№ справа:104/16/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Чубабрія Вахтанг Автанділович

№ провадження:11-кп/190/379/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Опанасюк О. Д.

_________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Язєва С.О.,

Суддів -Опанасюка О.Д., Дорошенко Т.І.,

при секретарі -Оруджові Ф.А.о.,

за участю прокурора - Глухоєдова В.М..,

обвинувачених - захисників обвинувачених - потерпілого -ОСОБА_7, ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_9, адвоката ОСОБА_10, адвоката ОСОБА_11, ОСОБА_12

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_11, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 на вирок Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіров Кіровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого майстром Ленінського РЕУ у КП «Ленводоканал», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

засуджено ч.3 ст.368 КК України та призначено йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у органах прокуратури строком на три роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням строком на три роки.

В силу ст.76 КК України, зобов'язано ОСОБА_7 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, а також періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця смт. Нижньогірський Нижньогірського району АР Крим, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого оперуповноваженим СДСБЕЗ Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

засуджено ст.27, ч.3 ст.368 КК України та призначено йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на три роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_13 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням строком на три роки.

В силу ст.76 КК України, зобов'язано ОСОБА_13 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, а також періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця с. Волуйське, Станично-Луганського району Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого першим заступником начальника відділу - начальником кримінальної міліції Армянського міського відділу, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

засуджено за ч.1 ст.367 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.

Вирішено питання відносно речових доказів та судових витрат.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_7, наказом прокурора АР Крим №1380 від 97.11.2003 року був прийнятий на роботу в органи прокуратури АР Крим, наказом виконуючого обов'язки прокурора АР Крим №1289-к від 06.07.2011 року його було призначено на посаду заступника прокурора Нижньогірського району АР Крим з 11.07.2011 року, наказом Генерального прокурора України №2010к від 24.11.2011 року присвоєно класний чин - молодший радник юстиції.

ОСОБА_13, наказом ГУ МВС України в АР Крим №212 від 30.07.2008 року призначено на посаду оперуповноваженого сектору Державної служби боротьби з економічною злочинністю Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим з 30 липня 2008 року.

ОСОБА_8, наказом ГУ МВС України в АР Крим №174 від 07.06.2012 року тимчасово призначений на посаду начальника Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим з 08.06.2012 року, у подальшому на підставі наказів ГУ МВС України в АР Крим №191 о/с від 29.06.2012 року, №204 о/с від 16.07.2012 року, №228 о/с від 16.08.2012 року, №247 о/с від 15.09.2012 року виконував обов'язки начальника Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим.

Нехтуючи вимогами Конституції і законів України, Присягою працівника прокуратури, ОСОБА_7, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, діяльність якого направлена на всемірне утвердження верховенству закону, зміцнення правопорядку, запобігання і протидію корупції, захист прав і свобод громадян, усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, та притягнення до відповідальності осіб, які їх допустили, достовірно знаючи про заборону використання влади та своїх службових повноважень і пов'язаних з цим можливостей з метою отримання неправомірної вигоди - хабара у вигляді грошових коштів, діючи умисно, використав надану йому владу та службове становище всупереч інтересів служби, в особистих, корисливих інтересах з метою незаконного збагачення шляхом одержання хабара при наступних обставинах.

ОСОБА_13, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, співробітником правоохоронного органу, на якого ч.1 ст.3, ч.1 ст.5 Закону України «Про міліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №2460-ІУ, покладено обов'язки неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ, захищати та охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права і свободи громадян, інтересів суспільства і держави, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють, достовірно знаючи про заборону використання влади і своїх службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою отримання неправомірної вигоди - грошових коштів, діючи умисно, використовуючи з корисливою метою надану їм владу і службове становище всупереч інтересам служби, грубо порушуючи вимоги Конституції і законів України, актів Президента України, Присяги працівника органів внутрішніх справ, на початку вересня 2012 року, перебуваючи у с. Нижньогірський, вступив у злочинну змову з заступником прокурора Нижньогірського району ОСОБА_7 на отримання хабара від слідчого СВ Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_12 у сумі 7000 доларів США при наступних обставинах.

Упродовж з лютого по вересень 2011 року у провадженні слідчого СВ Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_12 перебувала кримінальна справа №12011033050048, яку ним порушено 04.02.2011 року за ч.3 ст.185 КК України за матеріалами дослідчої перевірки Нижньогірського РВ за фактом крадіжки майна (дизпалива, гербіцидів, запчастин) КФГ «Надія» у с. Лужки Нижньогірського району АР Крим.

На підставі зібраних доказів у справі, ОСОБА_12 04.04.2012 року винесено постанову про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 за ч.3 ст.185 КК України. 05.04.2011 року вказаним слідчим на підставі п.2 ч.1 ст.106 КПК України (в редакції 1960 року) ОСОБА_14 затримано як підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та поміщено в ІТТ Нижньогірського РВ, а іншим особам обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд. 06.04.2011 року слідчим проведені відтворення обставин і події злочину за участю ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 07.04.2012 року цим же слідчим винесено постанову про притягнення ОСОБА_14 як обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України та пред'явлено обвинувачення у його вчиненні. У цей же день, у зв'язку із непогодженням прокурором Нижньогірського району подання слідчого до Нижньогірського районного суду АР Крим про обрання ОСОБА_14 запобіжного заходу - взяття під варту, ОСОБА_12 винесено постанову про звільнення цього обвинуваченого із ІТТ Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим та обрання йому запобіжного заходу - підписки про невиїзд.

У подальшому, при невстановлених слідством обставинах, із кримінальної справи №12011033050048 стосовно ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, невстановленою особою незаконно вилучено процесуальні документи, а саме: постанова про порушення цієї кримінальної справи та прийняття її до свого провадження слідчим СВ Нижньогірського РВ ОСОБА_12 від 04.04.2011 року, постанова про прийняття відмови підозрюваного ОСОБА_14 від захисника від 05.04.2011 року, постанова про прийняття відмови підозрюваного ОСОБА_15 від захисника від 94.04.2011 року, постанова про прийняття відмови підозрюваного ОСОБА_16 від захисника від 04.04.2011 року, постанова про прийняття відмови підозрюваного ОСОБА_17 від захисника від 04.04.2011 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_15 від 04.04.2011 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_16 від 04.04.2011 року, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_14 від 05.04.2011 року, протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 05.04.2011 року, протокол затримання підозрюваного ОСОБА_14 в порядку ст.115 КПК України від 05.04.2011 року, протоколи відтворення обставин і події злочину з підозрюваними ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 від 05.04.2011 року, постанова про притягнення ОСОБА_14 в якості обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України від 07.04.2011 року, протокол роз'яснення обвинуваченому ОСОБА_14 прав на досудовому слідстві від 07.04.2011 року, протокол відмови обвинуваченого ОСОБА_14 від захисника від 07.04.2011 року, протокол пред'явлення обвинувачення і роз'яснення його по суті від 07.04.2011 року, протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_14 від 07.04.2011 року, подання про обрання ОСОБА_14 запобіжного заходу - взяття під варту від 07.04.2011 року та обрання йому запобіжного заходу - підписка про невиїзд.

