АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2013 р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Боголюбської Л.Б.,
суддів Дзюбіна В.В., Бєлан Н.О.,
при секретарі Дем’яненко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу представника Компанії Нарелл Ентерпрайзис Лімітед – учасника ТОВ „ГАЗЕКС – УКРАЇНА” адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2013 року,
за участю сторони обвинувачення: прокурора Панова В.Є.,
іншого учасника кримінального провадження: адвоката
ОСОБА_1, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2013 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_1 на рішення органу досудового розслідування та зобов’язання вчинити певну дію.
Згідно до ухвали слідчого судді, адвокату ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за його скаргою з тих підстав, що скарга подана не в межах кримінального провадження, на дії особи, яка не є слідчим чи прокурором в кримінальному провадженні та на рішення, яке не підлягає оскарженню відповідно до положень ст.303 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_1 в межах строку на апеляційне оскарження відповідно до положень ч.3 ст. 395 КПК України подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02.07.2013 року, відкрити провадження у справі за його скаргою на рішення органу досудового розслідування, визнати незаконним та необґрунтованим рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві, що викладене в листі від 27.06.2013 року за вихідним № 751/10/07 – 129 про відмову у задоволенні клопотання про надання доступу до матеріалів перевірки за заявою, зареєстрованою в КОЗП УПМ ДПА України в м. Києві за № 66 від 30.03.2010 року; зобов’язати Головне управління Міндоходів у м. Києві повністю задовольнити клопотання адвоката про надання доступу до матеріалів перевірки за заявою, зареєстрованою в КОЗП УПМ ДПА України в м. Києві за № 66 від 30.03.2010 року; зобов’язати Головне управління Міндоходів у м. Києві надати адвокату для ознайомлення ( з можливістю виготовлення фотокопій) всі матеріали перевірки за заявою від 30.03.2010 року.
На обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що при розгляді його скарги суд першої інстанції не дослідив матеріали кримінальної справи, а тому безпідставно прийшов до висновку, що його скарга на рішення органу досудового слідства подана поза межами кримінального провадження. Помилковим також, на думку апелянта, є висновок суду першої інстанції про те, що особа, чиї дії ним оскаржувалися, не відноситься до тих, що перелічені в ст. 303 КПК України, оскільки відповідь на клопотання була підписана керівником органу досудового розслідування, повноваження якого визначені ст. 39 КПК України, проте невідомо, яка саме посадова особа органу досудового розслідування була виконавцем при підготовці відповіді.
На думку апелянта, судом першої інстанції були зовсім знехтувані положення ст. 221 КПК України, якими встановлено обов’язок слідчого, прокурора за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення.
Заслухавши доповідь судді, доводи апелянта на підтвердження своїх апеляційних вимог, доводи прокурора про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, вивчивши надані суду апеляційної інстанції матеріали та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Із доданих до апеляційної скарги адвоката ОСОБА_1 матеріалів убачається, що він 28 травня 2013 року як представник Компанії Нарелл Ентерпрайзес Лімітед – учасника ТОВ „ГАЗЕКС – УКРАЇНА” звернувся до в.о. першого заступника начальника ГУ Міндоходів у м. Києві – начальника слідчого управління фінансових розслідувань, заступника начальника Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів України ОСОБА_2 з клопотанням про надання допуску до матеріалів перевірки за заявою громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно генерального директора ТОВ „ ГАЗЕКС – УКРАЇНА” ОСОБА_5 про наявність в діях службових осіб ТОВ ознак складу злочинів, передбачених ст.ст. 191, 212 та 366 КК України, яка була зареєстрована під № 66 від 30.03.2010 року. До клопотання адвокат ОСОБА_1 додав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4361/10 від 18.11.2010 року та оригінал ордеру серії КС № 28103.
27 червня 2013 року першим заступником начальника ГУ Міндоходів у м. Києві – начальником слідчого управління фінансових розслідувань ( заступником начальника Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів України) ОСОБА_2 направлено лист, в якому було повідомлено ОСОБА_1 про відсутність достатніх правових підстав для задоволення клопотання.
Зі змісту скарги, поданої адвокатом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду м. Києва 2 липня 2013 року в порядку ст.ст. 303 – 308 КПК України, слідує, що ним оскаржувалося, як рішення органу досудового розслідування, саме це повідомлення.
Положеннями глави 26 КПК України регламентується порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, порядок оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора під час досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування і цей перелік є вичерпним.
Згідно до вимог ч.2 ст. 38 КПК України досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування, які, виконуючи свої повноваження, є самостійними у своїй процесуальній діяльності. Прокурор, відповідно до положень ст.ст. 36, 37 КПК України, є також самостійним у своїй процесуальній діяльності, здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у конкретному кримінальному провадженні та визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування.
Таким чином, рішення, дії та бездіяльність саме цих процесуальних осіб під час досудового розслідування підлягають оскарженню в порядку, передбаченому ч.1 ст. 303 КПК України.
До осіб, чиї рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в порядку ч.1 ст. 303 КПК України не відносяться керівники органу досудового розслідування, яким є перший заступник начальника ГУ Міндоходів у м. Києві – начальник слідчого управління фінансових розслідувань ( заступник начальника Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міндоходів України) ОСОБА_2
В переліку рішень, які можуть бути оскаржені в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України, відсутнє посилання на таке рішення як повідомлення керівника органу досудового розслідування, в тому числі і щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення клопотання.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність предмету оскарження в порядку ч.1 ст. 303 КПК України та на підставі ч.4 ст. 304 КПК України відмовив у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_1, а тому не убачає підстав для скасування даної ухвали та задоволення викладених в апеляційній скарзі вимог.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2013 року про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_1 на рішення органу досудового розслідування та зобов’язання вчинити певну дію - залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 – без задоволення.
Ухвала остаточна і відповідно до положень ч.4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
С У Д Д І:
_________________ ________________ __________________
ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
Справа № 11сс/796/1325/2013 Категорія: 303 КПК
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_9
Доповідач Боголюбська Л.Б.