Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого:Романець Л.А.,
суддів:Солодкова А.А., Сахна Р.І., Шилової Т.С., Леона О.І.,
розглянула в судовому засіданні 01 серпня 2013 року в м. Києві заяву засудженого ОСОБА_6 про допуск до провадження Верховним Судом України кримінальної справи щодо ОСОБА_6 та перегляд судових рішень в порядку, передбаченому статтями 400-11-400-18 КПК України 1960 року.
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 12 вересня 2011 року
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
визнано винним та засуджено за ч.2 ст.156 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права займатись педагогічною діяльністю на строк 3 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 в доход Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві 16 267 грн 65 к. у рахунок відшкодування судових витрат на проведення комп'ютерно-технічних та мистецтвознавчої експертиз.
Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності із ст. 81 КПК України 1960 року.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 квітня 2012 року, вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 12 вересня 2011 року щодо ОСОБА_6, залишено без зміни.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2012 року, вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 12 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 квітня 2012 року щодо ОСОБА_6, залишено без зміни.
З матеріалів, долучених до заяви засудженого ОСОБА_6 та копії ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2012 року щодо ОСОБА_6 вбачається, що його визнано винним та засуджено за те, що він обіймаючи посаду вчителя інформатики середньої загальноосвітньої школи № 186 м. Києва, у період з 2004 року по 26 лютого 2010 року вчиняв розпусні дії по відношенню до малолітніх учениць вказаної школи ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за встановлених та викладених у вироку обставин.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, засуджений ОСОБА_6, подав заяву в якій просить допустити до провадження в порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2012 року. Просить ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2012 року скасувати та постановити нове рішення.
Заявник вважає, що судом касаційної інстанції по-різному застосовано одні і ті ж норми кримінального закону щодо подібних суспільно-небезпечних діянь, що потягло прийняття різних за змістом рішень, зокрема, ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5-3902км12 від 16 жовтня 2012 року, № 5-1786км11від 26 липня 2011 року та ухвал Верховного Суду України № 5-2178км08 від 03 липня 2008 року, № 5-2952км07 від 13 вересня 2007 року, № 5-3881 км 10 від 16 грудня 2010 року.
У зв'язку із чим заявник просить поновити йому строк на перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2012 року щодо нього, посилаючись на те що, відбуваючи покарання в Київському слідчому ізоляторі він мав обмежений (у просторі та часі) доступ до публічної та юридичної інформації, тому не встиг, у встановлений касаційним судом термін, виконати усіх вимог Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2013 року.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, викладені у заяві, дослідивши надані копії судових рішень, колегія суддів вважає, що заява засудженого ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 400-14 КПК України 1960 року у разі пропущення строку, встановленого частинами першою - третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк.
Як вбачається із заяви засудженого ОСОБА_6 та доданих до неї матеріалів, останній пропустив строк на подачу заяви про перегляд судового рішення визначений в ч.1 ст. 400-14 КПК України 1960 року у зв'язку із обмеженим доступом до публічної та юридичної інформації. Вказані причини пропуску строку на подачу заяви про перегляд судового рішення визначений в п. 1 ст. 400-14 КПК України 1960 року, колегія суддів вважає поважними та вважає за необхідне його поновити.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 400-12 КПК України 1960 року підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України, що набрали законної сили, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.
Згідно з ч.3 п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику застосування статей 400-11 - 400-18 КПК України 1960 року» № 15 від 23 грудня 2011 року неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України згідно з п.1 ч.1 ст. 400-12 КПК України 1960 року.
В поданій заяві засуджений ОСОБА_6 оскаржує невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та посилається на неоднакове застосування норм кримінально-процесуального права, що не є підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України.
Заявник вважає, що судом касаційної інстанції по-різному застосовано одні і ті ж норми кримінального закону щодо подібних суспільно-небезпечних діянь, що потягло прийняття різних за змістом рішень, зокрема, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2012 року щодо нього і ухвал колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України № 5-2178км08 від 03 липня 2008 року, № 5-2952км07 від 13 вересня 2007 року, № 5-3881 км 10 від 16 грудня 2010 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5-3902км12 від 16 жовтня 2012 року, № 5-1786км11від 26 липня 2011 року.
З долучених до заяви копій судових рішень не вбачається жодного подібного випадку неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону, що прямо суперечить вимогам статей 400-15 - 400-16 КПК України 1960 року.
За таких обставин, зазначені суспільно небезпечні діяння не є подібними і відносно них застосовані різні норми кримінального закону.
Крім того, долучені до заяви копії судових рішень по справах не є остаточними та за своїм змістом свідчать про застосування норм процесуального права, тому посилання на них є неможливим.
Керуючись статтями 400-12, 400-18 КПК України 1960 року та пунктами 11,15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Строк для подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2012 року за заявою ОСОБА_6 поновити.
Відмовити засудженому ОСОБА_6 у допуску до провадження Верховним Судом України кримінальної справи щодо ОСОБА_6 та перегляду ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2012 року щодо нього в порядку, передбаченому Главою 32-1 КПК України 1960 року.
Судді:
(підпис) (підпис) (підпис)
_________________ ________________ ________________
Л. А. Романець А. А. Солодков Р. І. Сахно
(підпис) (підпис)
______________ _______________
Т. С. Шилова О.І. Леон
З оригіналом згідно: Романець Л.А.