Справа №2а-207-1/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2007 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого Морозова М.О. при секретарі Костюк Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Приватного підприємства „Оптова торгівля", ОСОБА_1, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання установчих документів недійсними та скасування свідоцтва платника податку на додану вартість,
встановив:
ДНІ у Святошинському р-ні м. Жиєва звернулася до суду з позовом до ПП „Оптова торгівля", ОСОБА_1, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсними з 30.09.2002 p., з дати державної реєстрації: установчих документів ПП „Оптова торгівля" (статут, установчий договір) код ЄДРПОУ 32112731, свідоцтво про державну реєстрацію ПП „Оптова торгівля", свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; зобов'язання Святошинську в м. Києві державну адміністрацію внести запис до ЄДРПОУ про припинення юридичної особи; визнання юридичної особи ліквідованою з дня внесення запису до державного реєстру про її припинення. При цьому, посилається на те, що ПП „Оптова торгівля" зареєстроване Святошинською районною державною адміністрацією м. Києва 30.09.2002 р. за адресою: м. Київ, вул. Ак. Туполева, 17. До Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України підприємство внесено 7.10.2002 р., на податковий облік взято 21.10.2002 р. Засновником підприємства значиться ОСОБА_1 Під час проведення перевірки обставин реєстрації підприємства представниками ВПМ ДІЛ у Святошинському р-ні м. Києва було встановлено, що ОСОБА_1 не мав наміру займатися підприємницькою діяльністю, ніяких первинних бухгалтерських документів, договорів, актів не підписував і від імені підприємства діяла нёвстановлена особа, яка підписувала документи, здійснювала фінансово-господарську діяльність. ОСОБА_1 не є власником майна, внесеного до статутного фонду підприємства. ТОВ „Оптова торгівля" не набуло правоздатності юридичної особи, цивільних прав і обов'язків, засновники не були власниками підприємства, коштів до статутного фонду не вносили, керівництво підприємством особисто або через уповноважені органи не здійснювали, установчими реєстраційними документами та печаткою підприємства не володіли. В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги. Відповідач ОСОБА_1 позов визнав, пояснивши, що під час роботи у 2002 р. в товаристві „Градівус" йому з боку знайомого ОСОБА_2 було запропоновано відкрити підприємство на своє ім'я, на що він погодився через важкий матеріальний стан. Він поїхав разом з цим чоловіком до нотаріуса, де підписав пакет документів, потім поїхали в податкову інспекцію, де він також підписав пакет документів. Перші місяці підприємство реально працювало, в штаті, крім нього, був бухгалтер, менеджер, вони продавали рибу, отримували зарплату, він підписував договори. Через два місяця роботи зрозумів, що починається прокручування грошей і товару, тому пішов з підприємства й більше не займався діяльністю підприємства.
Відповідач Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація подала заяву про слухання справи без участі її представника, тому, суд, враховуючи думку представника позивача, відповідача ОСОБА_1, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити без його участі спір.
2
Відповідачу ПП „Оптова торгівля" належним чином судові повістки надсилались, судові повістки повертаються з позначкою поштового відділення „ такої організації немає", іншої адреси місцезнаходження відповідача у суду не має, тому суд, враховуючи думку представника позивача, відповідача ОСОБА_1, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити спір без представника відповідача.
Судом встановлено, що ПП „Оптова торгівля" було зареєстровано Святошинською районною державною адміністрацією м. Києва 30.09.2002 р. за адресою: м. Київ, вул. Ак. Туполева, 17, про що було зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №11291. До Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України підприємство внесено 7.10.2002 р., на податковий облік взято 21.10.2002 р. Засновником підприємства значиться ОСОБА_1
Згідно ст.42 Господарського кодексу України підприємство-це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку.
Згідно ст.57 Господарського кодексу України в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ст.56 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та іншого фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Відповідно до п.13 Положення „Про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 1.03.2000 р. №79, реєстрація платника податку на додану вартість здійснюється за заявою особи.
Згідно ст. 92 ЦК України юридична особа набуває своїх прав і бере на себе цивільні
обов'язки через свої органи, що діють в межах прав, наданих їм законодавством або
статутом.
Згідно ст.58 Господарського кодексу України власник (засновник) або уповноважені ним
органи несуть відповідальність за невідповідність вимогам законодавства та
недостовірність документів, що подаються для реєстрації.
Згідно ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчим актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно ст. 58 Господарського кодексу України скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або і в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущенні при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадах, встановлених законом.
3
Згідно ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. ОСОБА_1 реально приймав участь у створенні ІШ „Оптова торгівля", був зацікавлений в функціонуванні підприємства, був введений штат на підприємстві, ОСОБА_1 як директор отримував щомісячно заробітку плату по 600 грн., підприємство працювало, займаючись продажем риби. ОСОБА_1 підписував договори, угоди. Тому, твердження в позові щодо недійсності установчих документів підприємства, не можуть прийматись до уваги як належні, бо спростовуються поясненнями ОСОБА_1, даними безпосередньо в судовому засіданні. Події в діяльності підприємства „Оптова торгівля" після залишення його ОСОБА_1 можуть бути предметом дослідження в кримінальному порядку, із з'ясуванням всіх обставин, але вони по пред'явленому позову не стосуються підстав створення підприємства. Суд діє в межах наданих доказів. Суду не представлено доказів того, що ПП „Оптова торгівля" не набуло правоздатності юридичної особи, цивільних прав і обов'язків, а його установчі та реєстраційні документи відповідають вимогам закону, як це вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача ОСОБА_1
Позивач не позбавлений права перевірити в повному обсязі інформацію, надану йому ОСОБА_1, щодо підстав створення підприємства, реальної його діяльності, коли почався відступ в роботі підприємства від норм, установлених законом, якщо таке мало місце, та ситуацію зі звільненням з підприємства ОСОБА_1
По з'ясованим судом обставинам та дослідженим доказам не має переконливих та достатніх підстав для визнання7 недійсними установчих та реєстраційних документів 1111 „Оптова торгівля" та зобов'язання внести запис до ЄДРПОУ про припинення юридичної особи, з визнанням її ліквідованою з дня внесення запису до державного реєстру про її припинення.
В силу ст.94 КАС України судові витрати по справі слід віднести за рахунок Державного бюджету України, оскільки позивач по справі при подачі позову до суду по закону був звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 56-58, 238 Господарського Кодексу України, ст.ст.92, ПО, 144, 215 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 70, 71, 86, 94, 128, 158-163 КАС України, суд-
постановив:
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до приватного підприємства „Оптова торгівля", ОСОБА_1, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання установчих документів недійсними та скасування свідоцтва платника податку на додану вартість. Судові витрати по справі віднести за рахунок Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва через районний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.