ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"13" листопада 2006 р. |
Справа № 12/272-3655 |
16 год. 00 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Скрипчук О.С.
при секретарі судового засідання Александрову В.В.
розглянув справу:
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -ОСОБА_1, АДРЕСА_1, Тернопільського району
до відповідача: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька,1, м.Тернопіль
про: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №НОМЕР_1.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1. -підприємець, свідоцтво №НОМЕР_2 від 24.03.1999р.
відповідача: Хома І.О. -нач. юридичного відділу, довіреність №17144/7/10-015 від 16.03.2006р.
Суть справи:
Суб'єкт підприєминцької діяльності ОСОБА_1., АДРЕСА_1, Тернопільський район, Тернопільська область, надалі позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль, надалі відповідач про скасування податкового повідомлення-рішення №НОМЕР_1
Позивач в обгрунтування своїх позовних акт перевірки №НОМЕР_3., податкові повідомлення-рішення №НОМЕР_4., №НОМЕР_5, №НОМЕР_6., первинну скаргу від 13.03.2006р., повторну скаргу від 28.04.2006р., скаргу від 23.06.2006р., рішення про результати розгляду первинної скарги №24072/7/25-011 від 21.04.2006р., рішення про результати розгляду повторної скарги №НОМЕР_18 від 22.08.2006р., рішення про результати розгляду повторної скарги №6403/6/25-007 від 15.06.2006р., договір на дольову участь у будівництві вбудованого приміщення під продовольчий магазин на 2004-2005 рік №НОМЕР_7, платіжне доручення від 07.06.2005р., від 06.05.2004р., податкову накладну №НОМЕР_8, №НОМЕР_9., №НОМЕР_10., інші матеріали.
Разом з тим, позивач подав суду заяву від 08.11.2006р., в якій уточняє позовні вимоги і просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №НОМЕР_1 в частині 12500 грн., в тому числі 8333,33 грн. основного платежу та 4166,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Суд приймає подане уточнення, оскільки подане відповідно до норм чинного законодавства, прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб не порушує.
У заперечені на позов від 11.10.2006р. №65408/7/10-015 Тернопільська ОДПІ позовні вимоги не визнає і просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення ч. 3 п. 4.7 ст. 4, п.п 7.2.1 (е) п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зменшено від'ємне значення ПДВ в сумі 8333 грн., оскільки підприємцем неправомірно віднесено до податкового кредиту з ПДВ суми сплаченого ПДВ за травень 2004 рік згідно податкової накладної №НОМЕР_10. у зв'язку з тим, що податкова накладна не відповідає вимогам Закону (відсутній опис -номенклатура товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм). Тернопільська ОДПІ вважає, що податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 прийнято правомірно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.
Працівниками Тернопільської ОДПІ з 02.02.2006р. по 15.02.2006р. проводилася перевірка діяльності позивача, за результатами якої складено Акт від 28.02.2006р. №НОМЕР_11 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_1. за період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р.», надалі Акт перевірки.
Перевіркою встановлено, що між ВАТ «Тернопільбуд»та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1.- позивач по справі, було укладено договір на дольову участь у будівництві вбудованого приміщення під продовольчий магазин від 30.04.2004р.
Згідно зазначеного договору підприємець ОСОБА_1. (довіритель) доручає, а ВАТ «Тернопільбуд»(повірений) приймає на себе функції «замовника»та «інвестора»та зобов'язується від свого імені та за рахунок «довірителя здійснити юридичні та фактичні дії, пов'язані із будівництвом вбудованого приміщення під продовольчий магазин проектною загальною площею 96 кв.м., вартість якого складає 92160 грн., в тому числі ПДВ 15360 грн. за рахунок коштів СПД - фізичної особи ОСОБА_1., які повинні бути перераховані на рахунок „Повіреного" до 10 червня 2004 року.
На підставі перерахованих позивачем, коштів на загальну суму 92160 грн. (платіжні доручення №НОМЕР_12 і № НОМЕР_13) ВАТ „Тернопільбуд" були надані податкові накладні НОМЕР_14 на суму 50000 грн. (ПДВ - 8333 грн. 33 коп.) і від НОМЕР_15 на суму 42160 грн. (ПДВ - 7026 грн. 67 коп.). При поданні податкових декларацій по податку на додану вартість за травень і червень 2004 року СПД - фізична особа ОСОБА_1. включила до складу податкового кредиту суму ПДВ - 15360 грн. (травень 2004 року - 8333 грн., червень 2004 року - 7027 грн.).
Як встановлено в результаті перевірки Акт державної комісії про прийняття в експлуатацію житлового будинку із вбудованим приміщенням під продовольчий магазин по вул. АДРЕСА_2 (м. Тернопіль), збудованого ВАТ «Тернопільбуд»затверджено рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28 грудня 2005 року №НОМЕР_17.
6 березня 2006 року № НОМЕР_16 ВАТ „Тернопільбуд" надано інформацію, що суми податкових зобов'язань по ПДВ, зазначені в податкових накладних від НОМЕР_14 і від НОМЕР_15 включені товариством до податкових зобов'язань при поданні податкових декларацій за травень і червень 2004 року та відображені у книзі обліку продажу товарів (робіт і послуг).
Так, пунктом 2 статті 12 Закону України „Про власність" визначено, що громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Статтею 15 зазначеного Закону визначено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Відповідно до пункту 1.4. статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Згідно із пунктом 4.7. статті 4 зазначеного Закону у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів; що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.
Відповідно до підпункту 7.4.1. та 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг),, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Підпунктом 4.2.3. пункту 4.2. статті 4 зазначеного Закону визначено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно із підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 вищезазначеного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження-суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків :такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно із підпунктом 5.1. пункту 5 договору НОМЕР_7 на дольову участь у будівництві вбудованого приміщення під продовольчий магазин на 2004-2005 роки по вул. АДРЕСА_2 (м.Тернопіль) СПД -фізична особа ОСОБА_1. отримує права власності на зазначене майно після повного погашення суми дольового внеску.
Так як, підприємець перерахував кошти згідно платіжних доручень №НОМЕР_12. і №НОМЕР_13., то право власності у неї виникло з 07.06.2004р.
Як підтверджується матеріалами справи, зокрема, податковою накладною від НОМЕР_14 ВАТ «Тернопільбуд»суму ПДВ 15360 грн. було враховано до податкових зобов'язань за травень та відображено у книзі обліку продажу товарів (робіт і послуг).
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позивач правомірно вніс до податкового кредиту з ПДВ суму сплаченого ПДВ за травень 2004р. згідно податкової накладної №НОМЕР_10.
Відтак позов підлягає до задоволення.
Також, слід взяти до уваги, що рішенням ДПА України від 22.08.2006р. №НОМЕР_18 «Про результати розгляду повторної скарги»було частково скасовано повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 07.03.2006р., що оскаржується позивачем, щодо віднесення до податкового кредиту з ПДВ сум згідно податкової накладної від НОМЕР_8.
Відповідно до статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України судове рішення, ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Стаття 258 КАС України передбачає, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 158, 161-163 КАС України, господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ №НОМЕР_1 в частині 12500 грн., в тому числі 8333,33 грн. основного платежу та 4166,67 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
3. Стягнути з Державного бюджету на користь приватного підприємця ОСОБА_1., м.Тернопріль, вул. АДРЕСА_3, Тернопільський район, 3,40 грн. в повернення сплаченого судового збору.
4. Виконавчий лист видати за заявою приватного підприємця ОСОБА_1.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „20” листопада 2006 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя О.С. Скрипчук