№ справа:122/9859/12Головуючий суду першої інстанції:Благодатна Олена Юріївна
№ провадження:11/190/851/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Опанасюк О. Д.
_________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Язєва С.О.,
Суддів -Опанасюка О.Д., Куртлушаєва І.Д.,
за участю прокурора - Аметової Д.С.,
засуджених - захисника засудженого - представника потерпілого -ОСОБА_6, ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_9, ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі Апеляційного суду Автономної Республіки Крим кримінальну справу за апеляційними скаргами захисника засудженого ОСОБА_7- адвоката ОСОБА_9, захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 травня 2013 року, яким
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, вищої освіти, раніше не судимого, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1,
засуджено за ч.1 ст.368-2 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, що має вищу освіту, раніше не судимого, не одруженого, працюючого директором ТОВ «Строймонтаж», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2,
засуджено за ч.5 ст.27, ч.1 ст.368-2 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Вирішено питання відносно речових доказів та судових витрат.
ВСТАНОВИЛА:
Вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 засуджені за скоєння наступних злочинів.
Так ОСОБА_6 будучи службовою особою, перебуваючи на посаді начальника управління Укртрансінспекція в АР Крим і будучи членом Республіканського конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на автобусних маршрутах АР Крим, бажаючи незаконно збагатитися, діючи спільно за попередньою змовою з директором ТОВ «Строймонтаж» ОСОБА_7, отримав від директора ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» ОСОБА_11 неправомірну вигоду у значному розмірі за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 у зв'язку з займаною посадою стало відомо про те, що директором ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» ОСОБА_11 в Республіканський конкурсний комітет подана заявка на участь його підприємства у конкурсі з перевезення пасажирів по маршрутах № 14 сполученням «Сімферополь-Джанкой» і № 15 сполученням «Сімферополь-Джанкой».
При цьому ОСОБА_6 достовірно знав, що керівником ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» , основним видом діяльності якого є здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами, є ОСОБА_11, якому відомо, що контроль за діяльністю його підприємства здійснюється управлінням Укртрансінспекція в АР Крим.
Далі, ОСОБА_6 08.10.2012 року перебуваючи в будівлі управління Укртрансінспекція в АР Крим, розташованому за адресою: м. Сімферополь, вул. Надинського, 15, при особистій зустрічі з ОСОБА_11, вказуючи на можливості свого службового становища і членство в Республіканському конкурсному комітеті по визначенню автомобільного перевізника на автобусних маршрутах АР Крим, повідомив останньому про те, що їм вжито заходів до прийняття конкурсною комісією позитивного рішення на користь ТОВ «СТК» про передачу даному підприємству маршрутів № 14 та № 15. При цьому Ісаєв IX створив у ОСОБА_11 переконання особистого зобов'язання за надану їм допомогу, та запропонував ОСОБА_11 передати йому в якості винагороди за надану допомогу грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, на що ОСОБА_11 дав свою згоду.
Далі, ОСОБА_6, розуміючи, що він є службовою особою і отримання грошових коштів в якості подяки від ОСОБА_11 є незаконним, бажаючи приховати свою злочинну діяльність, вступив у злочинну змову з ОСОБА_7, якого посвятив у свої злочинні плани і запропонував вчинити дії, пов'язані з одержанням з ОСОБА_11 грошових коштів в сумі 10 000 доларів США.
ОСОБА_7, будучи посвяченим у злочинні наміри ОСОБА_6, дав свою згоду на отримання від ОСОБА_11 грошових коштів в сумі 10 000 доларів США.
Присвятивши ОСОБА_7 в свої злочинні наміри, ОСОБА_6 доручив йому самостійно організувати зустріч з ОСОБА_12 і отримати від останнього грошові кошти в сумі 10 000 доларів США.
15 жовтня 2012 року приблизно о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_7, сприяючи ОСОБА_6 в отриманні грошових коштів в якості неправомірної вигоди і приховування даного факту, перебуваючи в салоні автомобіля «Міtsubishi L200», що належить ОСОБА_11 знаходячись за адресою: м. Сімферополь, пров. Будівельників, 1-а, отримав від ОСОБА_11 для подальшої передачі ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ відповідає 79 930 гривням.
В апеляційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 просить скасувати вирок та закрити кримінальну справу у порядку ст. 376 КПК України (у редакції 1960 року) та ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції допустив суттєві порушення кримінально-процесуального закону, оскільки суд неправомірно відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження по справі. Апелянт вказує, що ОСОБА_7 скоїв злочин невеликої тяжкості, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину на досудовому слідстві, та солідарно з ОСОБА_6 відшкодували суму моральної шкоди завданої ОСОБА_11
В апеляційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_6- адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вирок та закрити кримінальну справу у порядку ст. 376 КПК України (у редакції 1960 року) та ст. 45 КК України, посилаючись на доводи аналогічних за змістом апеляційних вимог адвоката ОСОБА_9
Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, заслухавши прокурора, представника потерпілого - ОСОБА_10, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 та захисника засудженого ОСОБА_7- адвоката ОСОБА_9, які підтримали свої апеляційні вимоги та просили закрити кримінальну справу відносно засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтримали апеляційні скарги своїх захисників та просили закрити кримінальну справу за ст. 376 КПК України, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників засуджених - адвоката ОСОБА_9 та захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 задоволенню, а вирок суду зміні не підлягають з наступних підстав.
Вина засуджених у вчиненні злочину при зазначених в мотивувальній частині вироку обставинах повністю підтверджується сукупністю доказів, яким суд у вироку дав належну оцінку, що не оспорюється захисниками при апеляційному оскарженні вироку.
Дії засуджених ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 368-2 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за відсутності ознак хабарництва (незаконне збагачення), дії ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368-2 КК України, як пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за відсутності ознак хабарництва (незаконне збагачення), кваліфіковані вірно.
Відповідно до ст. 7-2 КПК України за наявності підстав, зазначених у статті 45 Кримінального кодексу України, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
Згідно ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У відповідності до ст. 376 КПК України (у редакції 1960 року) Апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені статтями 6, 7, 7-1, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.
Але колегія суддів не убачає підстав для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Так згідно матеріалів справи ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на досудовому слідстві свою вину визнавали, але відмовлялись від дачі свідчень (т.3 а.с. 141-142, т.3 а.с. 154-155). Таким чином посилання захисників на те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 сприяли розкриттю злочину не може бути прийнято до уваги, оскільки в діях обох обвинувачених відсутня така обов'язкова ознака - як наявність активних дій по сприянню слідству в розкритті злочину.
Колегія суддів також враховує і особливості диспозиції ст. 368-2 ч.1 КК України, а саме те, що слідством інкриміновано як ОСОБА_6 так і ОСОБА_7 спричинення порушення прав і інтересів не тільки потерпілому ОСОБА_11, але і інтересам держави у сфері правовідносин, зв'язаної зі службовою діяльністю.
Таким чином покарання засудженому ОСОБА_6 призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням громадську небезпеку скоєного, обставини скоєння злочин, даних про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується посередньо ( т. 3 а.с. 85), раніше не судимий, є інвалідом другої групи. Обставин,які пом'якшують покарання суд правильно врахував визнання вини та відшкодування шкоди, у тому числі на які є посилання в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_8 Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6, судом першої інстанції не встановлено
Покарання засудженому ОСОБА_7 призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням громадську небезпеку скоєного, обставини скоєння злочин, даних про особу засудженого, який позитивно характеризується за місцем проживання та роботи (т.З а.с. 73-74). Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_7, суд правильно врахував визнання вини та відшкодування шкоди, у тому числі на які є посилання в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_9 Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 судом першої інстанції не встановлено.
Таким чином, на думку колегії суддів, судом першої інстанції правильно призначено мінімальне покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_6, яке є необхідним і достатнім для обмеження прав та свобод засуджених та їх виправлення, а також буде дієвим засобом для попередження скоєння ОСОБА_15 та ОСОБА_16 нових злочинів, у зв'язку з чим вирок суду зміні не підлягає.
Законних підстав для задоволення апеляційних скарг захисників засуджених по справі не має.
Керуючись ст.ст.365-366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги захисника засудженого ОСОБА_7- адвоката ОСОБА_9 та захисника засудженого ОСОБА_6- адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 20 травня 2013 року, стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - залишити без змін.
Судді
Язєв С.О. Опанасюк О.Д. Куртлушаєв І.Д.