Слідчим СВ Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_51 досудове слідство у кримінальній справі №12011033050048 27.09.2011 року зупинено на підставі п.3 ст.206 КПК України (в ред. 1960 року), у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин.

На початку вересня 2012 року ОСОБА_7, під час здійснення нагляду за додержанням законів слідчими Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим, вивчивши матеріали кримінальної справи №12011033050048 і наглядове провадження прокуратури Нижньогірського району у цій кримінальній справі, встановив, що у матеріалах вказаної справи невстановленими особами вилучені вищезгадані процесуальні документи стосовно обвинуваченого ОСОБА_14 і підозрюваних ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

ОСОБА_7, грубо порушуючи вказані вимоги ст.ст. 4, 25 КПК України (у ред. 1960 року), ч.2 ст.20, ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру», отримавши від слідчого СВ Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_12 і ОСОБА_20 усні пояснення про те, що невстановленими особами дійсно вчинений злочин - вилучені процесуальні документи із кримінальної справи №12011033050048, усвідомлюючи, що згідно із ч.1 ст.94, ч.1 ст.98 КПК України (в ред. 1960 року) про обов'язкове занесення до протоколу усних заяв ОСОБА_12 та ОСОБА_20 про вчинення злочину, без будь-якого оформлення зазначених усних заяв, будучи наділеним владою і повноваженнями порушити кримінальну справу за фактом викрадення особливо важливих документів, вирішив незаконно збагатитися шляхом отримання хабара від слідчого ОСОБА_12

Діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_7 на початку вересня 2012 року, перебуваючи в прокуратурі Нижньогірського району, за адресою: АР Крим, смт. Нижньогірський, вул. Шкільна, 8, вступив у попередню змову з піднаглядним йому працівником міліції, а саме оперуповноваженим Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13 на отримання хабара в сумі 7000 доларів США від слідчого СВ Нижньогірського РВ ОСОБА_12 за не порушення стосовно нього кримінальної справи за фактом викрадення процесуальних документів із кримінальної справи №12011033050048.

Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_7 відвів ОСОБА_13 роль по примушуванню ОСОБА_12 до дачі хабара та створення таких умов, які б переконали ОСОБА_12 в тому, що є реальна загроза порушення стосовно нього кримінальної справи, яка буде реалізована ОСОБА_7 з використанням своєї влади та службового становища у випадку не виконання його вимог, і примусять його передати грошові кошти у виді хабара.

ОСОБА_13, знаходячись на території Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим 12.09.2012 року, виконуючи вказівку ОСОБА_7, висунув ОСОБА_12 пропозицію про передачу хабара в сумі 7000 доларів США для ОСОБА_7 за не порушення стосовно нього кримінальної справи за фактом викрадення процесуальних документів із кримінальної справи № 12011033050048.

В подальшому, у період з 12 по 22 вересня 2012 року ОСОБА_13, перебуваючи на території Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим за адресою: АР Крим, смт. Нижньогірський, вул. 50 років Жовтня, 55, діючи умисно, сприяючи ОСОБА_7 в одержанні хабара, неодноразово, систематично при зустрічах, а також під час телефонних розмов з ОСОБА_12, переконував його передати грошові кошти для заступника прокурора Нижньогірського району ОСОБА_7 в якості хабара 7000 доларів США, погрожуючи у випадку невиконання їх вимог настанням негативних наслідків у виді порушення кримінальної справи, тим самим полегшуючи досягнення ОСОБА_7 злочинного умислу.

Слідчий ОСОБА_12, не бажаючи бути притягнутим до кримінальної відповідальності за злочин, який він не скоював, вимушений був погодитися з вимогами ОСОБА_13 передати ОСОБА_7 хабара, однак повідомив ОСОБА_13, що сума 7000 доларів США є для нього занадто великою і у нього не має можливості її зібрати. ОСОБА_13, узгодивши у ОСОБА_7 зниження суми хабара з 7000 доларів США до 5000 доларів США, повідомив про це ОСОБА_12

На вимогу ОСОБА_7, ОСОБА_12 повинен був передати йому хабара в сумі 5000 доларів США через ОСОБА_13, проте з незалежних від ОСОБА_7 і ОСОБА_13 обставин, останній у призначений час виїхав із службових питань в м. Сімферополь.

Згідно із домовленістю між ОСОБА_7 і ОСОБА_13, 22 вересня 2012 року після 10-45 години, ОСОБА_12 прибув до прокуратури Нижньогірського району АР Крим, де зустрівши в.о. начальника Нижньогірського РВ ГУ МВС в АР Крим ОСОБА_8 та підтвердивши йому про наявність при собі хабара, відправився до ОСОБА_7, який на підставі наказу виконуючого обов'язків прокурора АР Крим від 29.08.2012 року №2160-к перебував у відпустці з 10.09.2012 року по 09.10.2012 року, але мав реальну можливість через працівників прокуратури Нижньогірського району порушити кримінальну справу стосовно ОСОБА_12 або відмовити в цьому. Під час розмови з ОСОБА_7 у приміщенні прокуратури, останній завірив ОСОБА_12, що незважаючи на наявність копій викрадених процесуальних документів із кримінальної справи №12011033050048 у наглядовому провадженні прокуратури Нижньогірського району у цій справі, негативних наслідків для цього слідчого не буде, після чого за вказівкою ОСОБА_7, ОСОБА_12 сів у салон автомобіля «Фольксваген-Пасат», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, розташований у дворі будинку АДРЕСА_6, в якому об 11-04 годині передав ОСОБА_7 раніше оговорений хабар в сумі 5000 доларів США, що за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України станом на 22.09.2012 року склало 39965 гривень, за не порушення стосовно нього кримінальної справи.

ОСОБА_8, достовірно знаючи, що заступником прокурора Нижньогірського району ОСОБА_7 виявлено факт вилучення із кримінальної справи №12011033050048 процесуальних документів, а також що згідно із ч.1 ст.94, ч.1 ст.98 КПК України (в ред. 1960 року) заява або повідомлення службових осіб, представників влади, а також безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину є приводом до порушення кримінальної справи, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 наділений владою і повноваженнями порушити кримінальну справу за фактом викрадення особливо важливих документів, діючи недбало, не виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, а саме не повідомив вищестояще керівництво та спеціально уповноважений суб'єкт протидії корупції про те, що оперуповноважений СДСБЕЗ Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_13 вступив у злочинну змову із заступником прокурора Нижньогірського району ОСОБА_7 на отримання хабара від слідчого СВ Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_12 в сумі 7000 доларів США за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

