Справа № 764/7607/13-к

1-кп/764/248/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Василенка А.М.,

при секретарі - Коваль А.О.,

за участю прокурора - Рибака Т.А.,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі кримінальне провадження № 12013140060004677 від 29 червня 2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, с середньою освіту, одруженого, маючого малолітню дитину, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 29 червня 2013 року близько 16 години, знаходячись в приміщенні торгового залу магазину «Сільпо», який розташований за адресою: м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 260, діючи умисно, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу таємно заволодів майном ТОВ «Фоззі-Фуд», а саме навушниками марки «КrossРоrtalРrо» вартістю 299,26 гривень, після чого при виході з приміщення магазину, його діяння з причин, які не залежали від його волі, були припиненні охоронцями магазину «Сільпо».

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа вчинила усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

На підставі ст. 473, ч. 1 КПК України до суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про примирення від 25 липня 2013 року, укладена між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3

Виходячи зі змісту даної угоди, ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, потерпіла сторона не має матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого.

Згідно угоди сторони погодилися на призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, у виді штрафу у розмірі 850 гривень.

Розглядаючи в порядку ст. 314, ч. 3, п. 1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним про примирення.

Прокурор в судовому засіданні вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілий та обвинувачений в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнав себе винуватим, згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з представником потерпілого угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474, ч. 5, п. 1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473, ч. 1, п. 1 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови зазначеної угоди про примирення відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався, процесуальних витрат немає, питання речових доказів судом вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 373, 374, 468-475 КПК України,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 25 липня 2013 року про примирення, укладену між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 25 липня 2013 року покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Речовий доказ - навушники марки «КrossРоrtalРrо», передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_2 - залишити йому за належністю.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Ленінського районного суду

міста Севастополя А.М. Василенко