ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" листопада 2009 р. м. Київ К-7678/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В.,
розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу
за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області на постанову господарського суду Чернігівської області від 30 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2008 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області про спонукання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а :
Позивач звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області про спонукання вчинити певні дії.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 30 травня 2007 року позов задоволено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2008 року апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області залишена без задоволення, а постанова господарського суду Чернігівської області від 30 травня 2007 року -без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області відмовилось прийняти до заліку для відшкодування пенсійні справи громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та включити до Акту щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання виплачену їм суму 2293,32 за січень 2006р. - лютий 2007р.
Нещасний випадок на виробництві стався під час роботи ОСОБА_7 17.08.1990р. в підрозділі К-231/2-5, Кіровська область (нині територія Російської Федерації).
Нещасний випадок на виробництві стався під час роботи ОСОБА_6 09.01.1964р. на Чисто польській автобазі №18 (Республіка Казахстан).
За період січень 2006р.-лютий 2007р. відповідач не прийняв до заліку пенсійні справи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у зв'язку з отриманням ними травм в Казахстані та Росії відповідно.
Задовольняючи позов, суд правильно прийшов до висновку, що відповідач має включити в акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суму витрат на виплату і доставку пенсій громадянам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розмірі 2293,92 грн. за січень 2006р. - лютий 2007р., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Зазначена норма стосується не лише осіб, які отримали трудове каліцтво або професійне захворювання на території УРСР за часів існування СРСР.
Згідно з ст. 27 Закону України „Про пенсійне забезпечення" громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до ст.ст. 10, 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного Фонду України, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Позивач, призначивши громадянину пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, визнав його право на отримання даного виду пенсії. Правомірність призначення пенсії не оскаржувалася та не заперечується.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. встановлено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами (ст. З Угоди).
Положення Угоди між державами-учасницями СНД про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, укладеної 09.09.1994 р., не можуть застосовуватися до спірних правовідносин сторін, оскільки не розповсюджуються на пенсійні відносини.
Згідно з ст. ст. 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок, у разі настання страхового випадку, своєчасно та обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
У відповідності з ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Тобто, при понесенні Пенсійним фондом України витрат, у зв'язку із виплатою пенсій вони підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до абз. 2. ч. 2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України віл 04.03.2003р. № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003р. за № 376/7697 було затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені застрахованим особам, у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків (п. 3).
Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, зокрема:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій (п. 4).
Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності ... та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7).
Враховуючи вище викладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів знаходить, що суд дійшов вірного висновку щодо задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1, 224, 230, 231, 254 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
У х в а л и л а :
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області відхилити.
Постанову господарського суду Чернігівської області від 30 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді М.П. Гордійчук
М.П. Гордійчук
Н.В. Васильченко
О.О. Кравченко
К.Г. Леонтович
Т.С. Розваляєва