В результаті службової недбалості ОСОБА_8, що виразилося у невжитті у межах своїх повноважень, заходів щодо припинення протиправних дій ОСОБА_13 та ОСОБА_7, останній 22.09.2012 року отримав хабар від ОСОБА_12 у сумі 5000 доларів США.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просив змінити вирок в частині кваліфікації кримінального правопорушення, скоєного за ст. 368 ч.3 на ст. 369-2 ч.2 КК України, а також просив закрити кримінальне провадження, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки. Мотивує свої вимоги тим, що доказів які б підтверджували його винність за ст. 368 ч.3 КК України відсутні, а наявність у його діях складу злочину за ст. 369-2 ч.2 КК України. Апелянт зауважує, що вину за ст. 369-2 ч.2 КК України він визнає та щиросердне розкаюється у вчиненому, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітнього сина.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_11 просить змінити вирок: виключити із обвинувачення стосовно ОСОБА_7 епізод про не складення протоколів по усним заявам ОСОБА_21, ОСОБА_22, оскільки цей факт не знайшов свого підтвердження у ході судового розгляду справи, а також просив перекваліфікувати дії ОСОБА_7 зі ст. 368 ч.3 КК України на ст. 369-2 ч.2 КК України, та пом'якшити призначене покарання. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_23 не повинен був та не міг складати протокол перед відходом у відпустку з 10.09.2012 року по 09.10.2012 року за усними заявами ОСОБА_21 та ОСОБА_22 про крадіжку документів із кримінальної справи, так як таких заяв йому не робили, про що підтвердили вказані свідки у судовому засіданні. Крім того апелянт зауважує, що по даному факту порушення, ОСОБА_7 було повідомлено прокурору району ОСОБА_24 та передані документи для належної перевірки та прийняття рішення. Таким чином, у зв'язку з наведеним захисник вважає, що у діях ОСОБА_25 відсутній склад злочину, передбачений ст. 368 КК України, оскільки він знаходився у щорічній відпустці та ніяких документів підписувати не міг. Крім того апелянт вважає, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків викладених у вироку фактичним обставинам справ, оскільки умислу у ОСОБА_7 на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_22 не підтверджено. Апелянт зауважує, що з урахуванням обставин справи та особи винного, тяжкості скоєного злочину( ст.369-2 ч.2 КК України) можливо прийняти рішення про пом'якшення призначеного покарання ОСОБА_7

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження № 42012130000000005 за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення та у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 367 КК України; визнати арешт - тримання під вартою з 22.09.2012 по 08.01.2013 незаконним. Апелянт також просить визнати зміну обвинувачення з ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 367 КК України незаконною, грубо порушуючи ч. 2 ст. 31 КК України. Обвинувачений також просить визнати тимчасове обмеження громадянських прав ОСОБА_8, а саме взяття на контроль номеру його мобільного телефону незаконним. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду; висновки суду, викладених у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження; крім того суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 вказує, що на протязі незаконного перебування під вартою, а саме 3,5 місяці з ним не проводились слідчі дії, а 17.01.2013року наголосив, що ОСОБА_8 ні з ким в злочинну змову не вступав - ні з ОСОБА_13 ні з ОСОБА_7, з метою отримання останнім хабара в сумі 7 000 у.о. від слідчого ОСОБА_44, тим більше не примушував робити це свого підлеглого. Крім того апелянт зазначає, що всі допитані співробітники райвідділу підтвердили той факт, що обвинувачений не робив таємниці щодо ситуації по ОСОБА_22 та на оперативних нарадах означав свою позицію у цій справі, а також підтвердили, що ОСОБА_8 було ініційовано заслуховування кримінальної справи за фактом крадіжки, фігурантами в якій також проходили ОСОБА_14 і ОСОБА_16. Апелянт посилається на те, що заступник начальника з кадрового забезпечення Нижньогірського РВ в АР Крим ОСОБА_26, як на досудовому слідстві, так і будучі під присягою в залі суду підтвердив, що в його присутності, ОСОБА_12 у кабінеті ОСОБА_8 признався, що за випуск з ізолятора тимчасового тримання Ніжньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_14 він отримав від заступника начальника Нижньогірського РВ ОСОБА_27 незаконну грошову винагороду. Цей же факт (отримання їм від ОСОБА_27 грошей) ОСОБА_12 казав і ОСОБА_13 при особистих розмовах. Факт незаконного випуску ОСОБА_14 з ІТТ ОСОБА_12 визнав Білогірський районний суд в АРК у своєму вироку. Апелянт вказує, що на протязі досудового і судового слідства свідок ОСОБА_27 давав завідомо неправдиві свідчення стосовно ОСОБА_8, а також свідчення ОСОБА_12 всі відрізняються одне від одного, а в більшості є суперечливими. Апелянт зауважує, що в жодних показаннях сторін процесу, окрім ОСОБА_12, в жодних матеріалах ОТЗ не йдеться про обізнаність щодо факту передачі грошових коштів ОСОБА_12 ОСОБА_7 та не було відомо ні коли, ні де, ні скільки, ні як домовились ОСОБА_12 з ОСОБА_7 про передачу грошових коштів, більш того ОСОБА_8 навіть не знав за що буде передаватись сума. Апелянт вказує, що стороною обвинувачення не пред'явлено жодного документу підтверджуючого легітимність проведення оперативно-технічних заходів, а згідно відповіді Апеляційного суду АРК було вказано, що Апеляційний суд АР Крим виніс постанови на проведення оперативно-технічних заходів, які тимчасово обмежують права і свободи вказаних осіб (ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_8), більш детальної інформації надати не може у зв'язку із знищенням матеріалів, згідно листа ГУСБУ в АР Крим, але вказані факти свідчать не тільки про грубі порушення Конституції України, норм кримінально-процесуального закону при проведенні ОТЗ, але і про намагання співробітників ГУ СБУ в АР Крим укрити факт незаконного проведення відносно ОСОБА_8 ОТЗ та умикнути за це законом встановленої відповідальності. У зв'язку з тим, що ОСОБА_8 обвинувачений у злочину передбаченому ч.1 ст.367 КК України, обмеження його прав при проведенні оперативно-технічних заходів апелянт вважає незаконним, а докази отримані в ході їх проведення недопустимими. Апелянт звертає увагу суду, що він знаходився під вартою з 22.09.2012 по 08.01.2013 року, але санкція ч. 1 ст. 367 КК України, не передбачає позбавлення волі, таким чином його незаконно позбавлено свободи, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Обвинувачений ОСОБА_8 в апеляційній скарзі вказує, що в його діях відсутні жодні ознаки злочину, передбачених як при попередньому обвинуваченню, а саме ч.5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України так і незаконно зміненим - ч. 1 ст. 367 КК України, оскільки ні в обвинувальному акті, ні в вироку Білогірського суду не вказано якої самої шкоди і кому завдав ОСОБА_8

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження № 42012130000000005 за відсутністю у діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення та у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 367 КК України. Свої вимоги мотивує, тим що судове рішення прийнято не на підставі об'єктивно встановлених обставин, так як ці обставини не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; судове рішення не є мотивованим, оскільки в ньому наведені не належні і недостатні мотиви і підстави його прийняття; сторона захисту вважає, що суд порушив ст. 94 КПК України, оцінив докази однобічно та неповно, помилково оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, які такими не є; суд також помилково врахував, що сукупність зібраних доказів, з точки зору їх взаємозв'язку, достатні для прийняття відповідного судового рішення. Апелянт вказує, що стороною обвинувачення в один і той же період часу вказувала обставини, які суперечать один одному та виключають один одного, при цьому порушила ст. 91 КПК України, тобто не встановила конкретні обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Крім того апелянт зауважує, що ОСОБА_8 чітко знав, що у вказаний період часу ОСОБА_7 з 10.09.2012р. по 09.10.2012 р. знаходиться в черговій відпустці, про що він був «повідомлений як самим ОСОБА_7, так і прокурором Нижньогірського району - ОСОБА_45, тому ОСОБА_7 був позбавлений влади і повноважень для порушення будь-якої кримінальної справи, як щодо ОСОБА_28 по посадовим злочинам, так і за фактом викрадення особливо важливих документів, а так само виконувати свої службові обов'язки, тому твердження про те, що ОСОБА_8 було відомо про попередню змову між ОСОБА_7 і ОСОБА_13 на отримання хабара від ОСОБА_28 є не доведеним, а є лише припущенням суду. Захисник вказує, що у вироку суду не звернуто увагу на те, що при кваліфікації дій ОСОБА_8 судом взагалі не зазначена обов'язкова ознака кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, тобто заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, та судом не встановлено шкідливих наслідків від діянь ОСОБА_8, у зв'язку з чим в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст. 367 КК України. Захисник в апеляційній скарзі зазначає, що обвинувачений ОСОБА_8 з 22.09.2012р. до 08.01.2013р. тобто до зміни зазначеного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді застави в суді, незаконно утримувався під вартою, оскільки санкція ч. 1 ст. 367 КК України, не передбачає позбавлення волі, тим самим незаконно позбавлено свободи, що також являється істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Апелянт мотивує і тим, що суд у вироку послався щодо показань ОСОБА_27 слід ставитися критично, оскільки вони не співпадають з показаннями даними ним на досудовому слідстві, протилежні показаннями свідків ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_29 та потерпілого ОСОБА_22 Окрім того на думку апелянта покази ОСОБА_12 та ОСОБА_27 стосовно ОСОБА_8 не підтверджуються показаннями допитаних свідків, обвинувачених ОСОБА_7 і ОСОБА_13, висновками проведених експертиз, протоколами оперативно-розшукових заходів, відео та аудіо записами та іншими матеріалами кримінального провадження, дослідженими в суді. Апелянт вказує, що ОСОБА_8 не радив і не вказував ОСОБА_28 про необхідність передачі грошей ОСОБА_7, не називав період часу, до 19.09.2012р. (розшифровка розмов це не підтверджує). При цьому телефон ОСОБА_7 прослуховувався згідно протоколу № К/1/02028 05.06.2012р. з 5 (п'яти) розмов легалізовано всього дві. Захисник зауважує, що судом помилково, суб'єктивно зроблений висновок про те, що між учасниками здійснювалися зашифровані розмови, однак на думку захисту це тільки припущення, об'єктивно цей факт не підтверджений. При цьому немає законних підстав віднесення зазначених розмов до попередньої змови і вимоги передачі хабара ОСОБА_12

Вирок, відносно обвинуваченого ОСОБА_13, не оскаржувався.

Заслухавши доповідача, провівши судові дебати, вислухавши прокурора, потерпілого ОСОБА_12, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг обвинувачених та їх захисників, заслухавши обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_11, які підтримали свої апеляційні скарги та просили перекваліфікувати дії ОСОБА_7 на ст. 369-2 ч.2 КК України, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9, які просили скасувати вирок у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_11, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 задоволенню не підлягають, а вирок суду зміні за наступних підстав.

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_13 вину визнали частково, а обвинувачений ОСОБА_8 свою вину не визнав, але їх вина підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, зібраних у встановленому законом порядку, дослідженим в судовому засіданні та яким суд дав належну оцінку.

Однак, вина обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13 у скоєні інкримінованих ними злочинів підтверджується дослідженні у судовому засіданні доказами.

Так потерпілий ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що на посаді слідчого СВ Нижньогірського РВ працює з серпня 2010 р. У лютому 2011 р. було передано матеріал дослідчої перевірки за фактом крадіжки на території фермерського господарства, розташованого в с. Лужки. 04.02.2011 року їм було прийнято рішення про порушення кримінальної справи. У квітні 2011 р. з'явилася інформація про те, що до скоєння злочину причетні ОСОБА_14, брати ОСОБА_46 і ОСОБА_17. Були проведені обшуки і з даними особами проводилися слідчі дії. Вони зізналися у скоєнні крадіжок, в т.ч. з території господарства "Надія". Було порушено кримінальну справу, вони були допитані в якості підозрюваних, проте, ОСОБА_14 був раніше двічі судимий, у зв'язку з чим було прийнято рішення, погоджене з начальником СВ і заступником прокурора питання про арешт ОСОБА_14. Був складений протокол за ст. 115 і ОСОБА_14 знаходився в ІТТ. 05.04.2012 року було проведено відтворення, де підозрювані показали обставини крадіжки і було прийнято рішення і притягнення ОСОБА_14 в якості обвинуваченого. Було пред'явлено обвинувачення ОСОБА_14 і складене подання про обрання запобіжного заходу. 07.04.2012 року попрямував з матеріалами до прокуратури, де йому було відмовлено в погодженні даного подання. Потім заступник прокурора по телефону повідомив, що прокурор не санкціонував подання, ОСОБА_12 підготував постанову про звільнення ОСОБА_14 з ІТТ. Коли повернулися матеріали справи через день або два, в них були відсутні документи, що підтверджують причетність всіх чотирьох до скоєння даного злочину. Про це потерпілий повідомив начальника слідства, який сказав, що розбереться. Також повідомив про це ОСОБА_52, який також сказав, що розбереться. Через деякий час запитав начальника слідства, що робити, він сказав, що йому необхідно призупинити справу за п. 3 ст. 206, але перед цим дати доручення про допит свідків. ОСОБА_12 були проведені ці слідчі дії, спрямовані доручення. По приходу відповідей на доручення, в матеріалах справи не було підтверджень, що дані особи причетні до скоєння даного злочину. Про це він доповів ОСОБА_21, який наполягав на призупиненні слідства. З його рішенням потерпілий був не згоден і не призупинив. У вересні провадження у даній справі було доручено іншому слідчому, який призупинив справу за п.3 ст. 206 КПК України.

06.09.2012 року ОСОБА_12 перебував на чергуванні, коли подзвонив начальник слідства і повідомив, що ОСОБА_23 затребував справу до прокуратури, запитав, де докази винності і повідомив, що в наглядовому провадженні ці матеріали присутні. Приблизно 08.09.2012 року перебуваючи поруч з РВ, йому зателефонував ОСОБА_13, попросив до нього підійти. Вони спілкувалися, в ході розмови ОСОБА_13 запитав, якщо в прокуратурі запропонують вирішити питання по зниклих матеріалах, чи буде він згоден, щоб його не притягували до кримінальної відповідальності. Потерпілий відповів згодою, просив, що йому робити, щоб це питання вирішилося. ОСОБА_13 сказав, що спочатку потрібно переговорити з начальником і він повідомить всі деталі вирішення питання. Увечері зайшов до ОСОБА_13 в кабінет і запитав чи розмовляв він з ОСОБА_7. Він пояснив, що розмовляв, ОСОБА_23 попросив його передати, що для вирішення питання потрібно передати 7 тис. доларів. На пропозицію ОСОБА_13 погодився, сказав, що буде шукати гроші. Через кілька днів він сказав ОСОБА_13, що 7 тисяч - дуже велика сума, попросив поговорити з ОСОБА_7, щоб знизили суму.

