Справа № 113/835/13-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 серпня 2013 року
Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Забара Г.Я.,
секретаря судового засідання Смирнової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Первомайське
матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12013130330000328, з клопотанням про застосування до неповнолітніх осіб ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Правда Первомайського району АР Крим, громадянина України, який має освіту 8 класів, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, та
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Правда Первомайського району АР Крим, громадянина України, який має освіту 6 класів, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, які не досягли віку кримінальної відповідальності, примусових заходів виховного характеру,
за участю прокурора Фазилова С.Ш., захисника ОСОБА_3, законного представника неповнолітнього - ОСОБА_4, представника служби у справах дітей Первомайської районної державної адміністрації Кочнєва В.В., представника кримінальної міліції у справах дітей Ушакова О.В.,
встановив:
23.11.2012 року о 22 год. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, за попередньою змовою та разом з двома іншими особами, переслідуючи корисливий мотив, направлений на умисне протиправне вилучення транспортного засобу, відчинив ворота, проникли на огороджену територію двору будинку АДРЕСА_3 де мешкає ОСОБА_7, з двору руками виштовхали на вулицю легковий автомобіль ВАЗ 21063, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 1987 року випуску, який належить ОСОБА_7 Після чого, доштовхали вказаний автомобіль до магазину, розташованого по вул. Шкільна у с. Правда, Первомайського району, АР Крим, де, за допомогою наявних в замку запалювання ключів, завели двигун автомобіля та зникли з місця скоєння злочину на даному автомобілі, тим самим незаконно заволодівши вищевказаним транспортним засобом.
Відомості про вказане суспільно-небезпечне діяння внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12013130330000328 25 квітня 2013 року за ознаками злочину, передбаченого ст.. 286 ч. 2 КК України.
Суд, вислухавши законного представника неповнолітніх ОСОБА_1,- ОСОБА_4, захисника, представника служби у справах дітей Первомайської районної державної адміністрації, представника кримінальної міліції у справах дітей, прокурора, вважає, що факт вчинення ОСОБА_1, ОСОБА_2 вказаного суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, знайшов підтвердження зібраними в кримінальному провадженні доказами.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Ч. 2 ст. 97 КК України передбачає, що примусові заходи виховного характеру суд застосовує до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 18 КК України, суб'єктом злочину є фізична особа, яка вчинила злочин у віці, з якого згідно з Кримінальним кодексом України настає кримінальна відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КК України, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років; ч. 2 ст. 22 КК України передбачає, що особи, які скоїли злочин у віці від 14 до 16 років підлягають кримінальній відповідальності лише за вказаний перелік злочинів, у тому числі незаконне заволодіння транспортним засобом (ч. 2 ст.289 КК України).
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, і на момент вчинення суспільно небезпечного діяння йому виповнилося 13 років, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4, і на момент вчинення суспільно небезпечного діяння йому виповнилося 12 років, отже, вони не досягли віку кримінальної відповідальності, тому до них повинні бути застосовані заходи виховного характеру.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учнем 8-го класу Правдівскої загальноосвітньої школи 1-Ш ступеню Первомайського району АР Крим, проживає в сім'ї з матір'ю ОСОБА_4, вітчимом та двома малолітніми сестрами, мати не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, згідно акту обстеження житлово-побутових умов за місцем його проживання існують необхідні умови для проживання та навчання неповнолітнього. ОСОБА_1 за місцем навчання характеризується незадовільно, перебуває на обліку в кримінальній міліції по справам дітей, на обліку в лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за висновками проведеної амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи психічними захворюваннями не страждає.
04.04.2013 року відносно ОСОБА_1 Первомайським районним судом АР Крим за вчинення ним 05.10.2012 року суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, застосовані примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_4 строком на один рік.
ОСОБА_2 є учнем 6-го класу Правдівскої загальноосвітньої школи 1-Ш ступеню Первомайського району АР Крим, проживав в сім'ї з матір'ю ОСОБА_8 та братом, мати характеризується негативно. За місцем навчання в Правдівській ЗОШ ОСОБА_2 характеризується незадовільно, перебуває на обліку в кримінальній міліції по справам дітей, на обліку в лікарів нарколога, психіатра не перебуває. За висновками проведеної амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи психічними захворюваннями він не страждає. Рішенням Первомайського районного суду від 29.05.2013 року, яке набрало законної сили 21.06.2013 року, батьків малолітнього ОСОБА_8, ОСОБА_9 позбавили батьківських прав, 13.06.2013 року він доставлений і зарахований до складу вихованців КРУ "Армянський міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації дітей".
06.06.2012 року відносно ОСОБА_2 Первомайським районним судом АР Крим за вчинення ним 11 та 12 березня 2012 року суспільно-небезпечних діянь, передбачених ст. 185 ч. 3 КК України, застосовані примусові заходи виховного характеру у вигляді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог щодо поведінки неповнолітнього строком на один рік.
З урахуванням даних про особу та характер вчиненого ним суспільно небезпечного діяння, думки учасників провадження, законного представника, наявності останніх даних про те, що ОСОБА_4 здатна зараз забезпечити позитивний виховний вплив на сина та постійний контроль за його поведінкою. суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог щодо поведінки неповнолітнього та передати під нагляд матері - ОСОБА_4, яка зобов'язалася належним чином здійснювати контроль і виховання сина.
З урахуванням даних про особу та характеру вчиненого ОСОБА_2 суспільно небезпечного діяння, думки учасників провадження, усіх обставин у сукупності, що підліток вийшов з-під контролю батьків, які позбавлені батьківських прав, що він не піддається виховному впливу та не може бути виправлений шляхом застосування інших примусових заходів виховного характеру, ОСОБА_2 слід направити до спеціальної навчально-виховної установи загальноосвітньої школи соціальної реабілітації, перебування якого там не протипоказане за станом здоров'я.
На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст. 97, п.3 ч.2, ч.3 ст. 105 КК України, ст. ст. 498-501КПК України, суд
ухвалив:
Застосувати відносно неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України, примусові заходи виховного характеру.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України передати малолітнього ОСОБА_1 під нагляд матері - ОСОБА_4 строком на один рік із застосуванням таких обмежень: заборонити виходити за межі житлового приміщення за місцем основного проживання з 20 годин до 05 години наступного дня, з моменту винесення ухвали.
Застосувати відносно малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України, примусові заходи виховного характеру.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 105 КК України направити неповнолітнього ОСОБА_2 до спеціальної навчально-виховної установи загальноосвітньої школи соціальної реабілітації строком на один рік з моменту винесення ухвали, враховуючи при цьому необхідність завершення ним навчального року в школі.
Ухвала може бути оскаржена до судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту її проголошення через Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим.
Головуючий