Судове рішення #31359606

№ справи:2/121/106/13 Головуючий суду першої інстанції:Веденмеєр М.В.

№ провадження:22-ц/190/4331/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Синельщікова О. В.

________________________________________________________________________________



УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



"05" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Синельщікової О.В.

суддів:Курської А.Г., Чистякової Т.І.

при секретарі:Щегловій Н.Г.



розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 травня 2013 року,

в с т а н о в и л а :


Оскаржуваним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 травня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) матеріальну шкоду в розмірі 3414 грн.

Стягнено з ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) моральну шкоду в розмірі 500 грн.

Стягнено з ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати по справі: по оплаті судового збору в розмірі 321,90 грн. та за проведення судової експертизи у розмірі 4045,80 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення суду та просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що позивач, в порушення вимог частини 2 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, не подавши відповідну письмову позовну заяву, оформлену згідно з вимогами статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, змінив підстави позову, отже суд, розглянувши справу з урахуванням акту від 15 листопада 2012 року, в порушення вимог статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, вийшов за межі позовних вимог. Посилається на те, що на вирішення експертизи були поставлені питання про причини затоплення та вартості відновлюваного ремонту квартири позивача без уточнення окремої дати залиття експертизи, що призвело до некоректних висновків експертизи, які не повинні прийматися до уваги. Зазначає, що судом безпідставно було відмовлено у задоволенні її клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-експлуатаційна організація № 3», на балансі якого перебуває будинок, де в квартирі сталося залиття, і яке відповідає за належний стан комунікацій у цьому будинку. Також, посилається на те, що позивачем не надано суду доказів, що саме з її вини йому заподіяна моральна шкода, в чому вона полягає, та чим обґрунтовується її розмір. Крім того, вважає, що суд, в порушення вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір», стягнув з неї суму судового збору більше ніж належить.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить її відхилити як безпідставну.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_7 як власниця квартири, що розташована поверхом вище, повинна відповідати за матеріальну і моральну шкоду, завдану позивачу залиттям його квартири, внаслідок чого пошкоджене майно потребує ремонту, вартість якого встановлена за висновком судової будівельно-технічної експертизи.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини, що мають значення для справи, дійшов висновків, які відповідають обставинам справи, яку вирішив відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166, частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 22, частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

При розгляді справи судом встановлено, що затоплення квартири позивача мало місце двічі - 20 вересня 2012 року і вже під час провадження у справі у суді першої інстанції - 15 листопада 2012 року. Факт затоплення підтверджений актами, складеними комісіями КП РЕО № 3 від 01 жовтня, 04 жовтня та від 15 листопада 2012 року, згідно яких у квартирі АДРЕСА_1 яка належить позивачу ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 01 березня 2002 року (а.с.6-7), встановлені наслідки від залиття холодною водою приміщення кухні НОМЕР_4-7, площею 8,7 кв.м. на стелі і підлозі (а.с.9, 45, 47).

Згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи № 296-11/12 від 24 квітня 2013 року причиною затоплення квартири АДРЕСА_1, являється попадання води з квартири НОМЕР_3 через стик плит перекриття у місці проходу стояка водонапірних і каналізаційних труб, внаслідок утечи води на з'єднаннях водомірного вузла у кв. НОМЕР_3



Вартість відновлюваного ремонту зазначеної квартири складає 3.414 грн. за умови проведення робіт підрядним способом.

При цьому експертом встановлено і зазначено у висновку, що на підставі натурного обстеження, виявлено, що сліди залиття у квартирі НОМЕР_4 розташовані у місцях проходу водонапірних і каналізаційних труб з кв. НОМЕР_3 (стояки водонапірних і каналізаційних труб, вентканал, стик плит перекриття) і установки санітарного прибору (унітазу), а також експертом в результаті проведеного огляду квартири НОМЕР_4, вивчення матеріалів цивільної справи, встановлені сліди залиття у приміщенні кухні ¹ 2-7:

- на стелі кухні видно відставання шпаклювального шару;

- у куті на шпалерах стіні видні чорні сліди цвілі;

- на стелі на стику плит перекриття спостерігається тріщина у шпаклювальному шарі;

- у кухні повело лінолеум (а.с.76-94).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив вину ОСОБА_7 у завданні шкоди майну позивача неналежним утриманням внутрішньоквартирних мереж холодного водопостачання, які є власністю відповідачки.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального закону, колегія суддів не приймає до уваги у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини 2 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Із матеріалів справи вбачається, що факт нового залиття квартири позивача стався під час провадження у цивільній справі, мав наслідком пошкодження майна у тому самому місці у приміщенні кухні і був врахований при проведенні судової експертизи, яка встановила як причини залиття, так і суму завданої шкоди.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що з'ясування судом першої інстанції вартості ремонту у зв'язку з двома залиттями, про які було заявлено у суді при розгляді справи шляхом усної заяви у судовому засіданні про збільшення розміру позовних вимог, норм процесуального закону не порушує.

Крім того, колегія суддів вважає, що ідентичність обставин завдання шкоди двічі за недоведеності заперечень відповідачки про інші можливі причини затоплення за вини обслуговуючої організації, дозволила суду першої інстанції зробити правильний висновок про покладення цивільної відповідальності саме на ОСОБА_7

Що стосується стягнення моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що розмір відшкодування встановлений судом з урахуванням всіх обставин, характеру порушення, є достатнім і справедливим.

Що стосується доводів апеляційної скарги про неправильний розподіл судових витрат у вигляді відшкодування сплаченого позивачем судового збору, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено за розгляд у суді першої інстанції двох його вимог майнового і немайнового характеру 214,60 грн. (а.с.2) і 107,30 грн. (а.с.19), оскаржуваним рішенням суду позивачу компенсовано відповідно до вимог частини 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України суму судового збору, розмір якого відповідає підпункту 2 пункту 1 частини 1 статті 4 і мінімальному розміру, встановленому підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», що діяв на час оплати.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не мають правового значення для вирішення спору, а тому не приймаються до уваги апеляційного суду.



За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення не має.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

у х в а л и л а :


Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:


Синельщікова О.В. Курська А.Г. Чистякова Т.І.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація