ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
04.12.2006 року Справа НОМЕР_26/315н-ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Перлова Д.Ю.
суддів Бородіної Л.І.
Журавльової Л.І.
при секретарі Мартинцевій Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача -не прибув;
від 1-го відповідача -Хіцинський Д.В., дов. № 3/1-5 від 04.01.2006, провідний
фахівець юридичного бюро;
від 2-го відповідача -Троцюк С.В., дов. б/н від 20.02.2006, головний
спеціаліст юридичного відділу
Розглянув
апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1,
м. Дніпропетровськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 04.08.2006
у справі НОМЕР_26/315н-ад (суддя Шеліхіна Р.М.)
за позовом Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1,
м. Дніпропетровськ
до 1-го відповідача УМВС України в Луганській області, м. Луганськ
до 2-го відповідача Луганської обласної державної адміністрації,
м. Луганськ
про визнання незаконним рішення та дій посадових осіб та стягнення 114394 грн. 50 коп.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Луганської області від 04.08.2006 у задоволенні позовних вимог приватного підприємця ОСОБА_1 до 1 -го
суддя -доповідач
Д.Ю. Перлов
відповідача УМВС України в Луганській області, 2 -го відповідача Луганської обласної державної адміністрації про визнання незаконними дій посадових осіб УБОЗ УМВС України в Луганській області про вилучення 12.01.2005 належного позивачу майна на суму 114394,50 грн.; визнання незаконним рішення Надзвичайної Державної протиепізоотичної комісії при Луганській обласній державній адміністрації від 31.05.2005 про визнання вилученої у позивача рибної продукції небезпечною для епізоотичного благополуччя області та України, здоров'я людей, вилучення її з обігу та реалізації, направлення її на утилізацію або знищення; про стягнення з УМВС України в Луганській області і другого відповідача майнової шкоди у сумі 114394,50 грн. відмовлено.
Постанова суду мотивована наступним.
У позові до першого відповідача відмовлено, оскільки УМВС України в Луганській області є неналежним відповідачем у справі і вимоги до нього заявлені безпідставно. Відповідно до правил ст.52 КАС України замінити відповідача можна тільки за згодою позивача, а позивач не заявив про заміну неналежного відповідача і копії позовної заяви до Управління по боротьбі з організованою злочинністю управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, дії посадових осіб якого просить визнати незаконними позивач -не надіслав.
У позові до другого відповідача відмовлено, оскільки другим відповідачем в порядку ст.72 КАС України надані належні докази щодо правомірності свого рішення у відповідності до правил ст.ст.1,22,36,42,54 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”.
Судом першої інстанції досліджено, що належний сертифікат якості на продукти харчування у позивача був відсутній, експлуатаційного дозволу на товар харчування у позивача не було. Згідно з правилами ст.36 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів” обіг харчових продуктів на потужностях (об'єктах), що не відповідають вимогам санітарних заходів забороняється.
Суб”єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 не погодившись з прийнятою постановою, звернулась до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, розглянути справу по суті, винести постанову, якою стягнути з відповідачів збитки в сумі 114 394 грн. 50 коп., посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своєї скарги заявник посилається на те, що позивач не був повідомлений належним чином про вилучення належної йому продукції. Державною епізоотичною комісією при Луганській обласній державній адміністрації та працівниками УБОЗ УМВС України в Луганській області незаконно вилучена та проведена утилізація майна.
В судове засідання ні першої ні апеляційної інстанцій ні позивач ні його представник не прибули жодного разу, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1).
До матеріалів справи позивач надав копію посвідчення НОМЕР_1, яке посвідчує, що ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи (а.с.24).
УМВС України в Луганській області -1-й відповідач у справі вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, просить постанову господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Луганська обласна державна адміністрація - 2-й відповідач у справі також вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, просить постанову господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.10.2006 виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги головуючого суддю Лазненко Л.Л. та введено до складу колегії суддів головуючого суддю Перлова Д.Ю.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
05.01.2005 було укладено договір купівлі - продажу НОМЕР_2 між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2, згідно якого останній продає ОСОБА_1 рибу свіжоморожену: путаса у кількості 21 021 кг вартістю 4 грн. 50 коп. за 1 кг. на суму 94 594 грн. 50 коп., лемонема у кількості 2 200 кг. вартістю 9 грн. за 1 кг. на суму 19 800 грн., усього на суму 114 934 грн. 50 коп.
Згідно підпункту 1.2 пункту 1 зазначеного договору право власності на рибу виникає у покупця з моменту 100% оплати.
Згідно підпункту 5.1 пункту 5 цього договору порядок розрахунку -100% предоплата готівкою (а.с.13).
Вказана продукція транспортувалась з території Луганської області до м. Дніпропетровськ автомашиною КРАЗ державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3
12.01.2005 вказаний транспортний засіб з товаром було затримано у м. Луганську працівниками УБОЗ УМВС України, після чого автомашина у супроводі працівника міліції була відправлена до м. Краснодон, де рибна продукція була розвантажена.
За цим фактом було складено акт вилучення від 12.01.2005 (а.с.14).
Сертифікат якості, який було видано на рибу, виготовлену у липні 2004 року підприємством “ЗАТ “Мурманський траловий флот”, м. Мурманськ, вул. Шмідта,43, Росія, між тим, як позивач транспортував, виготовлену 15 грудня 2004року підприємством “Роскомрыболовство, “ЗАО “Карат-1”, м. Мурманськ, вул. Воровського, 23 (на рибу путассу). На рибу лемонема, яку також транспортував позивач сертифіката якості не було. У позивача також були відсутні ветеринарне свідоцтво, дозвіл державного департаменту ветеринарної медицини на ввіз риби з Росії та інші документи, які б посвідчували якість та безпечність продуктів харчування.
20.01.2005 було складено акт обстеження вилученої риби, яким також підтверджується факт відсутності необхідних документів щодо безпечності та якості зазначеної рибопродукції (а.с.15-16).
31.01.2005 надзвичайною протиепізоотичною комісією при Луганській обласній державній адміністрації було прийнято рішення № 2 „Про вилучення з обігу та утилізацію небезпечної харчової продукції” (а.с.17).
30.05.2005 було складено акт про утилізацію неякісної сировини (а.с.122).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.07.2006 позивач зобов”язувався надати докази права вимоги до 1-го відповідача, але позивач не надав заяву про заміну неналежного першого відповідача і не пояснив -дії якої особи слід визнати незаконними і з кого ж слід стягувати шкоду.
Акт вилучення риби складено робітником Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області підполковником міліції Авсиєвичем М.Л.
Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, дії посадових осіб якого просить визнати незаконними позивач, є самостійною юридичною особою і зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи і довідкою з головного управління статистики у Луганській області. Самостійна юридична особа -це суб'єкт господарських правовідносин або суб'єкт владних повноважень, яка має свої права та обов'язки і відповідає по своїм зобов'язанням і вчиненим діям. Таким чином, позов заявлено до однієї особи, а позовні вимоги -до іншої.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду про те, що у позові до 1-го відповідача відмовлено, оскільки УМВС України в Луганській області є неналежним відповідачем у справі і вимоги до нього заявлені безпідставно. Відповідно до правил ст.52 КАС України замінити відповідача можна тільки за згодою позивача, а позивач не заявив про заміну неналежного відповідача і копії позовної заяви до Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, дії посадових осіб якого просить визнати незаконними позивач не надіслав.
Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції, що 2-й відповідач діяв відповідно до вимог норм Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”.
Згідно ст. 1 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів” відповідності до вказаних норм права безпечність харчового продукту - стан харчового продукту, що є результатом діяльності з виробництва та обігу, яка здійснюється з дотриманням вимог, встановлених санітарними заходами та/або технічними регламентами, та забезпечує впевненість у тому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров'ю людини (споживача), якщо він спожитий за призначенням.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем транспортувались безпечні продукти харчування, що позивач мав дозвіл відповідного головного державного санітарного лікаря або міжнародний ветеринарний (санітарний) сертифікат на вантаж. Відповідно до правил ст.54 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів” вантажі з харчовими продуктами, які експортуються та повинні супроводжуватися оригіналами міжнародних ветеринарних (санітарних) сертифікатів, що засвідчують придатність харчового продукту до споживання людиною та його відповідність вимогам безпечності країни імпортера, повинні сертифікуватися безпосередньо перед експортуванням. Міжнародний сертифікат, зазначений у цій статті, повинен бути надрукованим, мати серійний номер та відповідати зразку сертифіката відповідних міжнародних організацій або вимогам країни імпортера щодо його форми та змісту.
Згідно з правилами ст.36 вказаного Закону обіг харчових продуктів на потужностях (об'єктах), що не відповідають вимогам санітарних заходів забороняється.
Дії 2-го відповідача відповідають вимогам ст.22 цього Закону.
Рішення № 2 від 31.01.2005 надзвичайної протиепізоотичної комісії при Луганській обласній державній адміністрації постановлене правомірно.
Риба зберігалася з січня по травень 2005 року, з дня вилучення до дня утилізації і позивач не вчинив дій по посвідченню якості товару.
У матеріалах справи нема доказів, що позивач витребував утилізовану рибну продукціїю.
Надзвичайна протиепізоотична комісія при Луганській обласній державній адміністрації не залучила до участі в утилізації рибної продукції позивача, т.я. власник продукції не був встановлений.
Згідно ст.334 Цивільного Кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. А згідно підпункту 1.2 пункту 1 зазначеного договору право власності на рибу виникає у покупця з моменту 100% оплати. Згідно підпункту 5.1 пункту 5 цього договору порядок розрахунку -100% предоплата готівкою. Позивач не надав ніяких доказів оплати товара -риби; сертифікатів гідності; доказів того, що вилучена риба належить йому; що йому заподіяна шкода; що позивач витребував утилізовану рибну продукціїю. Позивач також не надав ніяких пояснень, чому зазначена риба знаходиться на прикордонній території Луганської області.
Згідно ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
За таких обставин, господарський суд Луганської області правильно у задоволенні позовних вимог відмовив.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, постанова суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198 п.1 ч. 1, 200, п. 1 ст. 205, 206, 254, пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову господарського суду Луганської області від 04.08.2006 у справі №16/315н-ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області 04.08.2006 у справі №16/315н-ад залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Ухвалу апеляційної інстанції може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили у касаційному порядку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції виготовлена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Головуючий суддя Д.Ю. Перлов
Судді Л.І. Бородіна
Л.І. Журавльова