ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" червня 2006 р. | 15:20 | Справа № 1/176 |
м. Миколаїв
За позовом: Риболовецький господарський кооператив імені лейтенанта Шмідта /57460, Миколаївська область, Березанський р-н, с. Рибаківка/ До відповідача: Березанська районна державна адміністрація /57400, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33/ 3 особа без самостійних вимог на боці відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю рекламно-концертне агентство “Миллениум” /54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 30 А/ про: визнання недійсними розпоряджень. |
Суддя Васильєва Л.І.
Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.
Представники:
Від позивача | Бут Н.В., довіреність від 20.10.2004р. |
Артеменко С.А., голова кооперативу |
Від відповідача | Хрипунова Н.В., довіреність від 23.02.2006 р. |
Від 3 особи | Представник не з’явився. |
СУТЬ СПОРУ: позивач уточнив позовні вимоги і просить визнати недійсними розпорядження: № 206 від 13.03.2003р. «Про затвердження матеріалів погодження та дозвіл на розробку проекту відведення», № 533 від 12.06.2003р. «Про надання в оренду земельної ділянки».
Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що позивач в установленому законом порядку не звертався з заявою про надання йому земельної ділянки. З заявою про надання земельної ділянки в оренду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю рекламно-концертне агентство “Миллениум”, яке надало всі необхідні документи, передбачені статтею 123 Земельного кодексу України. Оскільки інших заяв на цю ділянку не було, то аукціон не проводився. На момент прийняття оспорюваних розпоряджень позивач не був власником споруд, що знаходились на земельній ділянці, тобто вони були безхазяйними (а.с.40-42).
Третя особа проти позову заперечує з тих же підстав, що й відповідач (а.с.56-57).
У відповідності зі статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали господарського суду від 29 травня 2006 року і 14 червня 2006 року направлені рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача /54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова 30-а/, вказаної у Довідці № 1559 про включення третьої особи до Єдиного державного реєстру підприємств, установ і організацій України, тобто відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Представник третьої особи в судове засідання не з’явився.
Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні, суд –
в с т а н о в и в:
13 березня 2003 року відповідач прийняв Розпорядження №206 «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки та дозвіл на розробку проекту відведення», а 12 червня 2003 року –Розпорядження №533 «Про надання в оренду земельної ділянки», які позивач просить визнати недійсними з тих підстав, що на земельній ділянці, яка надана третій особі, знаходиться риболовецький причал та нерухоме майно(будівлі, споруди), що належить йому на праві власності. В лютому 2002 року він звернувся до відповідача з заявою про оформлення його права землекористування земельною ділянкою, але це питання в порушення чинного земельного законодавства не було вирішено.
Позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Пункт 2 статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» надає право відповідачу розпоряджатися землями державної власності відповідно до закону.
Приписи пункту «а»статті 17, пункт 2 статті 84, пункту 3 статті 122, Земельного кодексу України уповноважують відповідача реалізовувати функції власника на землю стосовно земель державної власності у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів( в тому числі, надавати земельні ділянки і вилучати їх у встановлених Земельним кодексом України випадках).
13 березня 2003 року відповідач прийняв Розпорядження №206 «Про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки та дозвіл на розробку проекту відведення», а 12 червня 2003 року –Розпорядження №533 «Про надання в оренду земельної ділянки», відповідно яких затвердив матеріали погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,25 га в межах Коблівської сільської ради і надав цю ділянку в оренду строком на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю рекламно-концертне агентство “Мілленіум».
Вказані розпорядження прийняті з порушенням чинного земельного законодавства, оскільки пункт 5 статті 116 Земельного кодексу України передбачає, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, провадиться лише після вилучення(викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Земельна ділянка, якою розпорядився відповідач, на час прийняття оспорюваних розпоряджень вже була у користуванні позивача, тобто вона не знаходилась в землях запасу.
В процесі розгляду справи було встановлено, що позивач є користувачем спірної земельної ділянки з кінця сорокових –початку п’ятидесятих років минулого сторіччя.
Цей факт підтвердили свідки Тритько В.І. і Гіблов А.О., допитані у судовому засіданні 14 червня 2006 року, які пояснили, що на земельній ділянці, яка надана Товариству з обмеженою відповідальністю рекламно-концертне агентство “Мілленіум», знаходилось нерухоме майно позивача: рибацький стан, будинок відпочинку рибалок, кухня, дерев’яні будинки, де зберігались рибацькі знаряддя, дві лебідки, колодязь, водо і електропостачання, все це було обнесено залізобетонним парканом. Частину нерухомого майна було знищено при початку будівельних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю рекламно-концертне агентство “Мілленіум».
На частину збереженого нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці до цього часу, позивач оформив право власності (а.с.16-17).
В матеріалах технічної інвентаризації теж значаться рибацький стан, склад, будинок рибалок, які були побудовані в 1944, 1950 і 1952 роках (а.с.119-136).
Наявність нерухомого майна, залізобетонної огорожі на спірній ділянці підтверджено фотографією від 26.05.2001 року (а.с.116).
Твердження відповідача, що нерухоме майно, що є на спірній ділянці є безхазяйним, судом відхиляється, оскільки відповідно до статті 335 Цивільного кодексу України безхазяйною річчю є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. В даному випадку власником нерухомого майна є позивач і про це відомо відповідачу.
Відповідно статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
На виконання цієї норми позивач листом від 12 лютого 2002 року звернувся до позивача з заявою щодо оформлення його права землекористування земельною ділянкою площею 0,23 га в межах Коблівської сільської ради.
В порушення пункту 5 статті 123 Земельного кодексу України відповідач клопотання не розглянув, згоду на розробку проекту відведення не надав.
За таких обставин оспорювані розпорядження є такими, що прийняті з порушенням діючого законодавства і підлягають визнанню недійсними.
Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Визнати недійсними розпорядження: № 206 від 13.03.2003р. «Про затвердження матеріалів погодження та дозвіл на розробку проекту відведення», № 533 від 12.06.2003р. «Про надання в оренду земельної ділянки».
Стягнути з Державного бюджету України на користь Рибогосподарського кооперативу імені лейтенанта Шмідта /57460, Миколаївська область, Березанський р-н, с. Рибаківка, код ЄДРПОУ 00466879/ судові витрати в сумі 85 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.
Суддя | Л.I.Васильєва |