Справа № 424/670/13-к

Провадження № 11кп/782/682/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Тополюк Є.В.

суддів: Кошелєва Б.Ф., Каткова І.А.

з участю прокурора: Мельнікова Д.О.

при секретарі: Шеховцової А.С.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у м. Луганську кримінальне провадження за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Ровеньківського міського суду Луганської області від 26.03.2013р., яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

м. Ровеньки Луганської області, громадянин України, має сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючий, раніше засуджений:- 20.04.2012 року Ровеньківським міським судом Луганської області за ст.ст.164 ч.1, 309 ч.1, КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, у відповідності до ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням на 1 рік. Мешкає за адресою: АДРЕСА_1

засуджений:

- за ч. 2 ст. 164 КК України до покарання у вигляді 2-х років обмеження волі, що згідно зі ст. 72 КК України дорівнює 1 року позбавлення волі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання по вироку Ровеньківського міського суду Луганської області від 20 квітня 2012 року у вигляді 7-ми місяців позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 року 7-ми місяців позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_1 змінена, на взяття його під варту в залі суду. Строк відбування покарання обчислено з 26 березня 2013 року.

За вироком суду при установлених у судовому засіданні обставинах та викладених у вироку, обвинувачений ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що за рішенням Ровеньківського міського суду Луганської області від 17.12.2010 року зобов'язаний був сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 18.10.2010 року і до повноліття сина.

20.04.2012 року ОСОБА_1 був засуджений Ровеньківським міським судом Луганської області за ст. 164 ч. 1, ст. 309 ч. 1, ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з випробуванням на 1 рік. Однак ОСОБА_1, як раніше засуджений за кримінальне правопорушення передбачене ст. 164 ч. 1 КК України, знову злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання сина - ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, на попередження та виклики державного виконавця не реагував, тривалий час ніде не працював, матеріальної допомоги на утримання сина не

надавав. Заборгованість за виконавчим листом станом на 22.01.2013 року за період з 21.04.2012 року по 22.01.2013 рік включно складає 9 місяців 1 день, або у грошовому розмірі 8997 гривень 66 копійок.

На вирок суду обвинуваченим ОСОБА_1 подана апеляція, в якій він просить скасувати вирок в частині призначеного покарання, пом'якшити вирок в порядку п. 1 ч. 1 ст. 408 КПК України та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Посилається на те, що не виплата аліментів була викликана тимчасовою проблемою з працевлаштуванням. У даний період часу заборгованості по аліментам не має. Він працевлаштований і в майбутньому проблем з своєчасною виплатою аліментів не матиме, у скоєному розкаюється та вину визнає повністю. Крім того просить звернути увагу на те, що не відповідає дійсності той факт, що він не реагував на попередження і виклики державного виконавця, мотивуючи це тим, що йому про це просто не було відомо.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який не згоден з апеляцією обвинуваченого, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1,який підтримав свою апеляцію, та вказав у дебатів і останнім слові,що він працював неофіційно шахтарем, і йому своєчасно не сплачували зарплатню, перевіривши матеріали справи та обсудив доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним,обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення ,ухвалене компетентнім судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення,ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин,які підтверджені доказами,дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.. 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд першої інстанції вищевказані вимоги закону виконав повністю.

В своєї апеляції обвинувачений просить переглянути судове рішення у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, посилається на те,що несплата ним аліментів була викликана тимчасовим періодом, коли у нього була проблема з роботою.

Зазначена обставина була предметом розгляду суду першої інстанції, та ії була дана належна оцінка.

Так, у вступної частині вироку вказано на те,що ОСОБА_1 не працює.

Доводи у скарзі обвинуваченого про скасування вироку не відповідають вимогам ст..409 КПК України, де вказані всі підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційний суд не має право скасувати вирок для того,щоб змінити покарання у порядку ч.1 ст.408 КПК України.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказах і є правильним и законним.

У такому разі суд першої інстанції обґрунтовано кваліфікував дії обвинуваченого за ст.164 ч.2 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), яке вчинене особою,раніше судимою за злочин, передбачений даною статтею.

Як видно з вироку, при призначені покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст..65 КК України врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину,дані про його особу,те,що він визнав свою вину, чистосердечне розкаявся , скоїв злочин невеликої тяжкості, позитивно характеризується в биту,часткове погасив заборгованість по аліментам. Також суд врахував думку потерпілої,яка просила не позбавляти обвинуваченого волі.

Також суд першої інстанції обґрунтовано призначив обвинуваченому покарання із застосуванням правил ст..71 КК України, оскільки обвинувачений скоїв новий злочин у період іспитового строку, і тому нове покарання він зобов'язаний відбувати у місцях позбавлення волі.

Дана вимога закону була знайома обвинуваченому у квітні 2012 року,коли йому було призначено покарання з застосуванням ст..ст.75,76 КК України, але він не зробив для себе необхідних висновків, і тому його доводи є необґрунтованими, і його апеляція не підлягає задоволенню.

У зв'язку з цим колегія суддів не знайшла підстав для скасування вироку суду та пом'якшення йому призначеного покарання за новому вироку.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст.405,407,419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області ,-

У Х В А Л И Л А :

Вирок Ровеньківського міського суду Луганської області від 16 березня 2013 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 - без задоволення.

С У Д Д І :

Є.В.Тополюк Б.Ф.Кошелєв І.А.Катков