18 вересня 2012 року ОСОБА_13 сказав, що ОСОБА_23 у відпустці, приїде 20 вересня 2012 року в обід, вранці 20 вересня 2012 року у батька були проблеми із здоров'ям, він відвіз його до Сімферополя. Коли їхав до Сімферополя до лікарні, ОСОБА_13 подзвонив, сказав, що його чекають люди, щоб закрити питання. ОСОБА_12 пояснив, що йому необхідно відвезти батька в Сімферополь, якщо його стан нормалізується, постарається приїхати до вечора. У цей день він приїхати не зміг, про що повідомив ОСОБА_7. Домовившись з ОСОБА_13 зустрітися вранці, він пояснив, що має приїхати не пізніше 7 годин, довше ОСОБА_13 чекати не зможе. На початку восьмого 22 вересня 2012 року подзвонив ОСОБА_8 та сказав, що самоусувається, щоб він розбирався сам. Звільнившись з лікарні виїхав із м. Сімферополя, о 10 години приїхав до Нижньогірська. Зайшов до прокуратури, та зустрівши у коридорі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, останній сказав, що у них зі слідчим склалася ситуація, з якої потрібно вийти, щоб ОСОБА_23 зрозумів, пробачив і відпустив. ОСОБА_12 сказав, що у нього усе з собою, після цього попросив ОСОБА_7, щоб він віддав копії матеріалів, що знаходилися в наглядовому провадженні. Вони спустилися, сіли у свої автомобілі, та під'їхавши на елеватор, потерпілий сів на переднє сидіння автомобіля ОСОБА_7, він сказав покласти гроші в кишеню передньої правої двері і вийшов з автомобіля. Потерпілий дістав гроші з кишені, поклав їх до кишені передньої правої двері машини, вийшов з машини, підійшов до ОСОБА_7, поцікавився, чи точно не спливуть ніде копії матеріалів, які знаходяться в наглядовому провадженні. ОСОБА_7 запевнив, що матеріали ніде не спливуть.

Окрім того, як слідує з технічного запису процесу, у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 неодноразово поясняв, що в.о. начальника Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим - ОСОБА_30 через кілька днів після 09.09.2013 р. у своєму кабінеті в процесі розмови з потерпілим поясняв, що ОСОБА_13 домовиться з ОСОБА_7 про зниження суми коштів, які необхідно передати останньому з 7 тис. доларів США до 5 тис. А 22.09.2013 р. ОСОБА_22 прийшов до прокуратури Нижньогірського району АР Крим для передачі хабара ОСОБА_7 у вказаному вище розмірі і в приміщенні прокуратури зустрів ОСОБА_30 Останній спитав, чи все у потерпілого з ним, на що потерпілий показав рукою -"п'ять ", після чого ОСОБА_30 сказав, щоб потерпілий проходив до ОСОБА_7 При цьому потерпілий вказав на те, що мова йшла про гроші для передачі ОСОБА_7

Ці показання потерпілий ОСОБА_12 підтвердив при апеляційному розгляду справи.

У суду не було підстав не довіряти показам потерпілого ОСОБА_12, оскільки вони послідовні у підтвердженні наявності всіх елементів інкримінованих ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_30 складів злочинів.

Вина всіх обвинувачених підтверджується і іншими доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_27, згідно яких з 2010 року він працював першим заступником начальника Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим, начальником кримінальної міліції. 04.02.2011 року слідчим ОСОБА_12 було порушено кримінальну справу за ч.3 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_14 У березні 2011 року отримав інформацію про причетність ОСОБА_15 та братів ОСОБА_53 до крадіжки зі складу у с. Семенне , а також про їх причетність до крадіжки металевих виробів. ОСОБА_14 не признавався у крадіжки з агрофірми «Надія» але оскільки про його співучасть дали показання брати ОСОБА_46 та ОСОБА_54, слідчий ОСОБА_12 його заарештував. 07.04.2011 року ОСОБА_12 повіз ОСОБА_14 до прокуратури для санкції на арешт, але оскільки ОСОБА_14 повідомив прокурору ОСОБА_55 про те, що він не винен його відпустили. На початку вересня 2012 року в.о. начальника Нижньоігрського РВ ОСОБА_8 повідомив йому, що з матеріалів кримінальної справи зникли процесуальні документи, що заступник прокурора ОСОБА_7 збирається порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_12 та, щоб він сам вирішив питання з ОСОБА_7. ОСОБА_27 не пішов до ОСОБА_7, оскільки знав чим закінчуються розмови з ОСОБА_7, що той відразу натякає на вирішення питання у фінансовому плані. Пізніше ОСОБА_12 звернувся до ОСОБА_27 з проханням зайняти 5000 доларів. 20.09.2012 року зустрівшись з ОСОБА_12 та спитавши, навіщо йому гроші ОСОБА_12 сказав, що гроші йому вже не потрібні. 22.09.2012 року ОСОБА_27 дізнався від працівників райвідділу, що працівники СБУ затримали при отриманні хабара заступника прокурора ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_13. Про те, що 22.09.2012 року у прокуратурі буде реалізація хабара ОСОБА_8 він не казав.

Згідно технічного запису процесу в судовому засіданні свідок вказував на те, що при бесіді з ОСОБА_30 останній вказував на те, що проблеми, які були у ОСОБА_12 слід вирішувати з ОСОБА_7, і мова йшла за гроші для останнього, але без конкретної суми.

У суду не було підстав не довіряти показам свідка ОСОБА_27, а доказів його заінтересованості у притягненні обвинувачених по справі до кримінальної відповідальності (на що посилається в апеляціях обвинувачений ОСОБА_30, захисник ОСОБА_9) по справі не має;

- показаннями свідка ОСОБА_31, згідно яких виходить, що з 29.09.2011 року він працював прокурором Нижньогірського району АР Крим. З 11.07.2011 року на посаді заступника прокурора Нижньогірського району став працювати ОСОБА_7 22 вересня 2012 року знаходячись на роботі, побачив як до кабінету ОСОБА_7 зайшли 3 людини, які виявилися працівниками служби безпеки України. Через деякий час він дізнався, що ОСОБА_23 підозрюється у вимаганні та отриманні хабара від слідчого ОСОБА_22. У ході обшуку службової квартири, де проживав ОСОБА_23, були виявлені грошові кошти у сумі 5 з половиною тисяч доларів. ОСОБА_31 зрозумів, що вимагання хабара зв'язано з розслідуванням кримінальної справи, порушеної за фактом крадіжки майна ОСОБА_32, оскільки 07.09.2012 року в останній робочий день, ОСОБА_23 прийняв скаргу ОСОБА_32 та передав її на реєстрацію до канцелярії. Також сказав, що це проблемна справа і цю заяву ОСОБА_31 залишив за собою. Також пояснив, що ОСОБА_23 ніяк не міг вплинути на нього з приводу прийняття любого рішення. Цю скаргу він відписав собі та рішення по ній приймав би він;

- показаннями свідка ОСОБА_20, згідно яких з 2005 року по жовтень 2012 року він працював начальником слідства Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим. ОСОБА_12 працював у нього у підпорядкуванні з серпня 2010 року. У лютому 2011 року слідчий ОСОБА_12 порушив кримінальну справу за фактом крадіжки майна в агрофірмі «Надія», яку на початку липня було призупинено за ч.3 ст.206. При вивченні даної кримінальної справи, з'ясував, що відсутні процесуальні документи відносно ОСОБА_14, братів ОСОБА_15 та ОСОБА_17, про обрання їм запобіжного заходу, про затримання ОСОБА_14 та про звільнення його з ІТТ. Спитавши у ОСОБА_12 про зниклі документи, він пояснив, щоб по всіх питанням ОСОБА_20 звертався до прокуратури. Через рік цією кримінальною справою зацікавився заступник прокурора ОСОБА_7, оскільки в ній відсутні процесуальні документи. ОСОБА_23 повідомив, що за даним фактом буде проведено службову ОСОБА_47. Про те, що від ОСОБА_12 вимагали грошові кошти не знав;

- показаннями свідка ОСОБА_26, згідно яких з 25.06.2012 року він працював на посаді заступника начальника Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим. 07 вересня 2012 року ОСОБА_48 йому повідомив про те, що з кримінальної справи «0048» зникли процесуальні документи та про те, що заступник прокурора ОСОБА_7 знайшов копії цих документів у наглядовому провадженні та збирається порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_12. Спитавши ОСОБА_12 хто змусив його зруйнувати кримінальну справу, він відповів - попереднє керівництво райвідділу. ОСОБА_48 сказав ОСОБА_20, щоб вони вирішували з ОСОБА_49, з ОСОБА_33 та з колишнім керівництвом райвідділу, оскільки слідчий ОСОБА_12 ні в чому не винен. 22.09.2012 року ОСОБА_48 йому повідомив, що ОСОБА_7 затримали на хабарі, після цього він повіз ОСОБА_8 до м. Сімферополя до прокуратури, де у ввечері ОСОБА_8 затримали. Про те, що у ОСОБА_12 вимагали грошові кошти не знав, дізнався про цей факт лише 22 числа;

- показаннями свідка ОСОБА_34, згідно яких з 17.08.2009 року він працює слідчим прокуратури Нижньогірського району АР Крим. З 2009 року по вересень 2011 року прокурором Нижньогірського району був ОСОБА_35, з вересня 2011 року - ОСОБА_31, заступником прокурора з липня 2011 року був ОСОБА_7 22.09.2012 року знаходячись на роботі у прокуратурі побачив, як через чорний вхід зайшло кілька молодих людей та вирішив вказаних людей запросити у якості понятих для проведення слідчих дій. Ці люди виявилися працівниками СБУ, один з яких повідомив, що у приміщенні прокуратури проводяться слідчі дії. Через деякий час його та ОСОБА_36 попросили знаходиться певний час у приймальні прокуратури з одним із працівників СБУ. ОСОБА_7 та інші працівники СБУ відлучилися з прокуратури району, та приблизно через дві години повернулися, спитали чи знаходилися вони увесь цей час у приймальні та заходив хтось до кабінету заступника прокурора, після чого їх відпустили. Потім дізнався, що ОСОБА_7 отримав хабара, від кого та яким чином не знав;

- показаннями свідка ОСОБА_36, згідно яких з червня 2011 року він працює прокурором прокуратури Нижньогірського району АР Крим. З вересня 2011 року прокурором Нижньогірського району АР Крим був ОСОБА_31, з липня 2011 року заступником прокурора був ОСОБА_7 22.09.2012 року знаходячись на роботі її та ОСОБА_34 попросили знаходиться певний час у приймальні прокуратури з одним із працівників СБУ. ОСОБА_7 та інші працівники СБУ відлучилися з прокуратури району, та приблизно через дві години повернулися, спитали чи знаходилися вони увесь цей час у приймальній та заходив хтось до кабінету заступника прокурора, після чого їх відпустили. Від слідчого ОСОБА_34 дізналася, що заступник прокурора ОСОБА_7 підозрюється в отриманні хабара;

- показаннями свідка ОСОБА_37, згідно яких він працює спеціалістом 1 категорії у прокуратурі Нижньогірського району. 04.02.2011 року слідчим ОСОБА_12 було порушено кримінальну справу за фактом крадіжки майна зі складу агрофірми «Надія», про що була зроблена відповідна запис у книзі обліку кримінальних справ, порушених слідчими ОВС. Копія постанови про порушення кримінальної справи стала підставою для заведення наглядового провадження по кримінальній справі. 30.03.2011 року слідчим ОСОБА_12 винесено постанову про призупинення досудового слідства в порядку п.3 ст.206 КПК України. 04.04.2011 року заступником прокурора Захаровим винесено постанову про скасування постанови про призупинення кримінальної справи та дану кримінальну справу було направлено до СВ Нижньогірського РВ для подальшого розслідування з вказівками. 06.04.2011 року заступником прокурора Захаровим списані та долучені до наглядового провадження копії протоколу про затримання ОСОБА_14, постанову про притягнення у якості обвинуваченого ОСОБА_14, подання про обрання обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 28.09.2011 року дана кримінальна справа надійшла до прокуратури за супровідним листом Нижньогірського РВ для узгодження питання про призупинення кримінальної справи. 07.09.2012 року до прокуратури надійшла заява ОСОБА_32 з питання розслідування вказаної кримінальної справи. Дана заява знаходилася на розгляді у прокурора Нижньогірського району АР Крим ОСОБА_31 24.09.2012 року дізналася, що ця кримінальна справа та наглядове провадження вилучені слідчим прокуратури АР Крим;

- показаннями свідка ОСОБА_38, згідно яких з 2007 року працює начальником сектору кримінального розшука Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим. 04.02.2011 року слідчим ОСОБА_12 було порушено кримінальну справу за ч.3 ст.185 КК України, за фактом крадіжки майна з агрофірми «Надія» у с. Лужки Нижньогірського району. Від начальника міліції ОСОБА_27 дізнався про те, що до цієї крадіжки причетні брати ОСОБА_46, ОСОБА_14 та ОСОБА_17. ОСОБА_14 у порядку ст.115 КПК України був затриманий слідчим ОСОБА_12 за ч.3 ст.185 КК України. 05.04.2011 року при проведенні відтворення обставин підозрювані підтверджували показання ОСОБА_32. 07.04.2012 року дізнався від ОСОБА_12, що прокурор не підписав подання на арешт ОСОБА_14. У вересні 2012 року від ОСОБА_7 дізнався, що у кримінальній справі, яка знаходилася у провадженні слідчого ОСОБА_22 відсутні процесуальні документи. За цим фактом він розмовляв з ОСОБА_12, який сказав йому, що ОСОБА_23 збирається порушувати відносно ОСОБА_12 кримінальну справу. 22 вересня 2012 року дізнався, що затримали ОСОБА_7 при отриманні хабара. Потім бачив ОСОБА_12, який сказав йому, що у нього не було іншого виходу;

