Головуючий суду 1 інстанції - Посохов І.С.

Доповідач - Галан Н.М.

Справа № 1227/6065/2012

Провадження № 22ц/782/808/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Галан Н.М.

суддів: Лісіциної А.І., Назарової М.В.,

при секретарі: Сидоровій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 грудня 2012 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири

ВСТАНОВИЛА:

09.08.2012р. позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив відшкодувати йому заподіяну матеріальну і моральну шкоду в наслідок залиття належної йому квартири з вини відповідача.

Рішенням суду, яке оскаржується, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто на користь позивача з ОСОБА_2 майнову шкоду у сумі 2337грн., моральну шкоду - 1000грн., судові витрати у розмірі 300грн.18коп. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено через їх необґрунтованість.

В апеляційній скарзі апелянти просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, зменшити розмір стягненої матеріальної шкоди, мотивуючи тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вірно встановлено у судовому засіданні, позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1.

Згідно акту від 08.11.2011р. (а.с.9), квартиру позивача було залито з квартири № 18 через порив гнучкого шлангу під мийкою.

Данні факти не оспорюється сторонами, а тому не підлягають доказуванню у відповідності до ст.61 ЦПК України.

Ст.1166 ЦК України передбачено, що майнову шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкоду, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст.1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого

майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно локальної смети на ремонт АДРЕСА_2 (а.с.11 зв.ст.) від 12.07.2012р. вартість ремонтно-поновлювальних робіт квартири позивача складає 2804,40рн. З урахуванням НДС.

Однак, суд першої інстанції, стягуючи вартість ремонтно-поновлювальних робіт, не взяв до уваги вимоги ст..1192 ЦК України, стягнувши з відповідачки безпідставно вартість відновлювальних робіт.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що згідно ст..22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто реальні збитки.

До витрат, вказаних у локальній сметі, не входять витрати на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних установ, вартість матеріалів для виконання робіт, які потрібно виконати у квартирі позивача, але які не викликано залиттям.

Апелянт визнає позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 700грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судова колегія не може погодитися з апелянтом в частині доводів апеляційної скарги, що стосується стягнення моральної шкоди з наступних підстав.

Позивач є власником квартири, яка була залита з вини відповідачки ОСОБА_2, тобто належне йому майно на праві власності, було пошкоджено і він змушений вживати заходи для його відновлення.

Моральна шкода відшкодовується на підставі ст..23 ЦК України.

Але вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд першої інстанції не врахував того, що відповідачка намагалася відшкодувати заподіяну шкоду, її матеріальний стан.

Відповідно ст..88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що у відповідності до вимог ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає зміні з урахуванням встановлених обставин.

Керуючись .ст.209,. 303,304,307, 309 ЦПК України судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду. Луганської області від 25 грудня 2012 року змінити в частині стягнення суми матеріальної та моральної шкоди, зменшивши розмір матеріальної шкоди до 700грн., моральної шкоди до 300грн., а також судові витрати до25грн.05коп.. В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набуває чинності негайно, але може бути оскаржено у продовж 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді