УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №274/1820/13-к Головуючий у 1-й інст. Заїка Г.М.
Категорія ст. 81 КК України Доповідач Михайловський В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2013 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді: Михайловського В.І.,
суддів: Фоміна Ю.В., Ткаченка В.Л.,
з участю прокурора: Селюченко І.І.,
засудженого: ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду від 25 квітня 2013 року,-
в с т а н о в и в:
Цією ухвалою, в порядку ст.81 КК України, відмовлено в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання, оскільки засуджений ОСОБА_1 не довів свого виправлення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову ухвалу про задоволення подання щодо його умовно-дострокового звільнення. Посилається на те, що суд першої інстанції розглянув заяву у відсутності захисника, чим порушив право ОСОБА_1 на захист, не взяв до уваги стан його здоров'я, пенсійний вік, що він не мав ніяких трудових угод з адміністрацією колонії, в силу ст. 89 раніше не судимий, та не мав порушень за час відбування покарання.
Заслухавши доповідача по справі, засудженого ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляції з наведених мотивів, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вважаючи ухвалу Бердичівського міськрайонного суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріли справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду та застосовується за умов фактичного відбуття певної частини покарання, та доведення засудженим свого виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці.
Суд першої інстанції ухвалив рішення у відповідності з вимогами ст.ст. 537,539 КПК України та ст. 81 КК України, з достатньою повнотою з'ясував чи став засуджений на шлях виправлення та чи відбув він у встановленому законом порядку необхідний строк покарання.
Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, оскільки підтверджуються відповідними матеріалами справи. Зокрема, даними про те, що 27 березня 2013 року спостережною комісією Бердичівської ВК №70 було залишено без погодження подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі ( а.с. 3).
Разом з тим, згідно характеристики ОСОБА_1, за час відбування покарання він ухилявся від праці, за що йому оголошено попередження, заохочень не має.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що станом на 25 квітня 2013 року засуджений ОСОБА_1 не довів свого виправлення та про відсутність достатніх підстав для умовно-дострокового звільнення останнього є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи засудженого про те, що суд першої інстанції не врахував його пенсійний вік, стан здоров'я, що в силу ст. 89 він раніше не судимий, та те, що заява була розглянута у відсутності захисника, чим було порушено право засудженого ОСОБА_1 на захист є необґрунтованими та безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи ( а.с. 17), Житомирський обласний центр з надання безоплатної вторинною правової допомоги повідомляє перелік осіб, яким забезпечується надання правової допомоги, згідно якого засуджений ОСОБА_1 не є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу.
А тому, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд не вбачає будь-яких підстав для скасування ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2013 року.
Керуючись ст. 405, 407 КПК України,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2013 року щодо нього - без зміни.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який утримується під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: