ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" грудня 2006 р. | Справа № 30/157-06-5255А |
Розпорядженням першого заступника голови Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2006 р. справа передана до розгляду колегії суддів: Тофану В.М. –головуючий, Журавльову О.О., Михайлову М.В.
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Друзенко К.В.
за участю представників сторін:
Від позивача: Корецька Н.А., по дов.
Від відповідача 1: Нікішев О.В., по дов.
Від відповідача 2: Нікішев О.В., по дов.
Від третьої особи: Шпілєва О.В., по дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”, м. Одеса
на постанову господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2006 року
у справі № 30/157-06-5255А
за позовом Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство”, м. Одеса
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство транспорту та зв’язку України
до: 1. Одеської міської ради
2. Виконавчого комітету Одеської міської ради
про визнання нечинним рішення та свідоцтва, визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство” (далі - Позивач) звернулась до місцевого господарського суду з адміністративним позовом до Одеської міської ради (далі –Відповідач 1) і виконавчого комітету Одеської міської ради (далі –Відповідач 2), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства транспорту та зв’язку України, про визнання недійсними рішення виконкому Одеської міської ради від 11.04.2001 р. № 301 та свідоцтва про право власності від 17.12.2002 р. № 023197, виданого на його підставі, та визнання права державної власності в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на нежитлові споруди та будівлі, розташовані по вул. Львівській, 48 у м. Одесі. При цьому позивач посилається на порушення речового права держави і ДСК „ЧМП” щодо володіння, користування та розпорядження нежитловими спорудами колишнього піонерського табору ЧМП, розташованими по вул. Львівській, 48 у м. Одесі.
У процесі розгляду справи Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство” (ДСК „ЧМП”) уточнила позовні вимоги і просила суд визнати нечинними рішення виконкому Одеської міської ради від 11.04.2001 р. № 301 та свідоцтва про право власності від 17.12.2002 р. № 023197, виданого на його підставі, визнання права державної власності в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на нежитлові споруди та будівлі, розташовані по вул. Львівській, 48 у м. Одесі.
У запереченнях на позов відповідач –Одеська міська рада - вважає його необгрунтованим та не підлягаючим задоволенню, оскільке вже є рішення господарського суду Одеської області від 25.10.2002 р. по справі № 17-6-30/02-6055, залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду, в якому розглядались питання щодо приналежності будівель і Позивач був із них виселений.
Представник виконкому Одеської міської ради повністю підтримав заперечення останньої.
Постановою місцевого господарського суду від 02.10.2006 р. (суддя Рога Н.В.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю з огляду на його необгрунтованість.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та прийняти нове рішення, яким визнати нечинними рішення виконкому Одеської міської ради від 11.04.2001 р. № 301 та свідоцтво про право власності від 17.12.2002 р. № 023197, виданого на його підставі, і визнати право державної власності в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на нежитлові споруди та будівлі, розташовані по вул. Львівській, 48 у м. Одесі, посилаючись на неповне дослідження судом обставин справи і порушення в зв’язку з цим норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін та третьої особи, проаналізувавши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх повноту при прийнятті оскарженого судового рішення і застосування норм процесуального та матеріального права, судова колегія апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Пред’являючи позов про визнання недійсними, а в уточненнях до цього позову про визнання нечинними рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 11.04.2001 р. № 301 та свідоцтва про право власності від 17.12.2002 р. за № 023197, виданого на підставі цього рішення та визнання права державної власності в особі Міністерства транспорту та зв’язку України на нежитлові споруди та будівлі, розташовані по вул. Львівській, 48 у м. Одесі, з посиланням на те. що Позивач є забудовником цих будівель і споруд за вказаною адресою, він документально ці обставини не довів і не надав їх до позову. В зв’язку з цим місцевий господарський суд в ухвалах про відкриття провадження у справі і призначення її до розгляду та про відкладення розгляду справи неодноразово зобов’язував ДСК „ЧМП” (позивача) надати докази будівництва спірних об’єктів.
Не дивлячись на такі вимог суду, Позивач таких доказів не надав. А із матеріалів справи і, зокрема, із актів здавання об’єктів після капітального ремонту і прийняття виконаних робіт з 1972 року по 1988 рік, реєстру оплати за капітальний і поточний ремонт по піонерському табору „Бригантина”, платіжних доручень по оплаті за капітальний ремонт цих споруд і по оплаті експлуатаційних витрат, вбачається, що ДСК „ЧМП” (позивачем) здійснювалось в цей період ремонт будівель і споруд, які Позивач використовував. Ці обставини підтвердили і свідки в ході допиту їх судом першої інстанції на прохання Позивача, що вбачається із протоколу судового засідання від 12.09.2006 р., із якого випливає, що всі свідки також дали пояснення про ремонт спірних будівель та споруд і, що акту введення спірних об’єктів і споруд в експлуатацію не було (а.с. 289-290).
Також у матеріалах справи є рішення господарського суду Одеської області від 25.10.2002 р. по справі № 17-6-30/02-6055 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” (ДСК „ЧМП”) про усунення перешкод у користуванні майном та його виселення із будівель та споруд загальною площею 2 618,81 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, 48, та за зустрічним позовом ДСК „ЧМП” до Одеської міської ради і Одеського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості (ОМБТІ та РОН) про визнання недійсними розпорядження Одеської міської ради від 25.09.1996р. №931, рішення Одеської міської ради №1666-ХХІІІ від 31.10.2000р., вилучення з користування та володіння Управління дачами та пляжами Одеської міської ради земельної ділянки площею 2820 кв.м., та зобов’язання ОМБТІ та РОН внести в документи запис про володіння ДСК „ЧМП” піонерським табором „Бригантина” на праві повного господарського відання. Зазначене рішення суду залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2003р., яким було встановлено, що відповідно до інформації, наданої ОМБТІ та РОН піонерський табір „Бригантина” за адресою: вул. Львівська, 48 згідно первинної інвентаризації від 20.07.1959р. знаходиться у користуванні Управління Чорноморського пароплавства на підставі орендного договору, а власником значиться Одеська міська рада в особі Управління дачами та пляжами, яке у подальшому реорганізоване у Комбінат по благоустрою дач та пляжів, а потім, відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 07.07.1988р.№298, за рахунок реорганізації Комбінату утворено Одеське міське виробниче об’єднання „Відпочинок”, яке підпорядковане Одеській міській раді. Правонаступником ВО „Відпочинок” стало КП „Відпочинок”, яке є підприємством комунальної власності і його майно є майном територіальної громади м. Одеси (а.с. 83-85).
Обставини, зазначені в рішенні суду першої інстанції, підтверджені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2003 р., якою вказане рішення суду залишено без зміни (а.с. 86).
Із цих судових рішень, які набрали законної сили, вбачається, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 29.05.44 р. „Про надання в оренду для Управління Чорноморського державного пароплавства дачного фонду” цьому Управлінню було передано в оренду дачу, розташовану за адресою: Львівський пров., 19 б (зараз вул. Львівська, 48), а рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 16.07.48 р. за № 773 Управлінню Чорноморського морського пароплавства у тимчасове користування було надано земельну ділянку суміжну з дачею, яку це Пароплавство орендує у Дачного тресту під піонерський табір.
Як дальше зазначається в рішенні господарського суду Одеської області від 25.10.2002 р. по справі № 17-6-30/02-6055, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 25.07.52 р. № 976 „О прирезке земельного участка под строительство пионерского лагеря УЧП, находящегося в районе 13 ст. Б. Фонтана” Управління Чорноморського пароплавства було зобов’язано скласти проект забудови ділянки на підставі архітектурно-планировочного завдання, виданого УГА міста, погодити проект будівлі з Управлінням головного архітектора міста та іншими службами та надати на затвердження технічну документацію, але ДСК „ЧМП” (позивач по цій справі) жодного документу, підтверджуючого факт будівництва будь-яких будівель чи споруд на земельній ділянці за адресою вул. Львівська, 48, до суду не надала.
В цих судових рішеннях від 25.10.2002 р. і від 08.04.2003 р. по вказаній вище справі також зазначається, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.1999 р. № 1181 „Щодо виведення ДСК „ЧМП” з фінансово-економічної кризи”, на що посилалась ДСК „ЧМП”, не стосується піонерського табору за адресою: вул. Львівська, 48, оскільки на момент прийняття вказаної постанови КМУ спірний об’єкт знаходився у комунальній власності на підставі реєстраційного посвідчення від 02.11.1996 р. № 15, виданого ОМБТІ та РОН.
На підставі зазначеного, виконкомом Одеської міської ради 11.04.2001р. було прийнято рішення №301 „Про реєстрацію об’єктів комунальної власності м. Одеси”, у додатку до якого під №11 зазначено: споруди та будівлі по вул. Львівська, 48. Згідно даного рішення Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості провело технічну інвентаризацію об’єктів нежитлового фонду комунальної власності згідно з додатком та видало Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради свідоцтво про право власності на об’єкти, зазначені у рішенні, і зареєструвало їх за Одеською міською радою. На виконання зазначеного рішення 08.08.2001р. було видане Свідоцтво про право власності за №015117, яке у подальшому було замінено на Свідоцтво від 17 грудня 2002р. за №023197, згідно якого об’єкт (в цілому), розташований у м. Одесі по вул. Львівська, 48 належить Одеській міській раді на праві комунальної власності, що вказано в цьому свідоцтві (а.с. 21).
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Є безпідставним посилання Позивача (ДСК „ЧМП”) в апеляційній скарзі на відмову йому в задоволенні клопотання про допит в якості свідка по цій справі Бєлого В.І., оскільки, як вбачається із протоколу судового засідання від 12.09.2006 р., суд задовольнив це клопотання позивача у повному обсязі (а.с. 289, зворотня сторона зверху).
При таких обставинах судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду і задоволення позову ДСК „ЧМП”.
Враховуючи викладене і керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206,
пунктом 6 розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення”
Кодексу адміністративного судочинства України,
апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство” на постанову господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2006 р. по справі № 30/157-06-5255А залишити без задоволення, а зазначену постанову суду –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у місячний термін з дня викладення ухвали у повному обсязі, тобто з 08 грудня 2006 року, у порядку, передбаченому названим Кодексом.
Головуючий суддя: В.М. Тофан
Судді: О.О.Журавльов
М.В. Михайлов