№ справи:2/121/266/13 Головуючий суду першої інстанції:Кайро І.А.
№ провадження:22-ц/190/4299/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Синельщікова О. В.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Синельщікової О.В.
суддів:Курської А.Г., Чистякової Т.І.
при секретарі:Щегловій Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, Державної житлово-експлуатаційної організації «Кореїз», третя особа - Кореїзька селищна рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_10 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 травня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
Оскаржуваним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 травня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, Державної житлово-експлуатаційної організації «Кореїз», третя особа - Кореїзька селищна рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та представник позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_10 ставлять питання про скасування рішення суду та просять ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважають, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, висновок суду про те, що спірна земельна ділянка позивачам у власність не передавалась та на теперішній час знаходиться у власності територіальної громади смт. Кореїз, отже наявність огорожі та споруд на прибудинковій території не порушує їх прав, безпідставний, оскільки протиправні дії відповідачки позбавляють їх права на належне утримання багатоквартирного будинку, в якому знаходяться належні їм на праві власності квартири. Також, посилаються на те, що поза увагою суду залишилася та обставина, що рішенням виконавчого комітету Кореїзької селищної ради № 187 від 24 жовтня 2012 року позивачам надано дозвіл на облаштування підпірної стіни з південної сторони житлового
будинку АДРЕСА_2, проте у зв'язку з тим, що відповідачка створила їм перешкоди, вони позбавлені можливості виконати зазначене рішення, що може призвести до обвалу будинку. Крім того, зазначають, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тій обставині, що спірна земельна ділянка є прибудинковою територією, і відповідачка ніколи не мала права користування цією земельною ділянкою.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки, відповідачку, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що права позивачів як землекористувачів приєднаної до їх житлового будинку частини прибудинкової території не підлягають судовому захисту, тому що ця земля є комунальною власністю Кореїзької селищної ради і у встановленому порядку у власність об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку або кожного з позивачів не передавалась. Що стосується захисту прав позивачів як співвласників житлового будинку, то суд виходив з того, що вимоги про необхідність доступу до їх підпірної стіни для її ремонту залишилися недоведеними.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що судом першої інстанції обставини справи встановлені повно і правильно, суд дійшов висновків, які відповідають обставинам справи, яку вирішив відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права.
При розгляді справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_6 є власницею 2/3 часток квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 грудня 2009 року (а.с.12,13), ОСОБА_7 є власницею квартири АДРЕСА_2 м. Ялта на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23 лютого 2010 року (а.с.14,15), ОСОБА_8 є власницею 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 1665 від 29 квітня 1996 року (а.с.16).
Рішенням Кореїзької селищної ради № 23 від 31 серпня 2012 року приєднано земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_4, площею 0,0305 га до прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 (п.1 рішення); доручено ДЖЕО «Кореїз» виконати роботи по облаштуванню дитячої площадки з південної сторони прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 (п.2 рішення) (а.с.17).
Відповідно до вказаного рішення Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» були внесені зміни до технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_1, відповідно до яких до прибудинкової території з південної сторони була додана додаткова земельна ділянка неправильної форми площею 305 кв.м. з позначкою фруктовий сад (а.с.32-44).
Рішенням Кореїзької селищної ради № 187 від 24 жовтня 2012 року дозволено влаштування підпірної стіни з південної сторони житлового будинку АДРЕСА_2 (а.с.19).
Відповідно до плану земельної ділянки, яка була приєднана до прибудинкової території домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.43, 44, 69), на ділянці є вбиральня літера А, таким чином, правильним є висновок суду, що на момент передачі земельної ділянки до прибудинкової території позивачів вбиральня на ній вже знаходилась.
Також, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_9 є співвласницею житлового будинку АДРЕСА_5, їй належить 1/5 частка (а.с.75, 70).
Спірна земельна ділянка площею 305 кв.м. нею огороджена, вона користується вбиральнею літера «А», що там знаходиться, та водопровідним краном з лічильником (а.с.69).
Відповідачка ОСОБА_9 посилалася на ті обставини, що їх сім'я користується туалетом з 1958 року, що ця спірна земельна ділянка перебувала в їхньому користуванні, за що вони сплачували податок на землю, і готувалася до передачі до їх будинку АДРЕСА_5 (а.с.67-69, 72-74, 116-121).
При розгляді справи суд першої інстанції дійшов висновку, що земельна ділянка площею 0,0305 га, яка була приєднана до прибудинкової території житлового будинку позивачів, не передавалась у їх власність, або інших власників квартир будинку АДРЕСА_1, тобто по теперішній час знаходиться у власності територіальної громади смт. Кореїз.
При цьому власники квартир будинку АДРЕСА_1 об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не створювали, і спірна земельна ділянка у власність такому об'єднанню не передавалась.
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення селищної ради про приєднання частини прибудинкової території одного багатоквартирного житлового будинку до іншого, а саме, від № 15а по вул. Курортній до АДРЕСА_2 не створює для співвласників житлового будинку прав землекористування, тому що такий перехід прав не завершений за процедурою, що передбачена статтями 42, 118, 124-126 Земельного кодексу України, тобто за земельним законодавством, що діє на час вилучення землі і надання у користування іншим особам.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивачам у справі не належить право вимоги щодо звільнення відповідачкою самовільно зайнятої земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, відповідно до пункту «б» частини 3 статті 152, частини 1 статті 212 Земельного кодексу України.
Висновок суду про недоведеність вимог про порушення прав позивачів як співвласників житлового будинку і необхідність термінового ремонту підпірної стіни, чому перешкоджає відповідачка, які заявлені за підстав статті 391 Цивільного кодексу України, також є відповідним обставинам справи, тому що достатніх доказів на підтвердження зазначених обставин, як це вимагають положення статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, позивачами не надано.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не мають правового значення для вирішення спору, а тому не приймаються до уваги апеляційного суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення не має.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7, ОСОБА_8 та представника ОСОБА_6 - ОСОБА_10 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Синельщікова О.В. Курська А.Г. Чистякова Т.І.