА_1 Особа, яка відвантажила товар: ЗАТ «Білевро» (Вільнюс); особа, яка отримала товар: ЗАТ «Лугавто» (Вільнюс).
Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (м. Женева, 1956 р.) визначає, що місце прийняття до перевезення вантажу і місце, передбачене для здачі вантажу, мають знаходитися на території двох різних країн. Натомість, з накладної вбачається, що місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для здачі вантажу, знаходиться на території однієї країни та одного міста - Литва, м. Вільнюс.
Відповідно, судом встановлено, що накладна № 14/вн від 07.11.2012не є належним та допустимим доказом здійснення ЗАТ «Лугавто» міжнародного безоплатного перевезення товару.
З урахуванням вищезазначеного, з огляду на те, що позивачем жодних документів, які б підтверджували комерційне використання автомобіля AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1, при перетині кордону України, митному органу пред'явлено не було, суд вважає, що даний транспортний засіб правомірно не було визнано посадовими особами митного посту «Маринівка» в якості транспортного засобу комерційного призначення.
Згідно з п.«а» ст.5 Додатка С до Конвенції для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.
При цьому п.«а» ст.7 Додатка С до Конвенції визначено, що незважаючи на положення ст.5 цього Додатка, транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення.
Вищевказані норми ст.105 та ст.189 МК України та Конвенції стосовно надання пільг в оподаткуванні митними платежами при тимчасовому ввезенні транспортних засобів можуть застосовуватись виключно для транспортних засобів комерційного призначення (використання).
Відповідно до наданих документів транспортний засіб AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 належить ЗАТ «Білевро» (Литва), та переміщувався 09.06.2013 через митний кордон України представником ТОВ «Євромедіаправо», яке має належні повноваження на тимчасове користування цим автомобілем.
Оскільки транспортним засобом AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 09.06.2013 не здійснено комерційного перевезення товарів, судом встановлено, що його обґрунтовано віднесено відповідачем до транспортного засобу особистого користування, який перебуває у тимчасовому користуванні ЗАТ «Лугавто».
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що у наказі ЗАТ «Лугавто» № 79/Сх.М. від 30.05.2013 (а.с.13-14) зазначено, що метою використання автомобіля A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 є здійснення поїздок по обласних центрах України та Автономної Республіки Крим, у відповідності з вказаними у статуті ТОВ «Євромедіаправо» комерційними завданнями, що, з огляду на положення ч.3 ст.189 МК України, виключає можливість тимчасового ввезення транспортного засобу комерційного призначення на митну територію України, оскільки тимчасове ввезення транспортного засобу комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такий транспортний засіб не використовуватиметься для внутрішніх перевезень на митній території України.
Що стосується вимоги позивача щодо визнання незаконною та скасування картки відмови № 700170400/2013/00002 від 09.06.2013, суд зазначає таке.
Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом (ч.1 ст.256).
Розділом VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012 (далі - Порядок № 631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, визначено порядок оформлення карток відмови.
Так, відповідно до п.7.1 Порядку № 631 у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.
У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.7.2 Порядку № 631).
Відповідно до п.7.5 Порядку № 631 картка відмови роздруковується у двох примірниках і підписується посадовою особою митного органу, яка прийняла рішення про відмову, а в разі електронного декларування формується тільки як електронний документ.
Один примірник оформленої картки відмови на паперовому носії невідкладно вручається (надсилається) Декларанту під його особистий підпис у другому примірнику.
З урахуванням вищевикладеного, з огляду на те, що посадовою особою відповідача при здійсненні митного оформлення автомобіля AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 встановлено невиконання ОСОБА_1 умов, визначених Митним кодексом України, суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано та з дотриманням відповідного порядку складено картку відмови № 700170400/2013/00002 від 09.06.2013, а відтак підстави для визнання її незаконною та скасування відсутні.
Також, суд не вбачає підстав для визнання незаконними дій відповідача, щодо заборони позивачеві користуватись автомобілем AUDI A-4 "AVANT" 2005 року випуску, реєстраційний НОМЕР_1 в комерційних цілях на митній території України, оскільки судом встановлено, що ніякі дії про заборону щодо вказаних обставин відповідачем стосовно позивача не вчинялися та ніякі рішення з цього приводу не приймалися.
Та обставина, що у зв'язку з порушенням порядку ввезення на територію України спірного транспортного засобу позивач не зможе використовувати його для комерційного призначення не означає, що ця неможливість пов'язана з незаконними діями та забороною відповідача.
Крім того, суд вважає, що позивач не позбавлений можливості вирішити питання ввозу автомобіля на територію України для комерційного використання, дотримавши всі вимоги закону з цього приводу.
Решта позовних вимог, на думку суду, є похідними від вимоги визнання незаконною та скасування картки відмови № 700170400/2013/00002 від 09.06.2013, а відтак у їх задоволенні слід також відмовити.
Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем у судовому засіданні доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення, а тому в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача, у тому числі судовий збір та витрати на правову допомогу.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 10 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 липня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Східної митниці про визнання незаконною, скасування картки відмови №700170400/2013/00002 від 09.06.2013, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 15 липня 2013 року.
Суддя С.В. Прудник