ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2009 р. м. Київ К-23183/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леон6тович К.Г. Матолича С.В.,

розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2008 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за липень-грудень 2007 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська залишена без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року -без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 має правовий статус дитини війни, так як вона народилася у 1938 році, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка діяла на момент звернення позивача, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 року»від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст. 111 було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6- рп від 09.07.2007 року положення ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року»визнано неконституційним.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Отже, Управління повинно перерахувати підвищення до пенсії у відповідності з вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого ОСОБА_1 має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

Судді М.П. Гордійчук

М.П. Гордійчук

Н.В. Васильченко

О.О. Кравченко

Т.С. Розваляєва

К.Г. Леонтович