ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"04" листопада 2008 р.                                                                            Справа  № 2/92

за позовом          Акціонер та Голова спостережної ради Закритого акціонерного товариства "Центр харчування" Оверченко Сергій Вікторович  

до відповідача  1  Закрите акціонерне товариство "Центр харчування"       

до відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне Табак"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача: Товариство з обмежено відповідальністю "Фондова компанія "Паритет"         

про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів

                                                                                                              Суддя  Савченко Г. І.

Секретар судового засідання Маслов К.Г.

Представники:

Від позивача: представник Сміховський М.М. довіреність № 169 від 26.02.2008 р.

Від відповідача №1: Ліквідатор Драгун І.І., постанова суду №9155 від 18.06.2008р.

Від відповідача №2: представник Тарновецький П.Я. дов. №42 від 10.03.2005р.

Від третьої особи: не з`явився  

Стаття 22 ГПК України роз'яснена.  

СУТЬ СПОРУ:     Позивач просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу цінних паперів № В-425/Б-251 від 24 травня 2007 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Центр харчування»в особі голови правління Бацевої М.А., яка діяла з порушенням вимог Статуту Товариства, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівне Табак», від імені якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Паритет».

Векселі емітента Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Котнар»серії АА № 0190732, серії АА № 0190731, серії АА № 0190738, серії АА № 0190739, серії АА № 0190741 та серії АА № 0190742.

Номінальна вартість простих векселів 4813245,75 грн.. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне Табак" купило векселі за 4050000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що вказані векселі було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівне Табак»на підставі акту передачі (реєстру цінних паперів) від 24 травня 2007 року.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною другою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України, якою врегульовано дієздатність юридичної особи, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Підпунктом 10.2.4. пункту 10.2 статті 10 Статуту Закритого акціонерного товариства «Центр харчування»передбачено, що до компетенції Спостережної ради Товариства відноситься попереднє погодження угод, договорів, контрактів, ціна яких перевищує 5000,00 гривень.

Посилається на те, що Спостережна рада Закритого акціонерного товариства «Центр харчування»не давала погодження на укладення головою правління Бацевою М.І. від імені Товариства Договору купівлі-продажу цінних паперів № В-425/Б-251 від 24 травня 2007 року на суму 4050000,00 грн.

Позивач вважає даний спір корпоративним.

Перший відповідач Закрите акціонерне товариство "Центр харчування" позов заперечує.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що 18 червня 2008 року Господарським судом Рівненської області була винесена постанова по справі № 9/55, відповідно до якої ЗАТ «Центр харчування»було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором ЗАТ «Центр харчування»було призначено Драгун І.І. (п.3 резолютивної частини постанови Господарського суду Рівненської області від 18.06.2008р.).

Частиною 2 статті 23 , Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Вважає, що з 18.06.2008 р. у Оверченка С.В. припинилися повноваження Голови Спостережної ради ЗАТ «Центр харчування», а тому він не є заінтересованою особою, яка може вимагати визнання недійсним оскаржуваного договору, та він не уповноважений підписувати і подавати від імені голови спостережної ради ЗАТ «Центр харчування»цей позов.

Другий відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Рівне Табак" позов заперечує. Вважає, що позивач, як акціонер то Голова Спостережної ради не обгрунтував чим спірний договір порушує його корпоративні права та інтереси.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача в судове засідання не з'явилась. В письмовому поясненні від 08.10.2008р. просить спір розглянути без її участі. Позов заперечує з тих же підстав, що і відповідач.

Давши оцінку доводам сторін, доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських  товариств,   що   пов'язані   із   створенням,  діяльністю,   управлінням  та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Позивач звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку права, як акціонер та Голова Спостережної ради ЗАТ "Центр Харчування". Суд вважає, що корпоративні права позивача не порушені.

Зміст корпоративних прав викладений в ст. 167 Господарського кодексу України.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається  у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності та участь особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Постановою господарського суду Рівненської області від 18 червня 2008 року у справі №9/55, закрите акціонерне товариство "Центр харчування" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ЗАТ "Центр харчування" призначено Драгун 1.1., яка має ліцензію, видану у встановленому законом порядку.

Частиною 2 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про господарські товариства" управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

При цьому, посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена наглядова рада товариства - голова та члени наглядової ради товариства (ч.2 ст.23 Закону).

Таким чином, з 18 червня 2006 року у Оверченка С.В. припинилися повноваження Голови спостережної ради ЗАТ "Центр харчування" і відповідно він не був уповноважений подавати позов, як Голова спостережної ради.

Щодо порушення прав Оверченка С.В., як акціонера ЗАТ "Центр харчування" в результаті укладення оспорюваного договору, то суд врахував наступне.

Чинним законодавством не передбачено право акціонера звертатись до суду за захистом прав акціонерного товариства, крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним акціонерним товариством, або якщо таке право надається йому статутом акціонерного товариства.

У Рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального Кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначено, що "акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі   третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом".

Натомість, як з'ясовано судом, Оверченко С.В., як акціонер ЗАТ "Центр харчування" не уповноважувався ЗАТ "Центр харчування" на представництво інтересів товариства в т.ч. і звернення до суду за захистом прав останнього; не надано йому таке право і Статутом акціонерного товариства, зареєстрованим розпорядженням міського голови м.Рівне 17.11.1999р.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності та у випадках, передбачених законодавчими актами України, державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.   

Керуючись ст. ст. 49, 82-84,  Господарського процесуального кодексу України, суд,-

       ВИРІШИВ:

1. в позові відмовити.

   Суддя                                                                

підписано "06" листопада 2008 р.