копія
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
|
16 квітня 2008 року |
|
м. Київ |
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді Горбатюка С.А.,
суддів Голубєвої Г.К.
Лиски Т.О.
Штульмана І.В.
Чумаченко Т.А.
секретар судового засідання Семяніста С.Л.,
за участі представника Ужгородської міської ради Павлюка А.М.,
провівши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом Ужгородської міської ради доОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 16 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 29 вересня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У березні 2006 року Ужгородська міська рада звернулась у суд з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання виконати вимоги органів місцевого самоврядування.
В обґрунтування позовних вимог вказала на те, що ОСОБА_1, яка являється власником земельної ділянки по АДРЕСА_1, здійснює будівельні роботи на власній земельній ділянці з порушення будівельних норм та затвердженого проекту.
Зокрема, вона викопала котлован на відстані біля 1 м від сусіднього будинку по АДРЕСА_1, в якому збирається вода, а неукріплена стіна цього будинку руйнується. За цим фактом інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю було складено припис, яким ОСОБА_1 зобов'язано засипати котлован до 20 січня 2006 року, але остання у встановлений строк припис не виконала.
Просив суд зобов'язати ОСОБА_1 виконати вимоги, викладені у приписі № 2 від 05 січня 2006 року інспекції державного архітектурно будівельного контролю, та засипати котлован.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 16 червня 2006 року позовні вимоги Ужгородської міської ради задоволені.
Зобов'язано ОСОБА_1 виконати вимоги, викладені у приписі № 2 від 05 січня 2006 року інспекції державного архітектурно будівельного контролю, а саме - засипати котлован.
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 29 вересня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду від 16 червня 2006 року - без зміни.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить постановлені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та постановити нове рішення у справі, яким відмовити Ужгородській міській раді у задоволенні її позову.
Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Ужгородської міської ради, виходив з того, що ОСОБА_1 здійснює будівництво з порушенням проектної документації, чим порушує права та законні інтереси іншої особи.
З цим погодився і суд апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що такий висновок є не правильним, оскільки він не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства.
Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності 01 вересня 2005 року.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною першою статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Як видно з матеріалів справи, даний спір виник у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 припису інспекції державного архітектурно будівельного контролю щодо усунення порушень проекту забудови. Проте, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 порушення проекту забудови заперечує, посилаючись на невідповідність фактичної межі між земельними ділянками будинків поАДРЕСА_1технічній документації.
Отже, дана справа є спором про право, а тому вона не може бути вирішена відповідно до положень КАС України.
На ці обставини суди не звернули уваги та постановили незаконні рішення.
За таких обставин, постановлені у цій справі судами попередніх інстанцій рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргуОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 16 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 29 вересня 2006 року скасувати та провадження у справі закрити.
Роз'яснити Ужгородській міській раді, що даний спір може бути вирішений загальним судом у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статтями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар С.Л. Семяніста