- показаннями свідка ОСОБА_39, згідно яких з 2009 року він працює оперуповноваженим сектору кримінального розшуку Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим. 04.02.2011 року слідчим ОСОБА_12 було порушено кримінальну справу за ч.3 ст.185 КК України за фактом крадіжки майна з агрофірми «Надія». 04.04.2011 року за вказівкою начальника сектору кримінального розшуку приймав участь у проведенні обшуку будинку ОСОБА_15. Більше цією кримінальної справою він не займався. Приблизно за тиждень до затримання ОСОБА_7 чув, що з даної кримінальної справи зникли документи;

- показаннями свідка ОСОБА_19, згідно яких він працює слідчим СВ Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим. У вересні 2011 року начальник слідства ОСОБА_20 доручив йому розслідування кримінальної справи №12011033050048, порушеної за фактом крадіжки дизельного палива, гербіцидів та запчастин зі складу агрофірми «Надія», яке спочатку знаходилося у провадженні слідчого ОСОБА_12 Прийнявши вказану кримінальну справу, та не виявивши у зібраних матеріалах достатніх даних, які свідчили про скоєння злочину конкретною особою, дав доручення у орган дізнання Нижньогірського РВ, допросив кілька свідків по кримінальній справі, та не добувши даних про особу, яка вчинила злочин, 27.09.2011 року призупинив досудове розслідування кримінальної справи за п.3 ст.206 КПК України. Потім дану справу направив до прокуратури Нижньогірського району на ОСОБА_47;

- показаннями свідка ОСОБА_40, згідно яких пояснив, що на початку вересня 2012 року його син ОСОБА_12 попросив зайняти йому гроші у сумі 3 тисячі доларів, для чого він у нього не питав. 23.09.2012 року від сина дізнався, що прокурор Нижньогірського району став вимагати з нього 5000 доларів США за не порушення відносно ОСОБА_12 кримінальної справи, та в цьому вимаганні йому допомагали начальник міліції та працівник служби БЕЗ;

- показаннями свідка ОСОБА_41, згідно яких вона не знала, що її чоловік ОСОБА_12 замішаний у якійсь справі, він не казав, що у нього якійсь неприємності. Також пояснила, що у них були 2000 доларів, але на даний час вдома їх не має;

- показаннями свідка ОСОБА_33, згідно яких з 04 серпня 2010 року працював заступником прокурора Нижньогірського району. Він підтвердив, що дійсно наглядав за кримінальною справою відносно ОСОБА_14, братів ОСОБА_15. ОСОБА_14 було пред'явлено обвинувачення, документи були списані у наглядове провадження, обирався запобіжний захід відносно ОСОБА_14 у вигляді тримання під вартою, але прокурором в подання було відмовлено, у зв'язку з чим було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Він не пам'ятає ні одного випадку, щоб давав вказівки не затримувати особу. При телефонній розмові з ОСОБА_7, останній повідомив, що у матеріалах кримінальної справи відсутні процесуальні документи та, що він буде проводити ОСОБА_47 за даним фактом у міліції, на що, Захаров відповів, що якщо він списував у наглядове провадження документи, значить вони повинні знаходитися і у кримінальній справі;

- показаннями свідка ОСОБА_42, згідно яких на території його фермерського господарства «Надія» було здійснено 3 крадіжки у 2011 році. Слідчі дії проводив слідчий ОСОБА_12. Яке рішення було прийнято у прокуратурі за його заявою та хто здійснив крадіжки йому не відомо, оскільки при відтворенні обставин він бачив обвинувачених вперше. Під час відтворення обстановки події на обвинувачених тиску не було, вони самі усе показували;

- показаннями свідка ОСОБА_43, згідно яких на території фермерського господарства «Надія» у 2011 році було викрадено дизпаливо, запчастини та ще якесь майно. Вона з ОСОБА_32 написали заяву до міліції. Пізніше ОСОБА_42 їй сказав, що привозили трьох людей, які здійснили крадіжку, але шкоду їм ніхто не відшкодував;

- показаннями свідка ОСОБА_29, згідно яких у 2011 році працював начальником Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим. Будь-які певні обставини по кримінальній справі відносно ОСОБА_14 не пам'ятає. Про те, що з матеріалів даної кримінальної справи зникли процесуальні документи йому ні ОСОБА_12, ні ОСОБА_27 не доповідали;

Окрім показань потерпілого ОСОБА_12 та перерахованих свідків винність ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_8 також підтверджується дослідженими письмовими доказами по справі, які послідовні та взаємоув'язуються між собою:

- протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №К/1/02028 від 19.09.2012 року про отримання фактичних даних, а саме розмов ОСОБА_12 з ОСОБА_13, згідно яких ОСОБА_13 пропонував ОСОБА_12 надати хабара ОСОБА_7 (т. 1 а.с.33-35);

- протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №К/1/02028 від 19.09.2012 року про отримання фактичних даних, а саме телефонних розмов ОСОБА_50 з ОСОБА_35, ОСОБА_24, ОСОБА_8, ОСОБА_13, згідно яких встановлено шифрувальну розмову, сенс якої зводиться до того, що ОСОБА_13 виступає пособником в отриманні хабара ОСОБА_7, а ОСОБА_8 про це був повідемлений (т.1 а.с.36-40);

- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 22.09.2012 року, згідно якого 22 вересня о 07-30 годині 50 купюр номіналом 100 доларів США оглянуті, переписані, сфотографовані та передані ОСОБА_12 для проведення оперативно-розшукового заходу для отримання фактичних даних про отримання хабара ОСОБА_7 (т.1 а.с.51-65);

- протоколом огляду місця події від 22.09.2012 року, згідно якого у службовій квартирі АДРЕСА_5, якою користувався ОСОБА_23 у його присутності були вилучені 55 купюр номіналом 100 доларів США, 50 з яких є грошовими коштами, наданими ОСОБА_12 для проведення оперативно-розшукового заходу для отримання фактичних даних про отримання хабара ОСОБА_7 (т.1 а.с.66-71);

- заявою ОСОБА_32 від 06.09.2012 року про бездіяльність працівників міліції (т.1 а.с.106);

- наглядовим провадженням №12011033050048-11, в якому знаходяться процесуальні документи: постанова про порушення цієї кримінальної справи та прийняття її до свого провадження слідчим СВ Нижньогірського РВ ОСОБА_12 від 04.04.2011 року, протокол затримання підозрюваного ОСОБА_14 в порядку ст.115 КПК України від 05.04.2011 року, постанова про притягнення ОСОБА_14 в якості обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України від 07.04.2011 року, подання про обрання ОСОБА_14 запобіжного заходу - взяття під варту від 07.04.2011 року (т.1 а.с.107-126);

- списком осіб водвірених до ІТТ Нижньогірського РВ за ст.115 КПК України (т.1 а.с. 138);

