Справа № 361/5782/13-к
Провадження № 1-кп/361/307/13
18.07.2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Шевчука М.П.
при секретарі - Заковоротній Т.І.
з участю прокурора - Чубко В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження за № 42013000000000218 внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2013 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Літочки Броварського району Київської
області, українця громадянина України, із не закінченою вищою
освітою, одруженого, працюючого ДУ База відпочинку «Любич »
електромонтером, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (ред. 2001р.)
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив службову недбалість, неналежно виконав свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, при таких обставинах.
Так, обвинувачений ОСОБА_1 будучи службовою особою, директором ТОВ «Завод Техмаш», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, Промвузол (адмін. будівля Заводу порошкової металургії), проявивши службову недбалість, неналежно виконав свої службові обов'язки, передбачені Статутом ТОВ «Завод Техмаш», ч.3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ч.3 ст. 5 та ч.5 ст. 65 Господарського Кодексу України, через несумлінне ставлення до них, на прохання свого знайомого ОСОБА_2 та не усвідомлюючи дійсних протиправних намірів останнього, підписав низку договорів та інших офіційних документів, а саме, так - 21.01.2011 року, обвинувачений ОСОБА_1 як директор, підписав договір поставки ТОВ «Завод Техмаш» до Концерну «Техвоєнсервіс» 1000 танкових дисків без зазначення дати його укладання, специфікацію до нього та рахунок-фактуру № 250111 від 21.01.2011 року, - крім цього 27.01.2011 року, обвинувачений, як директор, підписав договір на виконання робіт між ТОВ «Завод «Техмаш» та ПГОІ «Зеніт», специфікацію № 1 до нього, акт прийому - передачі (додаток № 2 договору) та акт прийому - передачі виконаних робіт (додаток № 3 договору) без зазначення дати їх підписання та які не відповідали дійсності, а також підписав платіжне доручення № 1 від 27.01.2011 року про перерахування грошових коштів у сумі 1 240 000 гривні із банківського рахунку ТОВ «Завод «Техмаш» № 2 6004185543 на банківський рахунок НДП «Інститут автоматизованих систем» № 26003010040601, та платіжне доручення № 3 від 27.01.2011 року, про перерахування грошових коштів у сумі 2 280 000 гривні із банківського рахунку ТОВ «Завод «Техмаш» № 26004185543 на банківський рахунок ПГОІ «Зеніт» № 26008026000468.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 25.02.2011 року, як директор ТОВ «Завод Техмаш», підписав видаткові накладні за № РН - 0000005 від 25.02.2011 року та за № РН - 0000002 від 25.02.2011 року , які не відповідали дійсності. Крім цього обвинувачений ОСОБА_1 17.03.2011 року, як директор ТОВ «Завод Техмаш», підписав видаткові накладні за № РН - 0000006 від 17.03.2011 року та за № РН - 0000003 від 17.03.2011 року , а також підписав акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) за № ОУ - 0000002 від 25.02.2011 року і за № ОУ - 0000003 від 17.03.2011 року , які не відповідали дійсності.
Зазначені протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_1 щодо підписання, як директор ТОВ «Завод Техмаш», договорів та актів без зазначення дати їх укладання та які не відповідали дійсності, а також документів щодо перерахування грошових коштів, спричинили тяжкі наслідки, оскільки ці документи були використані знайомим обвинуваченого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для вчинення розтрати грошових коштів Державного господарського об'єднання Концерн «Техвоєнсервіс» у сумі 3 600 000 (три мільйони шістсот тисяч) гривні та їх легалізації.
Органом досудового слідства, обвинуваченому ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, факт та обставити злочину підтвердив та пояснив, що він дійсно з 2007 року став працювати, директором ТОВ «Завод Техмаш», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари. Стати директором, йому запропонував його знайомий ОСОБА_2, з яким він знайомий ще по роботі в комсомолі. Так фактично роботою заводу керував ОСОБА_2 він йому довіряв та виконував всі його вказівки. Так, він дійсно, на прохання свого знайомого ОСОБА_2 не усвідомлюючи дійсних намірів останнього, підписав як директор ТОВ «Завод Техмаш», низку договорів та інших офіційних документів, а саме, 21.01.2011 року він дійсно, підписав договір поставки ТОВ «Завод Техмаш» до Концерну «Техвоєнсервіс» 1000 танкових дисків без зазначення дати його укладання, специфікацію до нього та рахунок-фактуру № 250111 від 21.01.2011 року. Крім цього, 27.01.2011 року, він як директор, підписав договір на виконання робіт між ТОВ «Завод «Техмаш» та ПГОІ «Зеніт», специфікацію № 1 до нього, акт прийому-передачі (додаток № 2 договору) та акт прийому-передачі виконаних робіт (додаток № 3 договору) без зазначення дати їх підписання та які не відповідали дійсності, а також платіжне доручення № 1 від 27.01.2011 року про перерахування грошових коштів у сумі 1 240 000 гривні із банківського рахунку ТОВ «Завод «Техмаш» № 2 6004185543 на банківський рахунок НДП «Інститут автоматизованих систем» № 26003010040601, та платіжне доручення № 3 від 27.01.2011 року про перерахування грошових коштів у сумі 2 280 000 гривні із банківського рахунку ТОВ «Завод «Техмаш» № 26004185543 на банківський рахунок ПГОІ «Зеніт» № 26008026000468. Все, він підписував по просьбі ОСОБА_2 якому довіряв повністю, який керував його роботою та який йому говорив, що так потрібно. Крім цього, 25.02.2011 року, він як директор, підписав видаткові накладні № РН - 0000005 від 25.02.2011 року та накладну за № РН - 0000002 від 25.02.2011 року , які не відповідали дійсності. Також, він 17.03.2011 року як директор, підписав видаткові накладні № РН - 0000006 від 17.03.2011 року та накладну за № РН - 0000003 від 17.03.2011 року , а також акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ - 0000002 від 25.02.2011 року і № ОУ - 0000003 від 17.03.2011 року, які не відповідали дійсності. Все це, він робив по просьбі знайомого ОСОБА_2 який його завірив, що все нормально, так треба, в дійсності ніяких танкових дисків на завод не поступало і за один день їх не можна було стільки зробити, тому що не було такого обладнання. Він розуміє, щодо незаконне підписання ним договорів та актів, без зазначення дати їх укладання та які не відповідали дійсності, а також документів, щодо перерахування грошових коштів, спричинили тяжкі наслідки, оскільки ці документи були використані його знайомим ОСОБА_2 та його керівником ОСОБА_3 для вчинення розтрати грошових коштів Державного господарського об'єднання Концерн «Техвоєнсервіс». Просить не наказувати його суворо, врахувати, що він визнав свою вину, розкаюється в скоєному, він вчинив неправильно, більше не допустить подібного, надати шанс на виправлення.
Учасники судового процесу не заперечують проти того, щоб визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки обвинувачений вину визнає і факт неналежного виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, не заперечує .
За таких обставин, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України (ред. 2012 р) обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_1 за виключенням дослідженням документів, що характеризують його особу.
Таким чином, суд приходить висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні ним, неналежного виконання своїх службових обов'язки, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки - доведена повністю, тому він повинен нести за такі дії кримінальну відповідальність .
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує: - за ч.2 ст. 367 КК України /в ред.2001 р./, як службову недбалість, тобто неналежне виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 367 ч. 2 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, дані про його особу.
Обставинами, що пом'якшують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає такі: як визнання вини, вперше притягується до кримінальної відповідальності, що передбачено ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 передбачених ст.67 КК України, на досудовому розслідуванні не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує вище наведене, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, що він позитивно характеризується по місцю роботи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, визнав повністю вину та щиро розкаявся в скоєному. Обвинувачений, як особа не являється небезпечним для суспільства, має постійне місце проживання та роботи. Тому, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні йому покарання у відповідності із санкцією 367 ч.2 КК України, в виді позбавлення волі, при звільненні його від відбування покарання з випробуванням в відповідності з ст.75 КК України, та покладенням на нього обов'язків передбачених в ст.76 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд вважає за можливе не приміняти до обвинуваченого додаткову міру покарання в виді сплати штрафу.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовувались, в обранні вказаній особі до набрання вироком законної чинності запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, суд на даний час підстав не вбачає.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази в обвинувальному акті не вказані.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (ред. 2001 р.), та призначити йому за цією статтею покарання у виді - 3-х (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями на три роки, без сплати штрафу.
Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в - 2 (два) роки, в період якого відповідно до ст.76 КК України зобов'язати його повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Заходи забезпечення кримінального провадження, стосовно ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 131, 176 КПК України, не застосовувались.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Броварського міськрайонного суду.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано.
Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя М. П. Шевчук