№2- 3058/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

          07 листопада 2008   року   Печерський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого   -          судді Кафідової О.В.,

при секретарі  -                    Нечаєвій Ю.Ю.,

 

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Києві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Страхове  товариство „Гарантія” про стягнення страхової виплати    ,

 

В С Т А Н О В И В:

 

            Позивач  звернувся до суду з позовом до відповідача та просить постановити рішення, яким стягнути з останнього страхове відшкодування в розмірі 104109 грн. 48 коп. посилаючись на те, що йому листом від 19.08.2008 року було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, у зв”язку з настанням 3 липня 2008 року страхового випадку, мотивуючи тим, що існує розбіжність між інформацією, наданою страховику, та фактами, встановленими судом, та те, що він на час написання письмової заяви не проходив медичний огляд на стан вживання алкогольних та наркотичних речовин, а пройшов його лише після написання даної заяви.

 

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

 

            В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту, однією з підстав відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність медичного освідчення водія, керуючого застрахованим ТЗ, на алкоголь та наркотики (при ДТП), що водієм не було надано, яке має бути проведено не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення, а висновки щодо огляду особи на стан сп'яніння, одержані з порушенням порядку визначеного Інструкцією є не дійсними, тобто дії страховика при відмові від виплати страхового відшкодування є цілком законними і відповідними характеру відносин в сфері страхування. Крім того, вбачаються суперечності у відомостях, наданих позивачем відповідачу, та встановленими судом фактами, а згідно Закону України “Про страхування” та Договору, подання страхувальником  свідомо неправдивих відомостей про предмет договору або факт настання випадку є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

 

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

 

Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_2. 03.07.2008 року о 00 год. 55 хв., керуючи автомобілем “Опель  Астра”, НОМЕР_1 на перехресті вул.. Милославська - вул.. Леніна в м. Києві не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, повертаючи ліворуч, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд НП перешкоду (бордюрний камінь), після чого вдарився о металевий колесовідбійник, що призвело до механічних пошкоджень автомобіля.

 

11.04.2008 року між позивачкою ОСОБА_1. та відповідачем ВАТ СТ “Гарантія” був укладений Договір добровільного страхування ТЗ “Опель Астра”, НОМЕР_1. Крім того, відповідно до зазначеного договору особою, допущеною до керування зазначеного транспортного засобу є ОСОБА_2.

 

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 04.07.2008 року  ОСОБА_2 було визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КпАП України та піддано штрафу в розмірі 17,00 гривень.

 

Внаслідок ДТП позивачу було завдано матеріальну шкоду, яка відповідно до Звіту № 402 про оцінку автомобіля “Опель Астра”, ДН НОМЕР_1 від 19.09.2008 року складає  104109,48 грн.

 

03 липня 2008 року водій ОСОБА_2. звернувся до відповідача з письмовою заявою про  настання страхового випадку.

 

19.08.2008 року  відповідач ВАТ “СК “Гарантія” листом відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи тим, що відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту, однією з підстав відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність медичного освідчення водія, керуючого застрахованим ТЗ, на алкоголь та наркотики (при ДТП), яке має бути проведено не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення, що водієм не було надано, а висновки щодо огляду особи на стан сп'яніння, одержані з порушенням порядку визначеного Інструкцією є не дійсними, тобто дії страховика при відмові від виплати страхового відшкодування є цілком законними і відповідними характеру відносин в сфері страхування. Крім того, вбачаються суперечності у відомостях, наданих водієм транспортного засобу ОСОБА_2 відповідачу, та встановленими судом фактами, а згідно Закону України “Про страхування” та Договору, подання страхувальником  свідомо неправдивих відомостей про предмет договору або факт настання випадку є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

 

Суд критично відноситься до зазначеного листа-відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки водієм ОСОБА_2 в той же день, а саме 03.07.2008 року було пройдено медичне освідчення на алкоголь та наркотики (при ДТП), та встановлено, що останній є тверезим, що підтверджується протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп”яніння від 03.07.2008 року.

 

Відповідно до Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп”яніння в заклади охорони здоров”я та проведення огляду з використанням технічних засобів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 березня 1995 року за № 55/591, направлення  на  огляд  здійснюють  працівники міліції, слідчі, прокурори, судді, а також службові  особи  підприємств, установ і організацій за місцем роботи особи, яка направляється на огляд.  Огляд  водія  (іншої особи) з використанням індикаторної

трубки  "Контроль  тверезості"  проводиться  в  присутності   двох

свідків.  При  цьому  працівник  міліції одержує згоду особи на її

огляд  на  стан  сп'яніння  з   використанням   трубки   "Контроль

тверезості" або інших технічних засобів.  У разі відсутності такої

згоди огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

    

Позивач не направлявся працівниками ДАІ в заклади охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп”яніння, відносно нього не складався адміністративний протокол за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого  ст. 130 КУпАП, що дає підстави вважати, що останній в момент ДТП знаходився у тверезому стані.

    

Крім того, як вбачається з Довідки ДАІ від 13.08.2008 року водій ОСОБА_2. в момент ДТП, а саме 03.07.2008 року був у тверезому стані, а співробітники ДАІ у зв”язку з відсутністю підозр на стан сп”яніння не направляли останнього для огляду на стан сп”яніння.

 

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов”язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов”язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. 

 

Крім того, суд критично відноситься до відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування через суперечності у відомостях, наданих водієм транспортного засобу ОСОБА_2 відповідачу, та встановленими судом фактами, оскільки факт настання страхового випадку підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та постановою суду про визнання останнього винним у ДТП та притягнення до адміністративної відповідальності, а не поясненнями водія чи страхувальника.

 

Суд вважає, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування  є формальною та юридично необґрунтованою.

 

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

 

На підставі вищевикладеного,  вирішуючи позовні вимоги позивача, суд приймає до уваги пояснення та докази, надані сторонами по справі, та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки представник відповідача не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень та не довів, що водій ОСОБА_2. в момент ДТП був в стані алкогольного сп'яніння.

 

Суд вважає, що представником позивача в судовому засіданні було надано достатньо доказів на підтвердження своїх вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди, при цьому представником відповідача в судовому засіданні не оскаржувалася сума матеріальної шкоди.

 

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що  відповідачем порушені права позивача, і суд приходить до висновку , що  позовні  вимоги  підлягають  частковому задоволенню.

 

На підставі викладеного та керуючись Законом України “Про страхування”, Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп”яніння в заклади охорони здоров”я та проведення огляду з використанням технічних засобів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 березня 1995 року за № 55/591, ст. ст. 10, 11, 60‚ 212, 213,  214, 215 ЦПК України;  ст. ст.  979-999 ЦК України суд,-

 

ВИРІШИВ:

 

Позовну  заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Страхове  товариство „Гарантія” про стягнення страхової виплати    - задовольнити .

 

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Страхове  товариство „Гарантія” на користь ОСОБА_1 несплачене страхове відшкодування- вартість відновлювального ремонту  в сумі 104 109 грн. 48  грн., сплачені при подачі позову   державне  мито в сумі 1041 грн. 09 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в сумі 30 грн. 00 коп. , всього стягнути - 105 180 грн. 57 коп.

 

            Рішення може бути оскаржено до Апеляційного  суду  м. Києва  через Печерський  районний   суд м. Києва .

 

Заяву про  апеляційне  оскарження рішення  суду   може  бути подано  протягом 10  днів  з  дня  проголошення  рішення  .

 

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження .

 

           

 

            СУДДЯ: