У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,

Карпенко С.О., Олійник А.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» до Гостомельської селищної ради Київської області, відділу Держкомзему в м. Ірпені Київської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, відновлення становища, яке існувало до порушення, за касаційною скаргою Гостомельської селищної ради Київської області на рішення апеляційного суду Київської області від 29 лютого 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Гостомельської селищної ради від 17 вересня 2010 року № 1425-55-У «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1. На підставі вказаного рішення їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано 20 жовтня 2010 року відділом Держкомзему у м. Ірпінь Київської області на ім'я ОСОБА_3

Відповідно до рішення Київської міської ради № 208/1257 від 27 квітня 2001 року «Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи» спірна земельна ділянка належить до території міста Києва і є лісом. Вказану земельну ділянку надано у власність ОСОБА_3 за рахунок земель, що розташовані на території м. Києва та відповідно до картографічних матеріалів лісовпорядкування є землями лісогосподарського призначення і перебувають у постійному користуванні комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство». Крім того, спірну земельну ділянку на підставі постанови Ради Міністрів УРСР № 673 від 20 червня 1956 року «Про поліпшення стану зеленої зони міста Києва» підпорядковано виконавчому комітету Київської міської ради та надано у користування Святошинському лісопарковому господарству без виключення її з Держлісофонду України. В натурі (на місцевості) міську межу було встановлено відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 899 від 9 червня 1959 року «Про встановлення межі м. Києва» та протягом 1959-1964 років її було закріплено 1 982 межовими знаками; опис міської межі та схема суміжних землекористувачів як додаток до опису межі міста зберігаються в державному архіві м. Києва. Межі міста Києва затверджено рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 30 вересня 1976 року № 1103 та інститутом «Київпроект» їх встановлено на місцевості згідно із додатком № 1 до цього рішення, їх опис свідчить про проходження межі міста Києва саме по зовнішніх межах КП «Святошинське лісопаркове господарство».

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 листопада 2011 року у задоволенні позову заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 29 лютого 2012 року апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги заступника прокурора м. Києва задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Гостомельської селищної ради від 17 вересня 2010 року за №1425-55-У про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розміром 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1.

Визнано недійсним державний акт на право власності серії ЯИ № 455074 на земельну ділянку розміром 0,1000 га з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських і споруд за адресою: АДРЕСА_1, виданий 20 жовтня 2010 року на ім'я ОСОБА_3

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Гостомельська селищна рада Київської області просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із недоведеності наявності у комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» державного акту на право постійного користування земельними ділянками, за рахунок яких здійснено відведення відповідачці ОСОБА_3 спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1. Крім того, доказів того, що спірна земельна ділянка закріплена за КП «Святошинське лісопаркове господарство» відповідно до рішень Київської міської ради, Київської обласної ради, Гостомельської селищної ради чи будь-якого іншого органу державної влади чи місцевого самоврядування та належить на праві постійного користування КП «Святошинське лісопаркове господарство» суду надано не було, як і доказів того, що територія, за рахунок якої відповідачці ОСОБА_3 відведена земельна ділянка, була у встановленому законом порядку включена до меж м. Києва.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, виходив із того, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють зазначені правовідносини та неправильно оцінено зібрані у справі докази. Гостомельська селищна рада не мала права передавати спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_3, так як право розпорядження спірною земельною ділянкою відповідно до положень ст. 122 ЗК України Гостомельській селищній раді не належить, спірна земельна ділянка розташована на землях, що перебувають у постійному користуванні КП «Святошинське лісопаркове господарство», належить до території м. Києва та є лісом.

Судами установлено, що згідно з рішенням Гостомельської селищної ради Київської області від 30 грудня 2009 року № 1244 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» затверджено матеріали вибору земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд по вул. Київській та по вул. Щорса в смт. Гостомель.

Рішенням Гостомельської селищної ради Київської області від 17 вересня 2010 року № 1425-55-У «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3

На підставі зазначеного рішення Гостомельської селищної ради ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 455074.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 899 від 9 червня 1959 року виконавчий комітет Київської міської ради зобов'язав управління в справах будівництва та архітектури виготовити проект відмежування границь міських земель з погодженням та затвердженням його у відповідних установах, зобов'язано інститут «Київпроект» протягом 1959-1960 років провести всі польові та камеральні геодезичні роботи по встановленню та закріпленню в натурі границь відповідними геодезичними знаками - території м. Києва по суміжності з землями радгоспів, колгоспів та держлісфонду Києво-Святошинського, Обухівського, Бориспільського та Броварського районів Київської області. Згідно опису міської межі м. Києва межу міста Києва встановлено на місцевості на підставі рішення виконкому Київської міської ради депутатів трудящих від 9 червня 1959 року за № 899 за проектом Управління у справах будівництва і архітектури м. Києва протягом 1959-1960 років.

Згідно зі ст. 155 Земельного Кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 1 статті 55 ЗК України передбачено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно з ч. 4 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Згідно із ч. 1 ст. 126 ЗК право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до положень п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово - картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до акта спеціального обстеження зелених насаджень на земельній ділянці від 5 червня 2010 року (а.с. 158), висновку відділу Держкомзему у м. Ірпінь Київської області від 18 лютого 2010 року № 328 земельна ділянка ОСОБА_3 виділена із земель запасу Гостомельської селищної ради (а.с. 141).

За змістом листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 10 травня 2011 року у період з 1 січня 2003 року по 1 січня 2011 року на території Гостомельської селищної ради Київської області землі запасу згідно державної статистичної звітності за формою 6-зем не обліковувались. Згідно планово-картографічних матеріалів селища Гостомель спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту (а.с. 45).

З огляду на зазначені вимоги закону, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, правильно визначивши, які правовідносини випливають із встановлених обставин справи, застосувавши до спірних правовідносин норму закону, яка підлягала до застосування, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку та правильно виходив з того, що Гостомельська селищна рада не мала права передавати спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_3, так як право розпорядження спірною земельною ділянкою відповідно до положень ст. 122 ЗК України Гостомельській селищній раді не належить.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Гостомельської селищної ради Київської області відхилити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 29 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Сімоненко Головуючий

Судді:В.І. Амелін Т.П. Дербенцева С.О. Карпенко А.С. ОлійникСудді:В.І. Амелін