КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.11.2008 № 05-5-31/9906
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Оніщук В.Г. - дов. від 23.04.2008р.;
від відповідача - не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.09.2008
у справі № 05-5-31/9906
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до ЗАТ "Виробничо-маркетингова фірма "Укрпромсервіс"
про розірвання договору підряду, стягнення 32472,72 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про розірвання договору підряду №1 від 21.09.2006р., укладеного між сторонами, стягнення з відповідача на користь позивача суму безпідставно сплаченого авансового платежу у розмірі 31 608,84 грн. та вартості витрат за проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз будівельно-технічних досліджень у розмірі 863,88 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2008р. №05-5-31/9906 позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було повернуто без розгляду на підставі п.4, п.10 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною Ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2008р. №05-5-31/9906 скасувати.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме ст. 63 Господарськогопроцесуального кодексу України, а також не надано належної оцінки положенням Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2008р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2008р.
Представник позивача у судовому засіданні 05.11.2008р. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд скаргу задовольнити, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2008р. №05-5-31/9906 скасувати і направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
Представники відповідача у судове засідання 05.11.2008р. не з'явились, про причини нез'явлення суд не повідомили, відзиву на апеляційну скаргу не надали та своєї позиції відносно обставин, викладених в апеляційній скарзі, не визначили.
Оскільки явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників відповідача про місце, дату та час судового засідання, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників відповідача за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2008р. №05-5-31/9906 позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було повернуто без розгляду, оскільки до позовної заяви не додано доказів на підтвердження сплати державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.
Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в ст. ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
В оскаржуваній Ухвалі суд першої інстанції зазначив, що позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку, оскільки в доданих до позовної заяви квитанціях №111 від 17.09.2008р. та №112 від 17.09.2008р. про сплату державного мита відсутня відмітка про зарахування коштів в доход бюджету та не повно вказано призначення платежу, що не відповідає вимогам п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита.
В квитанції №110 від 17.09.2008р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не повно вказано призначення платежу, не зазначені сторони по справі та не вказано найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою.
В п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита передбачено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Твердження суду першої інстанції про невідповідність квитанції про сплату позивачем державного мита вимогам п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита є безпідставним, оскільки, як зазначалось вище, напис (помітка) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)", скріплений першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання проставляється лише на платіжних дорученнях, які оформлюються установою банку при безготівковому обігу коштів, тобто, коли кошти перераховуються з рахунку платника на інший рахунок, тоді як матеріалами справи підтверджено, що позивач за подання позовної заяви сплатив суму державного мита готівкою, про що кредитною установою було видано (оформлено) квитанцію про сплату, яку позивач і додав до позову. При цьому в графі „Призначенні платежу” позивач вказав: „за подання позову ФОП ОСОБА_1 до ЗАТ Виробничо-маркетингова фірма „Укрпромсервіс”.
В аналогічному порядку позивачем було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Апеляційний суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у разі виникнення сумнівів відносно надходження і зарахування державного мита або оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до державного бюджету, суд вправі витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу державного казначейства, якому державне мито (оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі. Аналогічна позиція викладена в Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу IV господарського процесуального кодексу України” №02-5/78 від 04.03.1998р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями).
Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що Ухвала Господарського суду міста Києва від 19.09.2008р. №05-5-31/9906 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права та має бути скасована.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана Ухвала - скасуванню з направленням справи №05-5-31/9906 на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Окрім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що при поданні апеляційної скарги на Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2008р. №05-5-31/9906 позивачем було сплачено державне мито у розмірі 205,00 грн., що підтверджується квитанція №112925 від 02.10.2008р.
Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” не передбачено справляння державного мита за подання апеляційної скарги на ухвали суду.
Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Пунтом 1 частини 1 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України “Про державне мито” передбачено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Таким чином, державне мито, сплачене позивачем при поданні апеляційної скарги, має бути повернуто з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 38, 47, 63, 75, 86, 99, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.09.2008р. №05-5-31/9906 скасувати.
3. Справу №05-5-31/9906 направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.
4. Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р/р №26006280116121 в КРФ ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 300830, ідентифікаційний код 2473214233) з Державного бюджету України (р/р №31110095700011, отримувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк отримувача: ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968) державне мито у розмірі 205,00 грн. (двісті п'ять гривень 00 коп.), сплачене згідно квитанції №112925 від 02.10.2008р. Оригінал квитанції №112925 від 02.10.2008р. знаходиться в матеріалах справи №05-5-31/9906.
5. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді
10.11.08 (відправлено)