Справа №2-0-34/07р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2007 р. смт.Печеніги
Печенізький районний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Смирнова В.А.
при секретарі - Меденець Т.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
зацікавлена особа: Державна нотаріальна контора Печенізького району Харківської області
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, зацікавлена особа: Державна нотаріальна контора Печенізького району Харківської області. Заявник в заяві зазначає, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 всім*ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати померла, а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його батько, який залишив після себе заповіт від 11.01.1999р, в якому все своє майно на момент смерті, яке належало йому на праві приватної власності заповідав заявнику. Майно складається з житлового будинку, який розташований за адресою : АДРЕСА_1, Печенізького району, земельної частки (пая) у розмірі 7,67 га.,ощадної книжки з рахунком НОМЕР_1, який відкрито в філії НОМЕР_7, рахунком НОМЕР_2, який відкрито вощадкассі НОМЕР_3.
В заповіті, зареєстрованому секретарем Печенізької селищної ради 11.01.1999 року прізвище заявника вказане як " ОСОБА_1", а по батькові заявник вказаний як "ОСОБА_1" в зв*язку з невірним перекладом з російської мови на українську мову.
В паспорті громадянина України серія НОМЕР_4 виданого 03.02.1997р. Печенізьким РВ УМВСУ в Харківській області прізвище та по батькові заявника вказано як " ОСОБА_1".
В данний час, як вказує заявник, він бажає оформити на своє ім*я спадкове майно, яке залишилось після смерті батька, але після його звернення до нотаріальної контори, йому було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини з причини різниці в написанні в заповіті його прізвища та по батькові.
Заявник просить суд встановити факт належності ОСОБА_1 заповіта реєсстраційний № 6 від 11.01.1999р., складеного від імені "ОСОБА_2 " на ім*я "ОСОБА_1", який зареєстрований 11.01.1999р. секретарем Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області.
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав.
Представник зацікавленої особи - Печенізької нотаріальної контори в судовому засіданні заяву визнав, та суду пояснив, що вважає вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.
2
Допитавши заявника, представника зацікавленої особи, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані заявником докази, суд вважає заяву, як таку що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 від а, актовий запис № 5.( а.с.6).
Згідно 05 серпня 1958 p.- ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідоцтва про смерть НОМЕР_6, зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану Печенізького районного управління юстиції Харківської області- ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, актовий запис № 44 від 05.05.2004 року (а.с.7).
Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_6, зареєстрованого Печенізьким відділом реєстрації актів громадянського стану Харківської області- ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис № 66 від 09.06.1998 року (а.с.8).
Згідно заповіту зареєстрованого за № 6 від 11.01.1999 p., посвідченого секретарем виконкому Печенізької селищної ради депутатів трудящіх Харківської області - ОСОБА_2 заповідав все своє майно, де б воно не знаходилось, з чого б воно не складалось і все те, що по закону буде належати йому на день смерті - "ОСОБА_1".( а.с.9).
Згідно свідоцтва про право приватної власності на домоволодіння від 30.11.1967 р. виданого на підставі рішення виконкому Печенізької селищної ради депутатів № 21 від 16.11.1967 р.- "ОСОБА_2" (на рос. мові) належить на праві приватної власності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.( а.с.10).
Згідно державного акта на право приватної власності на землю серія Р 2 № 784255
виданого виконавчим комітетом Печенізької селищної ради народних депутатів
15.08.2001 p.- ОСОБА_2 належить на праві приватної власності
земельна ділянка площею 7,67 га, яка розташована на території Печенізької селищної
сільської ради Печенізького району Харківської області.( а.с. 11). '
Згідно ощадної книжки в установі банку НОМЕР_7 в смт.Печеніги на ім*я "ОСОБА_2" (на рос. мові), відкрито компенсаційний рахунок НОМЕР_1. (а.с. 12).
Згідно ощадної книжки в установі банку НОМЕР_7 в смт.Печеніги на ім*я "ОСОБА_2" (на рос. мові), відкрито компенсаційний рахунок НОМЕР_2. (а.с. 12).
Згідно паспорта громадянина України серія НОМЕР_8 виданого Печенізьким РВУМВС У в Харківській області 15 травня 2001 року заявник значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .( а.с.4-5).
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтвердили той факт, що знають заявника давно, так як мешкають в одному селі і спілкуються з ним та його родиною. Батька заявника всі мешканці села знали як ОСОБА_2 або ОСОБА_2. Також свідки вказали, що їм було відомо, що ОСОБА_2 залишив після себе заповіт на свого сина - ОСОБА_1.
Таким чином, визнання представником зацікавленої особи пред*явленої заяви не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд вважає, що необхідно задовільнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правоустановлюючого документа, так як його заява обгрунтована, не протиречить законодавству та встановлення цього факту потрібно заявнику для реалізації його права на спадщину.
Керуючись ст.ст. 4-8,10,11,60,88,209,212,214,215, ч.2 ст.256, ст.259 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 задовільнити повністю. Встановити факт належності ОСОБА_1 заповіта реєсстраційний № 6 від 11.01.1999р., складеного від імені "ОСОБА_2 " на ім*я "ОСОБА_1",який зареєстрований 11.01.1999р. секретарем Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Харківської області через Печенізький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з
дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в
порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.