Справа № 22ц-1855/2008	Головуючий у першій інстанції -  Зарічна Л.А.
Категорія - цивільна		Доповідач - лазоренко м.і.

 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня  2008 року		м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого-судді	бойко о.в.,
суддів:	Лазоренка м.і.,  Зінченко С.П.,
при секретарі:	пільгуй н.в.
за участю:	ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника органу опіки і піклування Терентій Л.М.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 серпня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_7, до  ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, третя особа орган опіки і піклування Прилуцької районної державної адміністрації, про виселення та стягнення моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся та визнання права власності, 

 

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 серпня 2008 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що дане рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Оскаржуваним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 серпня 2008 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про виселення та стягнення моральної школи задоволено частково. Усунуто перешкоди в користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1, шляхом виселення з даної квартири ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та звільнення її від належних їм речей. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся відмовлено.

 

Доводи апеляційної скарги  зводяться до того, що між апелянтами  та  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1  і на виконання умов вказаного договору ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передали відповідачам  частинами кошти у сумі 900 доларів США, а письмова форма договору не була дотримана по причині ухилення другої сторони від його  нотаріального посвідчення. Тому, на думку апелянтів, відповідно до ст.229 ЦК України суд повинен визнати даний договір дійсним. Апелянти зазначають, що свідок ОСОБА_8 підтвердила в судовому засідання факт передачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 громадянці ОСОБА_3 останньої частини суми вартості квартири, а свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інші підтвердили, що їм було відомо про купівлю квартири.

 Апелянт наголошує на тому, що при ухваленні рішення суд послався на договори про надання комунальних послуг, укладені ОСОБА_1, однак не звернув уваги на те, що дані договори укладались у 2007 році, а в період з 2004 по 2007 рік ОСОБА_1 не цікавилась даною квартирою. Також суд не звернув уваги на те, що апелянтами було зроблено ремонт спірної квартири, щодо проведення якого відповідачі не пред'являли претензій.

 

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги  та залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

 

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов  висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного.

         Судом 1 інстанції  встановлено і це підтверджується матеріалами справи,   що власником квартири АДРЕСА_1  є ОСОБА_11 та її дочка ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 02.12.2002 року (а.с.17) та довідкою Прилуцького МБТІ №588 від 19.05.2008 року (а.с.18).     09.06.2003 року ОСОБА_11  уклала шлюб з ОСОБА_12. Після одруження  її  прізвище змінено  на ОСОБА_12, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.19).

З 2004 року і по даний час у квартирі АДРЕСА_1  проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без реєстрації, які вважають, що  між  ними   та  ОСОБА_1 було досягнуто  всіх істотних умов щодо укладення договору купівлі-продажу квартири, тому договір вважають  укладеним і не бажають звільняти квартиру.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала  факт  досягнення домовленості щодо укладення договору купівлі-продажу спірної квартири та  прийняття  від відповідачів коштів за  квартиру.

         Задовольняючі позовні  вимоги  ОСОБА_1 про виселення  та  відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що  відповідно  до правовстановлюючих документів  право  власності  на  спірну  квартиру за  ОСОБА_11 та ОСОБА_7 є незаперечним,  а належних доказів  на підтвердження  того, що  зазначена  квартира  була  продана ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останніми  не  надано. 

         З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, так як  вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Так, відповідно до вимог ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

         Згідно ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

         Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

         За змістом вищезгаданої норми закону для визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повинні були надати письмові докази про досягнення домовленості щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу квартири, а також довести, що продавець ухилявся від нотаріального посвідчення договору.  Проте  письмових доказів досягнення домовленості щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу квартири  апелянти не надали. Свідчення свідків про підтвердження укладеного договору, не є допустимими доказами, і суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв їх до уваги.

         При таких обставинах рішення суду про відмову в позові ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідає закону і підстав для його скасування апеляційний суд  не вбачає.

         Також  апеляційний  суд вважає  обґрунтованим   рішення  суду 1 інстанції  про задоволення  позовних  вимог ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6  із  займаної  ними  квартири, оскільки  позивачка  за  первісним  позовом,  як власник квартири, в якій без законних підстав проживають апелянти, згідно зі ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та  розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Судом першої інстанції вірно визначено, що відповідачі  за первісним позовом,   створили  власнику  перешкоди у користуванні та розпорядженні  квартирою.  Також судом вірно визначено розмір заподіяної  моральної шкоди у сумі 1000 грн., який  апеляційний  суд вважає співмірним  з обсягом  моральних страждань заподіяних позивачці за  первісним  позовом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду, рішення суду відповідає матеріальному та процесуальному праву, а тому відсутні підстави для його скасування.

                Керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6 - відхилити.

 

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 серпня 2008 року - залишити без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

 

Головуючий:                                              Судді: