Справа № 2-4273 2007р.
РІШЕННЯ
Іменем України
19 грудня 2007р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі - Швець Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лавриненко Оксана Іванівна про визнання грошей об*єктом спільної сумісної власності та їх поділ, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2. і ОСОБА_3. та просила визнати гроші, передані позикодавцем ОСОБА_3 позичальнику ОСОБА_2 згідно договору позики від 13.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавриненко О.І., в сумі 63 000 грн., що на день передачі грошей, згідно курсу Національного банку України, еквівалентно 12 475 доларів СІЛА 25 центів, об*єктом спільної сумісної власності її та відповідача ОСОБА_3, поділити вказані гроші як об*єкт спільної сумісної власності, виділивши їй її частку в сумі 44 100 грн., а відповідачу виділити його частку в сумі 18 900 грн., зарахувавши 6 000 грн. отримані ним від ОСОБА_2. на виконання договору позики від 13.11.2006р. та зобов*язати ОСОБА_2. повернути їй частину боргу в сумі 44 100 грн. згідно договору позики на суму 63 000 грн., укладеного з ОСОБА_3 13.11.2006р. в термін до 15.05.2008р., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що перебувала в шлюбі з відповідачем з 28.07.2006р. і рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.08.2007р. шлюб розірвано. Перебуваючи у шлюбі, позивача працювала танцівницею, мала часті закордонні контракти, в яких заробляла кошти для сім*ї. 30.10.2006р. вона повернулась з гастролей із Німеччини, де нею було зароблено еквівалент 6 000 евро. її знайома ОСОБА_2. звернулась до неї з проханням позичити грошові кошти в сумі еквівалентній 8 000 евро, на що вона погодилась, оскільки знала про наступну поїздку до м. Берлін з 17.12.2006р. по 08.01.2007р. та суму грошей, які заробить згідно контракту. Вона з відповідачкою домовилась про укладення договору позики та розмір відсутків, у зв*язку з чим сума грошей, яка повинна була бути повернута з врахуванням відсотками становила еквівалент 12 475 доларів СІЛА 25 центів, які були передані нею ОСОБА_2 до підписання договору. Але, знаючи, що на час повернення грошей, а саме 15.05.2008р., вона буде відсутня на території України, договір позики було укладено з чоловіком ОСОБА_3 Просила задовольнити позов на підставі ст. ст. 55, 61, 65, 69, 70 ЦК України та відступити від засади рівності часток подружжя, оскільки відповідач за час шлюбу не працював та не дбав про матеріальне забезпечення сім*ї і сімейний бюджет складався лише з коштів, зароблених нею особисто.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення майнових прав позивачки.
Відповідач проти позову заперечував частково, посилаючись на його необґрунтованість в частині відхилення від засади рівності часток подружжя у спільному майні посилаючись на те, що під час шлюбу з позивачкою також працював: танцював, знімався на телебаченні та вносив кошти до сімейного бюджету. Фактичні боргові відносини
мав не з ОСОБА_2., а з її чоловіком, а договір позики укладено з ОСОБА_2., оскільки остання постійно проживала в м. Києві.
Відповідачка ОСОБА_2. в судове засідання не з*явилась, про день і час розгляду справи повідомлялась належним чином, направила до суду заяву, в якій вказує, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглядати справу у її відсутності (а. с. 22 - заява).
Третя особа - приватний нотаріус КМНО Лавриненко 0.1. просить розглядати справу у її відсутності (а. с. 31 - лист).
Суд вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідачки та третьої особи на підставі матеріалів, що є в справі.
Заслухавши пояснення представника позивачки, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов *язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували в шлюбі з 28.07.2006р. і рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.08.2007р. шлюб розірвано (а.с. 10-11 - копія рішення суду).
13.11.2006р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_2. було укладено договір позики на суму 63 000 грн., що на день передачі грошей, згідно курсу Національного банку України, еквівалентно 12 475 доларів СІЛА 25 центів, які позичальник повинна повернути до 15.05.2008р. (а.с. 7-8 - копія договору).
ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2. частину боргу в сумі 6 000 грн., що стверджується розпискою (а.с. 9 - копія розписки).
Згідно частини 1 ст. 61 СК України, об*єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
У відповідності до частини 2 цієї ж норми права, об*єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним з подружжя.
Таким чином, оскільки договір позики від 13.11.2006р. укладався ОСОБА_3 з ОСОБА_2. під час шлюбу з ОСОБА_1, за рахунок коштів сімейного бюджету, а тому грошові кошти згідно даного договору в сумі 63 000 грн., що на день передачі грошей, згідно курсу Національного банку України, еквівалентно 12 475 доларів СІЛА 25 центів, слід визнати об*єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 і ОСОБА_3. як подружжя, задовольнивши позовні вимоги в цій частині.
Частина 1 ст. 70 СК України вказує про те, що у разі поділу майна, що є об*єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
А частина 2 цієї ж статті зазначає, що при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім*ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім*ї.
У відповідності до частини 4 ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов *язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім*ї.
Як пояснила представник позивачки, в сім*ї лише позивачка дбала про її матеріальне забезпечення, в підтвердження чого надала суду лист з посольства Канади у м. Києві (а.с. 34 - копія листа), підтвердження фінансового відділу від 26.10.2007р. про те, що ОСОБА_1 за період роботи з 06.09.2006р. по 29.10.2006р. у Ганновері отримала гонорар в сумі 6 000 евро (а.с. 37 - копія підтвердження), а також копію закордонного паспорту позивачки з відмітками про перетин кордону України (а.с. 12-19).
Відповідач, заперечуючи частково проти позову, не спростував належними доказами пояснення представника позивачки про те, що він не працював і лише позивачка дбала про матеріальне забезпечення сім*ї та не надав суду, крім особистих пояснень, належних і достовірних доказів про його трудову діяльність та заробіток під час шлюбу з
позивачкою, у зв*язку з чим суд вважає доведеними обставини, на які посилається позивачка в позовній заяві та підтвердила представник позивачки в судовому засіданні, такі обставини суд визнає істотними і вважає необхідним застосувати в даному спірному випадку відступлення від засади рівності часток подружжя, задовольнивши позовні вимоги і в цій частині.
Крім цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача 441 грн. судового збору, 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, 504 грн. оплати за оголошення у пресі (а.с. 48 - копія квитанції), 9 грн. 30 коп. і 12 грн. 36 коп. поштових витрат (а.с. 47 - копії квитанцій).
Керуючись ст. ст. 55, 61, 65, 69, 70 СК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати гроші, передані позикодавцем ОСОБА_3 позичальнику ОСОБА_2 згідно договору позики від 13.11.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавриненко 0.1 в сумі 63 000 грн., що на день передачі грошей, згідно курсу Національного банку України, еквівалентно 12 475 доларів США 25 центів, - об*єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 і ОСОБА_1.
Поділити вказані гроші як об*єкт спільної сумісної власності між ОСОБА_3 і ОСОБА_1, виділивши ОСОБА_1 її частку в сумі 44 100 грн., а ОСОБА_3 виділити його частку в сумі 18 900 грн., зарахувавши 6 000 грн. отримані ним від ОСОБА_2 на виконання договору позики від 13.11.2006р.
Зобов*язати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. народження, уродженку м. Києва, що мешкає в АДРЕСА_1 повернути ОСОБА_1 частину боргу в сумі 44 100 грн. згідно договору позики на суму 63 000 грн., укладеного з ОСОБА_3 13.11.2006р. і посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лавриненко О.І., в термін до 15.05.2008р.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, уродженця м. Гельмязів Золотоніського району Черкаської області, що мешкає в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженки м. Києва, що мешкає в АДРЕСА_3 - 441 грн. судового збору, 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи, 504 грн. оплати за оголошення у пресі, 9 грн. 30 коп. і 12 грн. 36 коп. поштових витрат, а всього: 996 (дев*ятьсот дев*яносто шість) грн. 66 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошуення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.