ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2006                                                                                   Справа № 30/80  

       Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Чус О.В., Павловського П.П.

при секретарі судового засідання       Мацекос І.М.

з участю представників сторін :

від боржника:  Приходько А.А.

від скаржника:  Мороз  Д.М

розглянувши апеляційну скаргу державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 4.10.2006р. у справі

за позовом      Акціонерного товариства закритого типу страхової компанії “Діско”,  м. Дніпропетровськ

до відповідача Приватної фірми “Сальве”, м. Дніпро петровськ

про стягнення 8686,8гр.

В С Т А Н О В И В :

    Рішенням господарського Дніпропетровської області суду від 3.04.2006р. задоволено позов акціонерного товариства закритого типу страхової компанії “Діско” : на користь позивача з приватної фірми “Сальве” (далі ПП “Сальве”) стягнуто 8686,8гр. у відшкодування шкоди та судові витрати. Після набрання рішення законної сили видано відповідний наказ (т1 а.с.67-68, 86-87), який надійшов на виконання до державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі ДВС).

    9.08.3006р. до суду надійшла скарга ПП “Сальве” на дії ДВС, в якій зазначено, що боржник несвоєчасно отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження в якому було встановлено строк для добровільного виконання наказу суду, а тому ПП “Сальве” не мало можливості добровільно виконати наказу суду. Але не зважаючи на це ДВС зобов’язало ПП “Сальве” сплатити виконавчий збір за примусове виконання наказу. Скаргу боржника на дії виконавця було залишено без задоволення постановою начальника ДВС від 3.08.2006р. На цій підставі боржник просив скасувати зазначену постанову від 3.08.2006р. та зобов’язати ДВС закінчити провадження по виконанню наказу в зв’язку з добровільним його виконанням (т.1 а.с.114-116).

    Під час розгляду скарги боржник уточнив свої вимоги та просив скасувати : постанову від 19.06.2006р. про стягнення з ПП “Сальве” виконавчого збору; постанову від 3.08.2006р. в частині визнання правомірними дій виконавця та виділенні в окреме провадження постанови від 19.06.2006р.; постанову від 14.08.2006р. про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору та зобов’язати ДВС скасувати арешт на майно боржника(т.2 а.с.39-40).

   

    Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 4.10.2006р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) скаргу задоволено в повному обсязі.

    Не погодившись з ухвалою ДВС звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило ухвалу

____________________________________________________________________________

Під час розгляду справи оголошувалась перерва з 28.11. по 5.12.2006р.

скасувати та відмовити в її задоволенні. При цьому апелянт зазначив, що судом безпідставно зроблено висновок про наявність в діях ДВС порушень чинного законодавства. Судом не враховано, що перед примусовим виконанням наказу суду державний виконавець пересвідчився в тому, що боржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження в якому ПП “Сальве” було надано строк для добровільного виконання.

    У своєму відзиві ПП “Сальве” зазначило, що ухвала суду є законною та обґрунтованою

    Стягувач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність стягувача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.

     Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та ДВС, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав :

    З матеріалів справи вбачається, що 7.06.2006р. до ДВС надійшла заява стягувача про примусове виконання наказу господарського суду від 3.04.2006р. Постановою від 12.06.2006р. було відкрите виконавче провадження про стягнення з ПП “Сальве” грошової суми на користь страхової компанії “Діско”, копію якого 13.06.2006р. було направлено в адресу боржника. Зазначеною постановою боржнику було надано строк до 19.06.2006р. для добровільного виконання наказу суду (т1 а.с.3,10-11). Вказані дії було вчинено державним виконавцем у повній відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, статтею 24 якого передбачено, що в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається боржнику.

    Відповідно до поштового повідомлення отриманого ДВС, копію постанови про відкриття виконавчого провадження було вручено поштовим відділенням вповноваженому представнику боржника 17.06.2006р. (а.с.12). Оскільки у встановлений строк боржник добровільно не виконав наказ та не звернувся до ДВС із якимись заявами, 19.09.2006р. державний виконавець здійснив передбачені законом дії для забезпечення примусового виконання наказу суду та прийняв постанову про стягнення з ПП “Сальве” виконавчого збору у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню (т.2 а.с.36). Вказані дії державним виконавцем також здійснено у повній відповідності до приписів ст.30 Закону України “Про виконавче провадження”, тому що на цей час виконавець мав поштове повідомлення про отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, а сам боржник не звернувся до ДВС із заявою про неможливість добровільного виконання наказу суду та не надав органу виконання доказів, що підтверджують факт несвоєчасного одержання вказаної постанови.

    Посилання боржника про те, що постанову про відкриття виконавчого провадження ним було отримано 20.06.2006р. та про те, що постанову було направлено в адресу, за якою ПП “Сальве” не знаходиться,  нічим не підтверджується крім голослівних тверджень самого боржника. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи фактичною адресою боржника було зазначено : м. Дніпропетровськ, вул. Шмідта,18. і за цією адресою ПП “Сальве” отримувало судові документи (т.1 а.с.2,49,56,69,96,113). Цю ж адресу було вказано у наказі господарського суду (т.2 а.с.89), який надійшов на виконання до ДВС. Враховуючи наведене та з огляду на те, що у поштовому повідомленні зазначено про вручення копії постанови боржнику 17.06.2006р., у державного виконавця не було ніяких підстав вважати що боржник несвоєчасно отримав згадану ухвалу. Таким чином і постанова про стягнення з боржника виконавчого збору є такою, що прийнята у відповідності до приписів ст.46 Закону України “Про виконавче провадження”. Водночас, боржником не надано суду жодного доказу того, що постанову про відкриття провадження ним було одержано дійсно 20.06.2006р. та того, що поштове повідомлення про вручення цієї постанови 17.06.2006р. сфальсифіковано поштовим відділенням.

    Оскільки всі дії державного виконавця по примусовому виконанню наказу господарського суду було здійснено в межах його компетенції та з додержанням вимог закону, начальником ДВС обґрунтовано прийнято постанову від 2.08.2006р. (т.1 а.с.32).

    Таким чином, висновки суду щодо наявності в діях державного виконавця та ДВС порушень чинного законодавства не відповідає обставинам справи, в зв’язку з чим, згідно з п.3 ч1 ст.104 ГПК України, ухвала суду підлягає скасуванню, а в задоволенні скарги боржника повинно бути відмовлено.     

    Керуючись ст. 101, 103 –106 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська задовольнити.

    Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 4.10.2006р. скасувати.

    Відмовити в задоволенні скарги приватної фірми “Сальве” на дії державної виконавчої служби у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

 

     Головуючий                                                                                                  А.О. Логвиненко

     Суддя                                                                                                           О.В. Чус

Суддя                                                                                                           П.П. Павловський