Справа № 369/1369/13-ц Головуючий у І інстанції Нікушин В.В.

Провадження № 22-ц/780/4038/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.

Категорія 44 22.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

11 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Панасюка С.П.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТА-ІР" на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2013 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТА-ІР", третя особа Держземагентство у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

встановила:

У лютому ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом до ТОВ "АГРОВІТА-ІР" про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2013 року відкрито провадження в справі з підстав, передбачених ст. 122 ЦПК України.

У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та передати справу на розгляд Ірпінського міського суду Київської області відповідно до вимог ст. 109 ЦПК України, посилаючись на порушення ст. ст. 109, 114, 116 ЦПК України, оскільки відповідач є юридичною особою, його місцезнаходження визначене за адресою АДРЕСА_1, предметом спору є визнання державного акту на право власності на земельну ділянку, тобто законність видачі державного акту, тому в даному випадку не підлягає застосуванню ч. 1 ст. 114 ЦПК України про виключну підсудність спору за місцезнаходженням нерухомого майна.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що відповідно до вимог Розділу ІІІ ЦПК України справа підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області.

Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.

Згідно ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно роз'яснень п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" питання про підсудність справ визначається ЦПК, зокрема: розділом II - щодо справ наказного провадження; главою 1 розділу III - щодо справ позовного провадження; розділом IV - щодо справ окремого провадження; розділами VI, VII - щодо заяв (скарг) стягувача, боржника, інших учасників виконавчого провадження, заяв (подання) державного виконавця з питань, пов'язаних з виконанням судових рішень; главами 1 і 2 розділу VIII - щодо клопотань про визнання, звернення до виконання рішення іноземних судів; статті 404 - щодо заяв про відновлення втраченого судового провадження; статті 414 - щодо справ за участю іноземних осіб.

Якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за місцем її проживання (ним не є місцеперебування); до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке щодо фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", а щодо юридичної особи - положень статті 93 ЦК.

Перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку пред'явлення кількох позовних вимог, пов'язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.

Встановлено, що даний позов позивач пред'явив до Києво-Святошинського районного суду Київської області за місцезнаходженням земельної ділянки, яка розташована на території Михайлівсько-Рубежівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Доводи апеляційної скарги про те, що місцезнаходження відповідача у м. Ірпінь і позивач мав подати позов за його місцезнаходженням, тобто до Ірпінського міського суду Київської області, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції відкрив провадження у справі з дотриманням правил підсудності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОВІТА-ІР" відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді