ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.12.2006  року                                                            Справа № 5/36пд

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

головуючого судді                               Іноземцевої Л.В.

суддів                                         Журавлева Л.І.

Лазненко Л.Л.                                        

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 27.11.2006

при секретарі                             Мартинцевій Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача          - Касьяненко А.І.,дов. № 13-01 від 03.01.2006, юрисконсульт;

від відповідача –Старченко Я.Г., дов. № 18/2-6 від 01.01.2006, представник

                       по довіреності          

Розглянув

апеляційну скаргу                        Відкритого акціонерного товариства

„Лисичанськнафтооргсинтез”, м.Лисичанськ

                    

          на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  26.10.2006

по справі                                        № 5/36пд (суддя Закропивний О.В.)

за позовом                                        Відкритого акціонерного товариства

„Лисичанськнафтооргсинтез”, м.Лисичанськ

до  відповідача                              Колективного підприємства

                                                            „Промхіммонтаж”,Сєвєродонецьк

                                                            Луганської області

про                                                         визнання договору неукладеним

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.10.2006 у справі № 5/36пд (суддя Закропивний О.В.) відмовлено у задоволенні позову  Відкритого акціонерного товариства „Лисичанськнафтооргсинтез”, м. Лисичанськ до Колективного підприємства „Промхіммонтаж”, м. Сєвєродонецьк про визнання неукладеним договору № Д-5-206 від 05.03.1998.

Рішення суду з посиланням на статті 16, 626 Цивільного кодексу України (далі по тексту –ЦК України) мотивоване необґрунтованістю позовних вимог, оскільки  стаття 16 ЦК України не передбачає  такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як визнання договору неукладеним.

Суд також зазначив, що оспорюваний позивачем договір вже був предметом судового дослідження при розгляді  справи № 2/5пд між тими ж сторонами про визнання договору недійсним, при цьому судом дана  належна оцінка умов договору і у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Відкрите акціонерне товариство „Лисичанськнафтооргсинтез” (ВАТ „Лисичанськнафтооргсинтез”) позивач у справі, не погодилося з прийнятим рішенням та подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати через неправильне  застосування норм матеріального і процесуального права і постановити нове про  задовольняння позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

Відмова у задоволенні позовних вимог є необґрунтованою, оскільки відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і цією статтею встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.    

Предмет оспорюваного договору не містив докладних даних про ремонт яких саме трубопроводів і обладнання йде мова та не зазначені конкретні об'єкти позивача на яких повинні були виконуватись ці роботи. Саме тому згідно із пунктом 2.1 договору сторони мали визначити об'єм робіт та послуг на підставі актів обстеження обладнання і належним чином оформлених та затверджених дефектних відомостей.

Проте, по договору сторони зазначених актів обстеження обладнання та дефектних відомостей не склали. У оспорюваному договорі відсутня така істотна умова, необхідність якої передбачена законом, як ціна. Сторонами не були погоджені строки виконання робіт. Ніякого документу з цього приводу сторонами не складалось.

А відповідно до умов статті 638 ЦК України відсутність хоча б однієї з істотних умов договору, є підставою для визнання його неукладеним.

Можливість визнання господарськими судами України договорів неукладеними підтверджується пунктом 4 Оглядового листа Вищого арбітражного суду України від 20.04.2001 № 01-8/481.

Колективне підприємство „Промхіммонтаж” (КП „Промхіммонтаж”), відповідач у справі, вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу позивача без задоволення.

          Заслухавши  доповідь судді-доповідача, доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з’ясування  місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В:

          05.03.1998 між сторонами по справі підписаний договір № Д-5-206 на виконання робіт з капітального ремонту обладнання, трубопроводів на об’єктах АТ „Лисичанськнафтооргсинтез”, правонаступником якого є позивач у даній справі –ВАТ „Лисичанськнафтооргсинтез”. Термін дії договору встановлено до 31.12.1998 (а.с. 17-19).

          За договором замовник АТ „Лисичанськнафтооргсинтез” доручає, а виконавець –КП „Промхіммонтаж” приймає на себе виконання робіт з капітального ремонту обладнання, трубопроводів на об’єктах АТ „Лисичанськнафтооргсинтез”.

          За умовами договору обсяг робіт, що підлягають виконанню визначається на підставі актів обстеження і затверджених дефектних відомостей (п.2.1). Вартість робіт визначається на підставі належно оформлених і затверджених кошторисів. Загальна вартість робіт по договору ставить 7200000 грн. (п.3.1,3.2). Оплата виконаних робіт здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок виконавця робіт, після підписання актів форми 2 (п.4.1).

          Як свідчать матеріали справи, представлені відповідачем документи, договір № Д-5-206 від 05.03.1998 був прийнятий сторонами до виконання, відповідач виконував роботи, а позивач здійснював їх оплату.

Зокрема, акт приймання виконаних робіт за серпень 1998 року, підписаний представниками обох сторін, завірений печатками підприємств, має посилання на договір № Д-5-206 від 05.03.1998, кошторис № 98-27, найменування сторін за договором, найменування об’єкту АТ „Линос”, де були виконані роботи, перелік, ціну і вартість робіт, тобто є належним доказом виконання відповідачем зазначених в ньому робіт (а.с.32-33).

          Відповідачем також представлені акти виконанних робіт по договору № Д-5-206 за листопад і грудень 1998 року.

          Позивачем здійснювалась оплата виконаних робіт за договором, що підтверджується виписками банків і платіжними документами, в яких є посилання на договір № Д-5-206 від 05.03.1998 (а.с. 34-37).

          Тобто, під час виконання договору у сторін не виникало труднощів щодо його виконання, або неузгодженості  його умов.

Кошториси і дефектні відомості, на які є посилання в актах виконаних робіт не представлені відповідачем у зв’язку з закінченням строку зберігання документів, відповідачем подані акти виконаних робіт за серпень, листопад, грудень 1998 року, які не оплачені позивачем, заборгованість  по яких стягується відповідачем у судовому порядку.

          

14.06.2005 ВАТ „Лисичанськнафтооргсинтез” подало позов у  господарський суд до КП „Промхіммонтаж” про визнання недійсним договору № Д-5-206 від 05.03.1998.

Рішенням господарського суду від 20.01.2006 у справі № 2/5пд, залишеним без змін апеляційним господарським судом і Вищим господарським судом, у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 37, 66-68, 130-131).

          Судовими інстанціями при розгляді справи № 2/5пд встановлено, що ВАТ „Лисичанськнафтооргсинтез” і КП „Промхіммонтаж” вільно виявили своє волевиявлення і домовились укласти угоду у певній формі, узгодили її умови, підписали договір № Д-5-206 від 05.03.1998 та приступили до його виконання; склали кошторис на виконання робіт; підприємство виконувало роботи, а товариство приймало виконані роботи та частково здійснювало їх оплату.

          26.01.2006 ВАТ „Лисичанськнафтооргсинтез” подало позов у господарський суд Луганської області до КП „Промхіммонтаж” про визнання договору № Д-5-206 від 05.03.1998 неукладеним.

          Рішення господарського суду від 26.10.2006 у задоволенні позову відмовлено.

          Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки, та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

          Предметом даного спору є договір № Д-5-206 від 05.03.1998 на виконання робіт по капітальному ремонту технологічних трубопроводів, обладнання на об’єктах позивача.

          За своєю правовою природою даний договір є договором підряду і регулюється нормами ЦК УРСР, зокрема главою 28 ЦК УРСР (за моментом укладення договору).

          Позивач вважає зазначений договір неукладеним, тобто таким, що не відбувся, не існує, як юридичний факт, що породжує певні права і обов’язки у сторін.

          Проте доводи позивача, викладені в позові і апеляційній скарзі, не відповідають чинному законодавству і спростовуються  фактичними обставинам справи.

Згідно статті 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 154 ЦК УРСР коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась.

Відповідно до статей 161, 162 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Статтею 332 ЦК УРСР встановлено, що за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

На виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис (стаття 334 ЦК УРСР).

          Як свідчать матеріали даної справи і встановлено судовими інстанціями під час розгляду справи № 2/5пд сторони вільно виявили своє волевиявлення і домовились укласти угоду у певній формі, узгодили її умови, підписали договір від 05.03.1998 № Д-5-206 та приступили до його виконання: склали кошториси на виконання робіт; відповідач виконував роботи, а позивач приймав виконані роботи та частково здійснював їх оплату.

Акти приймання виконаних робіт за договором, підписувались представниками обох сторін без зауважень, мають посилання на договір № Д-5-206 від 05.03.1998, в актах наведений перелік робіт, вказана ціна і вартість робіт, тобто щодо об’єму, вартості, предмету робіт сторони визначились.

          Фактично позивач, прийнявши виконані роботи, узгодивши їх вартість, з 1998 року користується результатами робіт відповідача, при цьому ухиляється від виконання свого обов’язку щодо оплати робіт в повному обсязі, звертаючись в суд з позовами про визнання недійсним або неукладеним договору, посилаючись на відсутність істотних умов, що не узгоджується з загальними засадами, цивільного законодавства, як то справедливість, добросовісність та розумність.

Договір № Д-5-206 від 05.03.1998 виконувався обома сторонами у передбачений спосіб, ніяких неузгодженостей під час виконання не виникало, отже відсутні підстави вважати, що сторони не досягли згоди по всіх істотних умовах договору.

          З огляду на викладене апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства „Лисичанськнафтооргсинтез” задоволенню не підлягає, суд першої інстанції з’ясував всі обставини справи і приймаючи рішення не допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

          

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за апеляційною скаргою покладаються на позивача –заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ВАТ „Лисичанскнафтооргсинтез” на рішення господарського суду Луганської області від 26.10.2006 у справі № 5/36пд залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 26.10.2006 у справі № 5/36пд залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

           Головуючий суддя                                                     Л.В.Іноземцева

Суддя                                                                              Л.І.Журавлева

Суддя                                                                              Л.Л. Лазненко