- довідкою Головного управління Національного банку України в АР Крим, згідно якої офіційний курс національної валюти України, встановлений Національним банком України, стосовно долару США станом на 22.09.2012 року складав 799,3000 грн. за 100 доларів США (т. З а.с.1);

- протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №К/1/02028 від 29.11.2012 року про зняття інформації з каналів зв'язку та контролю за телефонними розмовами ОСОБА_7 з ОСОБА_35, ОСОБА_24, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_12, згідно яких встановлено шифрувальну розмову, сенс якої зводиться до того, що ОСОБА_13 виступає пособником в отриманні хабара ОСОБА_7, а ОСОБА_8 про це знає (т.З а.с. 16-23);

- протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №К/1/02028 від 29.11.2012 року про зняття інформації з каналів зв'язку та контролю за телефонними розмовами ОСОБА_13 з ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_12, згідно яких встановлено шифрувальну розмову, сенс якої зводиться до того, що ОСОБА_13 виступає пособником в отриманні хабара ОСОБА_7, а ОСОБА_8 про це знає (т.З а.с.24-31);

- протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №К/1/02028 від 29.11.2012 року про зняття інформації з каналів зв'язку та контролю за телефонними розмовами ОСОБА_8 з ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_12, згідно яких встановлено шифрувальну розмову, сенс якої зводиться до того, що ОСОБА_13 виступає пособником в отриманні хабара ОСОБА_7, а ОСОБА_8 про це знає (т.З а.с.40-41);

- протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу за оперативно-розшуковою справою №К/1/02028 від 28.11.2012 року про негласний слуховий контроль стосовно ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, згідно якого ОСОБА_13 виступає особою, яка пропонувала передати хабар ОСОБА_7, а ОСОБА_8 про це знає, а також розмова ОСОБА_12 з ОСОБА_7 в момент передання хабара (т.3 а.с.32-39);

- протоколом огляду предметів, приєднаних до справи у якості речових доказів від 04.12.2012 року у вигляді компакт диску DVD-RW з рукописними написами «Нетаємно №4/1/1343 ГВ БКОЗ ГУ СБУ в АР Крим Відп.: секретар ГВ БКОЗ ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_56», який має маркіровку «Verbatium», компакт диск СD-R 52х700МВ з рукописними написами «Нетаємно №4/1/1345 ГВ БКОЗ ГУ СБУ в АР Крим Відп.: секретар ГВ БКОЗ ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_56», який має маркіровку «Verbatium», а також оглядом за допомогою спеціальних засобів у залі судового засідання, згідно яких ОСОБА_13 виступає особою,яка пропонувала передати хабар ОСОБА_7, а ОСОБА_8 про це знає, про що свідчіть також відео файл від 22.09.2012 року (т.3 а.с.42-50);

- наказом прокурора Нижньогірського району №7 від 20.07.2012 року «Про розподіл обов'язків між працівниками прокуратури Нижньогірського району АР Крим ОСОБА_7 покладалось: нагляд за додержанням законів підрозділами Нижньогірського РВ ГУ МВС України в АР Крим при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв та повідомлень про вчинені злочини, або ті, що готуються, при провадженні дослідчих перевірок, дізнанні та досудовому слідстві; затвердження обвинувальних висновків у кримінальних справах, узгодження подань і постанов дізнання та досудового слідства (т.4 а.с.216-226), що підтверджує висновок суду про наявність владних повноважень у ОСОБА_7 для виконання обіцянок потерпілому не порушувати кримінальну справу.

Показання потерпілих, свідків та письмові докази відповідають фактичним обставинам справи, узгоджені між собою, не суперечать один одному та, на думку колегії суддів, суд законно взяв їх до уваги на підтвердження доведеності скоєного обвинуваченими злочинів.

В ході дослідження матеріалів справи колегією суддів не було виявлено порушень кримінально - процесуального закону в збиранні доказів по справі, також не встановлено обставин які б ставили під сумнів їх достовірність. Докази, які є в матеріалах справи, відповідають вимогам закону, є достовірними та допустимими.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, згідно зібраних доказів, дав належну кваліфікацію діям ОСОБА_7 за ч.3 ст.368 КК України, як одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища у значному розмірі, службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, тому підстав, на які послалися обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_11 про перекваліфікацію дій на ч.2 ст. 369-2 КК України, у колегії суддів не має.

На думку колегії суддів суд, згідно зібраних доказів, дав належну кваліфікацію діям ОСОБА_8 за ч.1 ст.367 КК України, як службова недбалість, тобто невиконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державі.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т.5 а.с.207-208), позитивно характеризується за місцем проживання (т.5 а.с.209), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.5 а.с.206), має сім'ю (т.7 а.с.86), має на утриманні малолітню дитину (т.7 а.с.93-94), обставин, які пом'якшують покарання - щире каяття, та обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_8 судом першої інстанції призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т.5 а.с.215-216), позитивно характеризується за місцем роботи (т.7 а.с.113), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.5 а.с.214), обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, судом не встановлені.

Посилання обвинувачених, та апелянтів на те, що досудовим слідством оперативно - технічні заходи відносно ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 проводились незаконно, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки судом ці доводи перевірялись, та отримана відповідь від Апеляційного суду АР Крим, що ним виносились постанови про проведення оперативно - розшукових заходів, які обмежують права та свободи людини відносно всіх обвинувачених по справі ( т.8 .ас.137 ) .

Оперативно - розшукова справа № к1\02028 заведена у відповідності до положень ст. 6 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність " (т.3 а.с. 14 ), що слідує з довідки Генеральної прокуратури України від 19.09.2012 р.

Необґрунтованими є також і доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_11, про те, що ОСОБА_7 не є суб'єктом злочину, передбаченого ст.368 ч.3 КК України, зважаючи на те, що він в період часу з 10.09. по 09.10.2012 знаходився у відпустці, так як ОСОБА_7 не позбавлявся повноважень заступника прокурора Нижньогірського району АР Крим у відпустці за попередньою домовленістю з ОСОБА_13 вони організували отримання хабара від ОСОБА_12 до настання відпустки, отримав хабара знаходячись у відпустці і мав змогу реалізувати свою обіцянку ОСОБА_12 про не порушення відносно нього кримінальної справи і після своєї відпустки у відповідності до наказу про розподіл обов'язків ( т.4 а.с. 216-226).

Доводи захисника ОСОБА_9 про те, що при кваліфікації дій ОСОБА_30 не викладена обов'язкова ознака кримінального правопорушення - істотна шкода, суперечать тексту вироку, з якого видно, що судом правильно викладена кваліфікація дій ОСОБА_30, у відповідності до диспозиції ст. 367 ч.1 КК України. Судом вірно зроблений висновок про те , що в результаті скоєння злочину ОСОБА_30, завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державі.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що істотних порушень процесуального законодавства, що безумовно тягнуть за собою скасування вироку, в ході апеляційного розгляду не виявлено, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційні скарги без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, підстав для зміни або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_11, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_9- залишити без задоволення.

Вирок Білогірського районного суду АР Крим від 17 травня 2013 року відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_13 - залишити без змін.

Судді

Язєв С.О. Опанасюк О.Д. Дорошенко Т.І.